ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
«ЗаПРОГРАМованА» КОАЛІЦІЯ
Ось уже кілька років, як українська політика має чітко персоніфіковане обличчя. Під час передвиборної агітації та в процесі всенародного волевиявлення більшість громадян дивляться не на програми певних партій, а на лідерів. Хто харизматичніший, той і перемагає.

Однак постаті — постатями, а без економічних програм нині ні туди, ні сюди. От і ламають списи учасники нескінченного переговорного процесу над тим, навколо чого їм гуртуватися для побудови світлого майбуття. З перших днів «Наша Україна» заявляла про намір виконувати президентську програму «Десять кроків назустріч людям». Із цим документом Віктор Ющенко переміг на виборах, його цитували в буремні дні Помаранчевої революції й одразу після неї, відтак виконання цього документа було б цілком логічним і зараз.
Одразу варто зробити невеличку ремарку. «Наша Україна», йдучи на парламентські вибори, запропонувала свою програму. Звісно, вона ґрунтувалася на «Десяти кроках», адже почесним головою НСНУ, як відомо, є Віктор Ющенко. Головний опонент пропрезидентського блоку — Партія регіонів «зачаровувала» електорат власним бестселером. Нині ідеологи ПР на всі голоси розповідають про те, що вони можуть погодитися увійти у владу лише за умови, що майбутня коаліція виконуватиме їхню стратегію розвитку країни. Цими днями однопартійці Віктора Януковича отримали непоганий шанс. Як ми повідомляли, чинний Прем'єр-міністр і за сумісництвом перший номер списку «Нашої України» Юрій Єхануров вирахував: програми двох політичних сил збігаються на 75 відсотків. Саме це дало право йому розмірковувати про створення так званої «широкої коаліції» за участю ПР.
Панові Прем'єру анітрохи не заважає навіть те, що усі без винятку керівні органи «Нашої України» кілька разів підтверджували незмінність позиції — блокуватися слід у межах трійки: «НУ», БЮТ і Соцпартія. До речі, про двох останніх Єхануров також не забув. Він каже, що соціалістична програма співзвучна із «нашоукраїнською» лише на 40 відсотків, а в БЮТу взагалі немає ніякої економічної програми.
Позавчора таку позицію непрямо почав підсилювати президентський радник, відомий в Україні економіст Олександр Пасхавер. На його думку, «Наша Україна» та Партія регіонів де в чому близькі, хоча й не ідентичні. Пасхавер каже, що ПР — партія правої орієнтації, а «Наша Україна» — правоцентристська. А от потенційні союзники «НУ» по коаліції — ліві. Особливо це стосується блоку Юлії Тимошенко. Втім, Пасхавер не виключає плідної співпраці в межах «трійки». Адже, як він запевняє, важливою для формування коаліції може бути не лише економічна складова.
Та повернімось до програм двох політичних сил, які, буцімто, ідентичні на три чверті. Поглянемо на них прискіпливіше і спробуємо відповісти на запитання: чи не помилився Юрій Єхануров, оптимістично окресливши потенційну співпрацю із Партією регіонів?
Різночитання починаються з того, що ПР, як відомо, палко виступала за державний статус російської мови. Для «Нашої України», як відомо, ця позиція категорично неприйнятна. Друга принципова розбіжність — так звана федералізація України. Щось не пригадується, щоб Партія регіонів відмовилась від цієї ідеї. А вона, як і двомовність, аж ніяк не сприймається переважною більшістю «нашоукраїнців».
Навіть цих двох моментів вистачить для того, аби поставити під великий сумнів можливу плідну співпрацю двох політичних сил. Можливо, Юрій Єхануров, як непоганий економіст, помітив точки дотику саме в економічній співпраці? Що ж, поглянемо прискіпливіше на цей розділ.
Почнемо з найболючішого — енергоносіїв. Адже після підвищення Росією ціни за газ це питання стало каменем спотикання для багатьох політиків і на шляху до створення багатьох коаліцій. Отже, «Наша Україна» у своїй програмі декларує ось що. «Ми сприятимемо розвитку інноваційних виробництв. Розвиватимемо власну енергетику, впровадимо альтернативні джерела надходження нафти, газу, збережемо енергію». Це хоча й декларативно, але навіть ширше, ніж було у президентській передвиборній програмі.
Що ж про потенційну енергетичну незалежність говорять у Партії регіонів? Її експерти переважно паплюжать усе, що було зроблено у цій сфері урядом Юрія Єханурова. Саме його, а не по-
переднього — Тимошенкового, хоча й до неї, пригадується, було чимало претензій (одна бензинова криза чого варта). Програма «регіоналів» пропонує повернутися до проекту створення так званого Єдиного економічного простору. Фахівці ПР переконані: це забезпечить, зокрема, «однакові для всіх учасників оптового ринку ціни на енергоносії». По-перше, нічого спільного із тезами «нашоукраїнської» програми тут немає і близько. По-друге, аргументація ПР — вельми сумнівна. Щоб довести це, не потрібно далеко ходити, достатньо пригадати останні заяви «Газпрому», який оголосив про підвищення тарифів на газ для Білорусі. Причому показово — це сталося одразу після третього «сходження на престол» білоруського президента Олександра Лукашенка.
А ще «регіонали» чимало уваги приділяють питанню про підвищення цін та інший негатив, який принесуть за собою газові угоди Кабінету Юрія Єханурова. Тут і подорожчання продуктів харчування, і збільшення цін на комунальні послуги, і зниження випуску промислової продукції, й ще багато інших «задоволень». До речі, про комунальні платежі. Як відомо, чинна влада має намір з травня підвищити на 25 відсотків тарифи на електроенергію. А от Партія регіонів, чия програма, буцімто, на 75% збігається з «нашоукраїнською»,— проти цього. Чи цей пункт просто входить у 25% розбіжностей?
У своєму передвиборному бестселері однопартійці Віктора Януковича закликають видозмінити Бюджет-2006. Припустимо, «нашо-
українці» також висловлювалися за це, оскільки вважають ухвалений наприкінці минулого року фінансовий документ неідеальним. Але ж «регіонали» ведуть мову не про корекцію, а про глобальний і принциповий перегляд. На кшталт того, що його зробив Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко торік у квітні (пригадуєте її сакраментальну фразу про необхідність «підтопити жирок»?). Та й за чинний бюджет у грудні 2005-го Партія регіонів не голосувала, називаючи напрацювання Кабміну Єханурова мало не антинародними.
«У 2006 році ми завершимо вступ України до Світової організації торгівлі, гарантуючи інтереси держави та вітчизняного виробника. Статус асоційованого члена ЄС Україна отримає у максимально стислі терміни», — читаємо у програмі «Нашої України». А от Партія регіонів — відомий супротивник якщо не євроінтеграції як такої, то вже точно не в захваті від ідеї «стислих термінів» цього процесу. Більше того, як було сказано, «регіоналам» ближче до душі російсько-білорусько-казахський ЄЕП.
Щодо податкових правил гри, то тут обидві політичні сили декларують податкову реформу із суттєвим зниженням податків. Але як саме це робитиметься — незрозуміло через виключну декларативність намірів. Тому лише на цьому будувати припущення про спільність дій навряд чи доцільно.
На цьому, власне, можна було б поставити крапку. Та в українській історії є ще один цікавий нюанс. Близько двох років тому на політичний вівтар були покладені ще дві програми, від яких залежало наше майбутнє. Йдеться про передвиборні документи кандидатів у президенти Віктора Ющенка та Віктора Януковича. У числі від 13 серпня 2004 року ми детально аналізували ці творіння. Як це не парадоксально на перший погляд, ті дві програми мали значно більше спільного, ніж нинішні документи «Нашої України» й Партії регіонів...

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ЛЕОНІД ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ — ГОЛОВА СТОЛИЧНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
• «НУ» СХВАЛИЛА ПРОТОКОЛ ПРО КОАЛІЦІЮ. БЕЗ ШОСТОГО ПУНКТУ
• ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ЗАСУДЖУЄц «НЕПРИРОДНІ ПОЛІТИЧНІ СОЮЗИ»

назад »»»