Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
ВІЙСЬКО
НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА У НАТО
Нещодавно Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про Цільовий план Україна
— НАТО на 2006 рік. Ще не висохло чорнило, як певні політичні сили почали звинувачувати
Президента, загалом владу в «зраді національних інтересів, навмисному псуванні
відносин із нашим стратегічним партнером — Росією».
При цьому противники вступу до Північноатлантичного блоку стверджують: членство
в ньому буде згубним для нашого оборонно-промислового комплексу (ОПК). Бо, кажуть
вони, українська військова техніка, озброєння не відповідають натівським стандартам.
Однак це, відверто кажучи, не зовсім так.
Після розпаду Варшавського договору багато країн з колишнього соцтабору, що входили
до нього, стали членами Альянсу. Зокрема Польща, Угорщина, Болгарія, Румунія
і навіть колишні республіки Союзу — Литва, Латвія і Естонія.
Якщо останні взагалі не мали ні національних армій, ні військової техніки, то
у перших вони були. Причому озброєні їхні національні армії на 90, а то й більше
відсотків, танками й літаками радянського виробництва. Та, як бачимо, це не завадило
їм опинитися під парасолькою НАТО. До речі, навіть високопоставлені представники
цього блоку вважають, що нинішня невідповідність українських озброєнь стандартам
НАТО не є перешкодою до членства в ньому.
Заступник міністра оборони України Володимир Терещенко солідарний з ними.
— Стандарти НАТО — не лише калібр зброї й інші технічні характеристики,— вважає
він.— Саме в цьому плані стандарти не мають великого значення. Яскравий приклад
країн, які нещодавно вступили до Альянсу. Вони озброєні зразками, розробленими
ще в радянські часи, але ніхто не вимагає від них переозброєння.
У НАТО основні, життєво важливі стандарти стосуються принципів використання цих
озброєнь. Ми розглядаємо всі нинішні розробки саме з точки зору відповідності
стандартам НАТО, тобто як вони вписуватимуться у загальну систему бойового застосування.
Вкрай важливі стандарти найперше для розробки і виробництва засобів керування,
розвідки і зв’язку. Тут без них не обійтись.
Свого часу довелось спілкуватися з директором центру інформації й документації
НАТО в Києві Мішелем Дюре. Я поцікавився у нього, чи не стане на заваді вступу
України до Північноатлантичного блоку те, що наша техніка, наші озброєння різняться
від тих, що на його озброєнні.
— Ні, звичайно,— відповів пан Мішель.— Головне — політична воля вищого державного
керівництва, сповідування ним демократичних цінностей, чітке визначення стратегічних
партнерів, приведення чинного законодавства до норм і стандартів НАТО.
Щодо побоювань того, що членство в цьому Альянсі поставить хрест на вітчизняному
ОПК і без роботи залишаться тисячі людей, то навіть Генеральний секретар НАТО
Яап де Хоол вважає, що з прийняттям України до Альянсу вона отримає додаткові
ринки збуту продукції оборонного характеру.
Нині на озброєнні української армії — зразки техніки й озброєння, виготовлені
20—25 років тому. Незабаром вони застаріють морально і фізично. Більше того,
чимало з них виробили свій ресурс і є небезпечними для тих, хто їх обслуговує.
Отже, не за горами той час, коли Збройним силам України доведеться переозброюватись.
Це — додаткові кошти. Окрім «технічних» проблем, противники вступу до НАТО називають
й інші, зокрема, небажання багатьох українців жити під дахом агресивного НАТО.
Особливо чимало посилань на думку пересічних громадян лунало з вуст деяких політиків
перед виборами.
— Людей насправді хвилюють безробіття, зростання цін, злочинність, корупція,
медицина, екологія. Тема НАТО не потрапляє і до двадцятки актуальних для суспільства
проблем,— вважає міністр оборони України Анатолій Гриценко.— Переконаний, що
до моменту ухвалення рішення про вступ України до НАТО наше суспільство буде
готовим підтримати такий крок. Україна отримає перехідний період для завершення
підготовчої роботи, це приблизно півтора-два роки. Тому повноправне членство
може бути на рубежі 2010 року. Та це — прогноз, життя може внести у нього корективи.
На думку міністра оборони, той факт, що з НАТО не вийшла жодна країна, а на вступ
до нього — черга свідчить, що «холодна війна» закінчилась і не ворогів потрібно
шукати, а партнерів і друзів. У тому числі й серед тих, хто ще не так давно був
«ймовірним противником».
також у паперовій версії
читайте:
- ВІЙСЬКО НАДОЛУЖУЄ ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ
- ВАЖКО В НАВЧАННІ
- ВОНИ БУЛИ ПЕРШИМИ...
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».