ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЧЕХІЯ: ЛІВОРУЧ ЧИ ПРАВОРУЧ?
Характерною особливістю політичної ситуації в Чехії є те, що президент Вацлав Клаус представляє праве крило політикуму, а прем’єр-міністр Іржі Пароубек є лівим. Чеська лівиця при владі вже вісім років, але останнім часом вона стурбована: на червневих виборах можна втратити лідерство.

Рік тому, коли прем’єром став Іржі Пароубек, серед лівиці панував ентузіазм, але нині від нього не залишилось і сліду. Результати опитування громадської думки засвідчують різке зниження рівня популярності соціал-демократів. За Чеську соціал-демократичну партію мають намір голосувати тільки 21% виборців, тоді як на останніх виборах її підтримали 30%. Якщо такі електоральні настрої дістануть підтвердження на виборах, лівиця втратить владу. Тому спостерігачів за подіями на політичній сцені країни не дивує поведінка прем’єра, який, здобувши прихильність виборців завдяки лівим гаслам, тепер прагне змінити свій імідж.

Есдеки атакують
Головним об’єктом атак прем’єра є Вацлав Клаус, засновник Громадянської демократичної партії, яка в 1992–1997 перебувала при владі.
Правління прем’єра Клауса чехи вважають суперечливим. Експерти хвалять його за швидку й широку приватизацію та рішучу фінансову політику, яка дала змогу уникнути бюджетного дефіциту. Критики закидають йому, що після того, як він пішов з посади, економіка наразилася на стагнацію, а кільком найпотужнішим банкам загрожувало банкрутство. Проте економісти не мають єдиної думки, чи це результат правління Клауса, чи наслідок природного економічного циклу.
Критикуючи Клауса, соціал-демократи намагаються зруйнувати міф про так звані золоті часи правління громадянських демократів. Керівництво ж ГДП старанно цей міф підтримує.
Нагодою для обміну закидами між суперниками став празький візит президента Росії Володимира Путіна. Спочатку Пароубек звинуватив правих, що під час їхнього правління Чехія необдумано пішла з російського ринку: «Відповідальність за це лягає на уряд Клауса. Політична недалекоглядність окремих осіб просто вражає».
Показово, що цей закид суперечить офіційній статистиці, згідно з якою чеський експорт у РФ після провалу на початку 90-х років зростав аж до 1998 року, коли в Росії сталась економічна криза.
Безпосередньо після завершення візиту російського лідера Пароубек написав Клаусу листа, у якому дорікнув президенту, що той так спланував візит Путіна, аби прем’єр не мав достатньо часу на зустріч з ним. Клаус не запросив Пароубека й на церемонію підписання важливих міждержавних договорів.
Тактичним прийомом прем’єра є те, що він уникає протистояння з нинішнім головою ГДП Мірком Тополянком, бо не вважає його серйозним суперником, натомість зосередився на боротьбі з президентом. На думку впливового чеського політолога Іржі Пеге, хоча президент дуже популярний (його підтримує 68% чехів), виборці позитивно оцінюють вміння Пароубека на рівних полемізувати з дещо зарозумілим Клаусом.

Журналісти також винні
Глава уряду не залишає поза своєю увагою й журналістів. Недавно він звинуватив репортерів двох найбільших газет — «Млада фронта днес» і «Лідове новіни», що вони штучно створюють і роздмухують скандали навколо соціал-демократичної партії, тому соціал-демократи замість ознайомлювати виборців зі своєю програмою, змушені відбиватися від звинувачень преси.
Як приклад надуманого скандалу прем’єр назвав оприлюднену у медіа розповідь про продаж сільськогосподарських земель у Празі, через що міністр рільництва мусив подати у відставку.
У листопаді Пароубек призначив міністром охорони здоров’я тодішнього керівника організації самоврядування лікарів Давида Ратга. Коментатори пояснюють цей учинок потребами виборчої технології: аби той від імені прем’єра провадив брутальну частину виборчої кампанії. І справді, не минає жодного дня, щоб у засобах масової інформації не з’явились публікації, у яких називають тих, кого міністр підозрює в корупції.
Чеські політологи зазначають, що Пароубек і Ротг складають продуманий політтехнологічний дует. Ротг веде жорстку лінію, завдяки чому прем’єр може зберігати імідж зваженого лідера.
Проте, на думку згадуваного експерта Пеге, призначення Ратга було помилкою, бо лікарі в Чехії, на яких вряди-годи нападає міністр, традиційно мають великий авторитет, за яким їх можна порівняти лише зі священиками. Тому це призводить до втрати підтримки серед виборців.

Комуністи на арені
Чеські соціал-демократи ведуть своє походження від довоєнної Соціал-демократичної партії. Після повалення комунізму вони відновили її діяльність. Більшість політиків цієї партії — з антикомуністичної опозиції, частина прийшла з контрольованої комуністами Соціалістичної партії.
Природним союзником соціал-демократів може бути Комуністична партія Чехії і Моравії, але колишні дисиденти у ЧСДП і значна частина її виборців, напевно, не захочуть зрозуміти альянсу і активно виступатимуть проти такого союзу.
Комуністична партія Чехії і Моравії дуже відрізняється від інших лівих партій Центральної Європи. Її лідерами є запеклі комуністи, які вважають, що роки комуністичної Чехословаччини були найщасливішим періодом в історії чеського народу. Але це не завадило комуністам стати третьою силою в парламенті.
Наведені вище застереження не означають, що прем’єр Пароубек не використовує підтримки з боку «червоних». Соціал-демократи, об’єднані в коаліцію з народниками і невеликою правою партією «Союз свободи», приймають підтримку комуністів, коли їм вигідно, навіть всупереч іншим членам коаліції.
Пароубек, який відчайдушно бореться за свій електорат, все частіше проводить через парламент закони, що ґрунтуються на лівих ідеях. Так сталось, наприклад, з реформою кодексу праці, який надає більші права профспілкам. Тим часом за два місяці до виборів коаліція ледве тримається, вона тріщить по швах. Лідер народників, наприклад, заявляє, що його партія не покинула коаліції лише для того, аби перешкодити співпраці соціал-демократів з комуністами.
Пароубек обіцяє в разі поразки під час формування урядової коаліції після виборів створити уряд меншості за підтримки комуністів. ГДП у свою чергу застерігає, що виграш соціал-демократів фактично означатиме прихід до влади комуністів.
Чеські політологи, прогнозуючи реакцію виборців на таку «нервову» кампанію, розійшлись у думках. Іржі Пега звертає увагу на несподіване зростання підтримки малопопулярних досі «зелених», які відбирають виборців у соціал-демократів і можуть розраховувати навіть на 10% голосів.
На думку Пеге, «зелені» стали альтернативою для розчарованих виборців-центристів, які на попередніх виборах підтримали Соціал-демократичну партію за принципом меншого зла.
Схоже, що прем’єр досі не зрозумів: громадяни втомилися від його войовничості. Відповідальність за свої поразки він покладає на мас-медіа та президента. Перепадає від нього й підлеглим. Коли під час недавніх телевізійних дебатів у телефонному голосуванні телеглядачі підтримали його опонента з ГДП, Пароубек переклав провину за це на свій виборчий штаб, який нібито надав членам Соціал-демократичної партії неправильний телефонний номер. Можна лише зазначити, що навіть у таких демократичних країнах, як Чехія, до влади приходять політики, схильні до популізму. А це потребує від громадян постійної уваги та аналізу діяльності своїх обранців, щоб вони не втрачали з поля зору реальних інтересів виборців.

Підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ІРАН: ЧАС УЛЬТИМАТУМУ СПЛИВАЄ
• І ЗНОВУ ПРО ЗАРПЛАТНЮ ДЕПУТАТІВ

назад »»»