Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ОСВІТА
МОЛОДИМ — ДО ЗАПИТАННЯ
У давні часи діди й батьки наші гордовито наспівували: «У нас героем становится любой». Автор пісенного тексту хотів, звісно, ще раз наголосити на рівності прав і можливостей громадян тодішньої країни. Як агітка — придатна, але дещо «розмивається» сутність поняття «герой» — носій визначних якостей, що зумів виявити їх на загальне благо. Це, погодьтесь, далеко не кожному дано.

Таким підходом керувались упорядники видання «Герої — освітяни і науковці України», тип якого самі визначили як меморіальне. Присвячено воно славним синам і донькам Вітчизни, чиї ратні й трудові подвиги удостоєні найвищих державних відзнак — Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, Герой України. Це, як знову-таки свідчать упорядники збірки, перша за 60 років після Великої Перемоги спроба представити в одній книзі всіх героїв сфери освіти й науки. Книга адресована читацькому загалові, особливо студентам і учням.
Легендарний «Майор Вихор» із фільму у реальному житті педагог Євген Березняк. Його подвиг у врятуванні польського міста Краків від знищення німецькими загарбниками нині широко відомий. Неабиякої громадянської муж-
ності вимагали від Євгена Степановича й виступи проти ухваленого на зорі нашої незалежності Верховною Радою України (замість закону про середню освіту, котрий був чинний) Закону «Про обов'язкову 8-річну освіту». Цей реакційний, на думку багатьох, акт залишив кілька вікових груп юних без середньої освіти, і був зрештою скасований.
Багатьох персонажів книги, передовсім учасників війни з фашизмом, читач знає найперше завдяки їх бойовим подвигам: Герої Радянського Союзу — підпільники Яків Батюк, Василь Рев'якін, снайпер Людмила Павличенко, льотчики Євдокія Носаль, Іван Бабак, партизани Антон Одуха, Юрій Збанацький... Вони не були професійними військовими, мали чи не найбільш мирну роботу — навчати й виховувати молодь. Та війна перекреслила плани, покликала взятись за зброю. Чимало з них залишились на полі бою. Самовіддано кували Перемогу на трудовому фронті всесвітньо відомі вчені Герої Соціалістичної Праці Микола Боголюбов, Олександр Ішлінський, Олександр Палладін, Михайло Лаврентьєв...
Роль сімейного виховання, прикладу батьків не переоцінити у становленні дітей як громадян, фахівців. Недарма в суспільстві утворюються родинні династії Героїв. Причетні до сфер науки, освіти, вони представлені в книзі, про яку йдеться. Це — академіки, Герой Соціалістичної Праці Євген Патон і його син двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України
Борис Патон. Батько і син Скопенки: Василь Федорович, Герой Радянського Союзу, бойовий офіцер часів Великої Вітчизняної війни і Віктор Васильович — Герой України, академік, ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.
«Перепусткою» до числа персонажів книги — офіційно пошанованих героїв — є, так би мовити, документ про високу відзнаку. Цього правила упорядники та автори дотримуються в усіх випадках, крім одного. Виняток зроблено для Олександра Захаренка. Над нарисом про нього зазначено: «Народний Герой України». Скажете, немає такого звання...
Ще на зламі 60-70-х років це ім'я вийшло на республіканську орбіту. Педагог із невеликого села Сахнівка (на Черкащині), що його свого часу прирекли до зникнення як безперспективного, силою любові до дітей і подвижницькою працею перетворив звичайну школу на так званий «міні-поліс» — із п'яти центрів. У центрі здоров'я — кілька спортзалів, набір тренажерів, два плавальних басейни, стадіон, дендропарк, профілакторій. Центр праці — це кабінети з виробничого навчання, теплиця, деревообробний, швейний, кулінарний цехи, навчально-дослідне поле, кабінет гурткової роботи. Центр молодших школярів — триповерхова будівля з класами, спальнями, ігровими, танцювальним залами й музичним салоном. Навчальний центр старшокласників — окремий корпус з 11-ма кабінетами по-сучасному обладнаними, телецентр, радіовузол. Культурний центр має Музей історії села, планетарій, обсерваторію, демонстраційний зал. Знавці кажуть, що колись існувала одна така надзвичайна школа на іншому кінці Європи — в Шотландії. «Школа Захаренка» впродовж десятиліть була педагогічною меккою, куди приїздили гості з усього світу.
Педагог Захаренко залишив значні напрацювання з методики навчально-виховної роботи. Він увійшов в історію вітчизняної педагогіки як реформатор школи. Народний вчитель СРСР, заслужений вчитель України, академік АПН України, автор багатьох педагогічних праць, котрий поклав життя на вівтар виховання молоді. Наказом МОН Сахнівську середню школу перейменовано на «Авторську школу Олександра Антоновича Захаренка».
На жаль, крім однодумців його оточували ще й заздрісники, бюрократи. Педагогічна громадськість не раз ставила питання про відзначення Олександра Захаренка вищим званням у державі. Через півроку після смерті Олександра Антоновича Верховна Рада України за підсумками парламентських слухань (жовтень 2002 року) вирішила порушити перед Президентом України питання про присвоєння О. Захаренку звання Героя України (посмертно). Не почули...
Значну дослідницьку роботу з підготовки унікальної книги «Герої — освітяни і науковці України» виконав авторський колектив, редакційна рада, упорядники. Видання вийшло у світ під егідою Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук, Інституту педагогіки, Національного університету імені Тараса Шевченка.
Відомо, наскільки потужно негативні реалії життя «попрацювали» над дегероїзацією насамперед недавнього минулого. Згубний вплив меркантилізму, цинізму найбільше вразив юні душі. Тим більш повчально розповісти молоді про людей з наукового, вчительського середовища, котрі трудяться поруч, гідно відстояли Вітчизну в часи випробувань. Тож, певно, не зайвим є післяслово до названої книги, в якому зазначено, що видання має благодатний пізнавальний документальний матеріал для учнів і студентів. З огляду на це, упорядники книги застерігають колег від спрощеного, формального сприйняття проблем, порушених у нарисах і розвідках. Адже вкрай важливо, щоб друковане слово запрацювало у виховному процесі.

Євген СОКИРКО
також у паперовій версії читайте:
  • ЧАСУ НЕМАЄ НА ПОРАЗКУ
  • ВОЛЬНОМУ — ВОЛЯ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».