ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
НАЙДОСКОНАЛІША ПЕРЛИНА РАСТРЕЛЛІ
18 КВІТНЯ — ДЕНЬ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
Київ — центр історії, культури й духовності України, осередок відродження національної мистецької спадщини, розвитку сучасних художніх напрямів. Понад 50 різнопрофільних музеїв, де експонуються чи зберігаються неоціненні надбання поколінь, містяться на території столиці. А ще ж для киян і гостей міста працюють заклади культури — понад 20 театрів, кінотеатри, музичні колективи, бібліотеки, парки, художні галереї...

Візьмімо лише образотворче мистецтво — неможливо достоту визначити цінність колекцій національної та світової культури, експонатів Національного художнього музею України, Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київського музею російського мистецтва й десятків інших скарбниць. Тут зберігаються відомі в усьому світі пам'ятки — «Острозька біблія» 1581 року, полотна Белліні, Веласкеса, Франческіні, Синайські ікони VI— VII століть, шедеври майстрів Єгипту, Японії, Китаю, Ірану, унікальна колекція творів М. Врубеля, І. Шишкіна, Д. Левицького, полотна І. Рєпіна,
В. Васнєцова, М. Реріха. Експозиція Музею історії міста Києва, у якій налічується близько 200 тисяч оригінальних пам'яток історії та культури, складається з археологічної, культурологічної й етнографічної колекцій. У фондах Державного музею українського народного декоративного мистецтва зберігаються безцінні зразки ХV-ХХ ст., що виводять родовід української культури від стародавніх часів до сучасності, єднаючи українську національну культуру з усіма культурами світу. А Свята Софія, а Печерська Лавра...
Та й цим сказано лише дещицю...
Існують такі місця, без яких Київ неможливо уявити. Андріївський узвіз, безперечно, і є саме таким невід'ємним атрибутом міста каштанів. Це — серце міста, найбільш київська з усіх київських вулиць. Саме сюди люди приходять, щоб відчути усю красу Києва, повноцінно насолодитися нею. З-під кожного каменя на Андріївському узвозі столиці б'є потужне джерело нашої історії, знамення народження одного з найкращих міст на землі.
Андріївський узвіз називають «київським Монмартром». Це колоритне місце вільного зібрання народних майстрів, сучасних українських митців, творчої молоді України. Це своєрідний мистецький світ, який приваблює численних туристів можливістю доторкнутися до живого традиційного й сучасного мистецтва.
Перлиною Андріївського узвозу є Андріївський собор, від якого ця вулиця й дістала свою назву. Собор настільки гармонійно поєднується з довколишнім пейзажем, що іноді він здається не роботою геніального архітектора, а природною частиною ландшафту.
Архітектурна пам'ятка барокового стилю названа на честь Святого апостола Андрія Первозваного, котрий, за переказами, прийшов сюди і встановив тут православний хрест на знак великої розбудови духовного центру християнства. Саме на цьому місці тоді було язичницьке капище, у тому числі капище головного слов'янського бога Перуна. Коли апостол Андрій стояв на пагорбі, він назвав цю землю святою й промовив пророчі слова, що на цьому місці буде побудований святий храм, а на цих схилах зведуть місто, подібного до якого у світі не буде. Дійсно, на Андріївській горі було чимало церков, проте нині може порадувати лише вона — найвідоміша й найвдаліша перлина знаменитого архітектора В. В. Растреллі — Андріївський собор.
Цей храм, що має за планом форму чотирьох сторін хреста, був закладений на честь приїзду до Києва государині Єлизавети Петрівни у 1744 р. Споруджували його в 1749–1754 роках. Церкву зведено у бароковому стилі за проектом Растреллі під керівництвом зодчого І. Мічуріна. Це один з небагатьох християнських храмів у Європі, що споруджений на будинку. Двоповерховий стилобат, що містить по вісім кімнат на кожному поверсі, є фундаментом церкви. Фасад однокупольного храму з п'ятиглавим завершенням прикрашають колони, пілястри, багате ліплення. Вікна й двері декоровані орнаментом. Навколо церкви — зелена тераса, з якої відкривається чудова панорама дніпрових круч і Подолу. Національний за колоритом, мальовничий, виразний собор ніби ширяє над дніпровськими берегами (до речі, він справді стримить над рівнем річки на висоті понад сто метрів!). Цей шедевр Растреллі, окрім його дивовижних художніх особливостей, має й містобудівне значення як чудовий приклад поєднання архітектури з ландшафтом.
Та й зсередини собор вражає відвідувачів своїм інтер'єром. Іконостас прикрашено позолоченим орнаментом, настільки тонко вирізьбленим, що точно відтворені навіть найдрібніші смужечки на листочках. Унікальним є також і живопис собору, виконаний художниками А. Антроповим, І. Вишняковим та П. Бориспольцем. Полотно останнього «Проповідь апостола Андрія скіфам» є особливо цікавою. Апостол Андрій виголошує своє пророцтво про заснування могутнього міста на дніпрових кручах. Але художник так зобразив скіфів, що майже одразу вгадуються одяг і риси саме українців. Це зайвий раз підкреслює, що Андріївській собор є саме українським храмом. Кажуть, що за таку відверту національну приналежність картини художник мав потім чимало проблем.
Андріївський собор належить до української автокефальної церкви. За словами протоієрея Віталія, останнім часом він набуває все більшої популярності саме як храм, а не як визначна пам'ятка історії. В Україні почався потужний і невпинний процес відродження духовності, люди почали масово навертатися до Бога. Наприклад, лише цьогоріч в Андріївському соборі повінчалося більш як 200 пар закоханих.
Але отець Віталій визнає, що й для тих, хто цікавиться історією, собор становить чималий інтерес, якому не варто ставати на перешкоді. Тож сьогодні Андріївська церква функціонує і як дім Божий, і як музей. Тому для всіх, хто хоче дізнатися більше про історію цієї надзвичайної пам'ятки, тут пропонують екскурсії, починаючи з 13.00 й до 17.00 (саме тоді церква працює як музей і вхід до неї є платним). Окрім того, дуже часто в приміщенні Андріївського собору влаштовують філармонійні концерти, які завдяки чудовій акустиці храму мають там просто неперевершене звучання.
Настоятелі храму й працівники музею, які завжди раді бачити в соборі відвідувачів, стверджують, що це відроджує атмосферу собору й свідчить про культурне піднесення нації.

Євгенія МАЗУР
також у паперовій версії читайте:

• БЛАГОСЛОВЕННА БОГОМ ЛАВРА — ОБИТЕЛЬ 120 СВЯТИХ
• «ХРАМ БОЖИЙ В ДОБРАХ СВОИХ БЛИЗ ЛУБЕН...»

назад »»»