ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
НЬЮ-ЙОРКСЬКА МАФІЯ: ВЧОРА І СЬОГОДНІ
Цю тему не полишають кіно й проза. Але, як говорить Роберт Кастеллі, професор кримінального права, колишній керівник відділу боротьби з мафією місцевої поліції, нові мафіозі відрізняються від своїх попередників.

На жаль, художні твори, незалежно від своєї достовірності, у певний спосіб романтизують цих людей. Проте жоден з них не є симпатичним, усі вони дуже небезпечні для суспільства.
Мафія залишається ще досить сильною, але вона вже зовсім не така, як хоча б 20 років тому. Це сталось головним чином завдяки енергійним діям поліції і ФБР, а також змінам у законодавстві, що дало змогу переслідувати не тільки конкретних виконавців злочинів, а й організаторів разом з главами «сімей».
Набагато менше стало насильства. Це не наркобанди, які ведуть між собою криваві війни. Мафія зрозуміла, що це не на користь бізнесу й завдає йому відчутних збитків.
«Коза ностру», тобто італійську мафію в Америці, утворено на початку ХХ століття 24 «сім'ями». Донині збереглось п'ять великих нью-йоркських родин з числа організаторів: Гамбіно, Бонано, Дженовезе, Лючезе й Коломбо.
Кожна з них організаційно нагадує корпорацію. Є голова, а його перший заступник — консильєре — виконує функції керівника групи радників. Є також капітани, тобто директори департаментів.
Така структура дає змогу організації вижити в разі кризи. Окремі елементи є не настільки ключовими, щоб їхнє знищення призвело до занепаду всій структури.
Це головна різниця між мафією і сучасними потужними латиноамериканськими чи негритянськими вуличними гангстерськими бандами. Вони мають сильного лідера і ще одного-двох його заступників, які все тримають у своїх руках. Коли їх не стане, структура розпадається й уся банда стає недієздатною.
Мафія — це не гангстерські банди. Вона віддає перевагу своїм традиційним сферам діяльності — азартним іграм, проституції, нелегальним букмекерським конторам, кредитам під високі відсотки.
У сучасної мафії джерела доходів диверсифіковані. Вона корумпує профспілки, має легальні фірми, через які відмиває гроші, ресторани, бари, нічні клуби, підприємства, які прибирають сміття, що на Манхеттені приносить значні доходи.
Далі йдуть будівництво та нові ідеї, шахрайство на біржі, страхові шахрайства, Інтернет, здирництво з громадських організацій, пенсійних фондів та установ охорони здоров'я.
У кожній сфері, де можна легально заробити гроші, мафія знаходить спосіб й для нелегального збагачення. Прибутки організованої злочинності в США можна порівняти з доходами найбільших корпорацій, а це десятки мільярдів доларів щороку.
Що стосується російської мафії, то її вплив значно менший за італійську, але дистанція скорочується. Якщо взяти до уваги міжнародні контакти, досвід, уміння й жорстокість, росіяни становлять для Америки все більшу загрозу.
Італійська й російська мафія, хоч це й здається дивним, не тільки не конкурують, а навіть співпрацюють в багатьох питаннях. У Каліфорнії росіяни й італійці, використовуючи фальшиві страхові поліси, за кілька років украли з системи охорони здоров'я сотні мільйонів доларів.
Подібне було й з аферою, коли дешеве паливо для котлів продавали як дизельне для автомобілів. У цих справах групи працюють у симбіозі. Росіяни дещо нагадують італійців з часів, коли «коза ностра» лише ставала на ноги. Вони також утворюють малі, закриті спільноти емігрантів, які походять з країни, де не довіряють владі й правосуддю. Через мовний і культурний бар'єр поліцейським агентам до них важко проникнути.
З плином часу середовище італійських емігрантів змінювалось, відкривалось світу, завдяки чому мафія послабшала. Російська мафія тепер — лише на початку цього шляху.
У Нью-Йорку чисельність останньої оцінюється приблизно в 500 осіб, італійської — близько 1000. Але ще 10–15 років тому росіян-мафіозі було не більше, ніж кілька десятків. А «коза ностра» в «золоті» 60–70 роки мала у своєму складі тисячі людей, у самій лише родині Гамбіно налічувалося 400 осіб.
Щоб стати членом мафії, за італійським звичаєм треба відповідати кільком вимогам: бути чоловіком, мати італійське походження та прихильників у керівництві «сім'ї». Ці принципи та вимоги не змінились.
Проте нині спостерігається девальвація членства в мафії. Оскільки чимало мафіозі потрапили до тюрем, з'явились місця, які треба було заповнити. І тому нові члени мафії за багатьма показниками не відповідають старим стандартам. Менш професійні, не такі лояльні до «сімей», коли їх арештовують, вони більше схильні до співпраці з поліцією.
Справжнім початком занепаду «коза ностри» можна вважати ліквідацію так званої комісії, яку утворювали п'ять босів нью-йоркських «сімей». У 1985–86 роках арештовано чотирьох членів комісії. П'ятого — Пола Кастельяно, боса родини Гамбіно, убив Джон Готті, який хотів захопити в ній керівництво. Незабаром заарештували й Готті. Таким чином, у в'язниці опинились глави всіх п'яти родин. І відтоді мафія не піднялась.

Підготував за матеріалами закордонної преси
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ІТАЛІЙСЬКЕ СОЛО НА ДВОХ
• УКРАЇНА ЙДЕ З КРАЇНИ КЕДРІВ

назад »»»