ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
І НІ ТУДИ, І НІ СЮДИ...
ЧИ МОЖЛИВА ПОЗАЧЕРГОВА СЕСІЯ ПАРЛАМЕНТУ, ЯКИЙ ВІДХОДИТЬ В ІСТОРІЮ?
Схоже, на шляху до створення майбутньої парламентської коаліції може вирости чергова перешкода. Цього разу «чорна кішка» ледь не пробігла між «Нашою Україною» та Соцпартією. Причина суперечок — конституційна реформа, яка не надто сприймається «нашоукраїнцями».

Спочатку варто пригадати, що у вівторок, 4 квітня, парламентарі планували привести до присяги суддів Конституційного Суду, яких своїми указами призначив глава держави і тих, кого обрав з'їзд суддів. Утім, цього знову не сталося, попри те, що всі дев'ятеро потенційних достойників зібралися під парламентським склепінням. Проти суддівської присяги виступили Партія регіонів і соціалісти — найбільші нині прибічники політреформи. Олександр Мороз із парламентської трибуни звинуватив «Нашу Україну» в затягуванні процесу підписання меморандуму між трьома силами («Нашою Україною», СПУ й БЮТом). А ще він вважає за недоцільне приводити суддів КС до присяги чинним складом Верховної Ради. Лідер соціалістів заявив: «Ми пропонуємо припинити проведення пленарних засідань Верховної Ради, зосередитися на підготовці проектів законодавчих актів у комітетах, підготувати гідне закриття останньої сесії парламенту. Керівники всіх партій і блоків, представлених у майбутньому парламенті, зобов'язані завершити підготовку й схвалення домовленостей, що забезпечать нормальне функціонування парламенту та всіх гілок влади».
Мороз побоюється, що неповний склад Конституційного Суду може з відповідної подачі розпочати ревізію політичної реформи. Загалом побоювання не зовсім безпідставне, адже чимало активістів із «Нашої України» не один раз висловлювалися за те, що реформа зараз — не на часі. Справді, чому так «пече» складання присяги саме тепер? Зрештою, трохи більше, ніж за місяць розпочне свою роботу нова Верховна Рада. Щоправда, у неї також буде чимало клопоту (створення коаліції, обрання прем'єр-міністра та спікера тощо). Але без КС Україна живе вже майже півроку. Це погано, та є надії на краще. Причому у разі створення «помаранчевої» коаліції — надто непогані.
Утім, у президентському секретаріаті з цього приводу свої думки. Позавчора радник глави держави Микола Полудьонний зробив заяву, що пролунала мало не як грім серед ясного неба. За його словами, у секретаріаті не виключають можливості скликання позачергової сесії Верховної Ради саме для приведення до присяги суддів Конституційного Суду. «Ми не виключаємо можливості реалізації Президентом свого права, передбаченого статтею 2.5.3 регламенту ВР і статтею 83 Конституції України (про позачергове скликання сесії Верховної Ради), — додає радник Віктора Ющенка. — Це один із можливих кроків, хоча таку ситуацію може бути розцінено як певне порушення частини 4 статті 5 Конституції України. Тобто фактично це узурпація влади».
Останній вислів звучить особливо «переконливо». Та слід наголосити й на іншому. Незрозуміло, чому пан Полудьонний каже про скликання позачергової сесії Верховної Ради. Адже спікер Володимир Литвин, попри вимоги представників Партії регіонів, так і не закрив нинішню, дев'яту сесію. Як ми писали, формальним приводом для продовження її роботи стали парламентські слухання щодо річниці Чорнобильської трагедії. Вони мають відбутися 26 квітня, після чого Володимир Литвин і пообіцяв закрити сесію. Відтак якщо Президент має намір приводити до присяги суддів КС упродовж найближчих трьох тижнів, йому не потрібно ініціювати позачергову сесію.
Цікаво, що позачергові сесії в Україні завжди проводились нелегко. Адже на початку 2004 року, після скандального попереднього схвалення змін до Конституції (так званий законопроект № 4105), парламентарі також вдавалися до такого «трюку». Причому тоді «позачергова» сесія розпочалася... того самого дня, що й чергова, п'ята сесія — у перший день лютого. Це потрібно було для того, щоб викреслити із законопроекту № 4105 норму про обрання Президента у стінах Верховної Ради. Щоправда, «нашоукраїнці» й
БЮТівці, які на той час були категоричними супротивниками конституційної реформи, відмовились визнавати ту сесію легітимною. А попередній склад Конституційного Суду ті нюанси взагалі відмовився розглядати, пославшись на те, що це — внутрішня справа законодавчого органу.
Можливо, ідея з проведенням позачергової сесії активніше педалюватиметься після 26 квітня. Якщо тоді Голова ВР закриє сесію, по-перше, можна буде реально говорити про позачерговість. А по-друге, до першого засідання новообраної Верховної Ради (орієнтовно з 10 до 15 травня) залишиться небагато часу. І тоді, щоб не залишати Конституційний Суд без своїх представників у період можливої «атаки» на реформу, Верховній Раді потрібно буде одним із перших питань розглянути питання заповнення парламентської квоти у КС.
Нині у президентському секретаріаті навідріз відмовляються від того, що форсування приведення суддів до присяги якось стосується ревізії реформи. Заступник керівника секретаріату Анатолій Матвієнко розцінює заяви лідера СПУ Олександра Мороза як демонстрацію неповаги і недовіри. Він нагадав, що Конституційний Суд зобов'язаний захищати Основний закон. «Якщо з проведенням політичної реформи усе правильно, то чого боїться пан Мороз?», — не розуміє Матвієнко. До речі, позаторік 8 грудня, коли парламент ухвалював, а тодішній президент Леонід Кучма прямо у сесійній залі підписував зміни, Анатолій Сергійович був єдиним депутатом із фракції БЮТ, хто проголосував за новий текст Конституції.
Нині Матвієнко заявляє, що «Президент не має ніякого упередження, але він не може заборонити будь-кому зробити подання щодо конституційності політреформи, бо це вже не демократія».
Свою позицію висловили і «регіонали». За словами колишнього представника Кабміну у Верховній Раді Володимира Рибака, їхня фракція підтримає питання приведення до присяги суддів Конституційного Суду тільки в тому разі, якщо Президент Віктор Ющенко дасть чіткі гарантії того, що не ревізуватиме політичну реформу. Рибак зазначив, що глава держави міг би укласти з політичними силами відповідний меморандум.
Чесно кажучи, звучить, ніби знущання. Адже, пригадується, один меморандум між владою і опозицією Президент з лідером Партії регіонів Януковичем уже підписував. Виконанням того документа були незадоволені обидві сторони. Словом, ситуація може «підігріватися» й далі. Напевно, єдиним більш-менш цивілізованим виходом із неї може стати якнайшвидше обрання парламентом «своїх» суддів КС, приведення їх (разом з обраними і призначеними) до присяги й неупереджений розгляд питання про політреформу.
Ось і тепер сам Володимир Рибак наголошує: вже є приклади, коли домовленості не виконуються, незважаючи на підписані документи. А заразом і додає: якщо легітимність політичної реформи буде поставлено під сумнів, легітимність Президента Віктора Ющенка також автоматично спіткає та сама доля. Адже рішення про реформу і зміни до закону про вибори глави держави ухвалювалися пакетом.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• «НАША УКРАЇНА» ВІДМОВИЛАСЬ ВІД СОЮЗУ З ЯНУКОВИЧЕМ
• БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЮРКІН
• У «РЕГІОНАЛІВ» — СВІЙ ПРОЕКТ УГОДИ
• БЮТ І СПУ АПЕЛЮЮТЬ ДО ПРЕЗИДЕНТА

назад »»»