ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
НОВІ ЗАСАДИ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ
Пенсійне забезпечення — основна складова системи соціального захисту. Нині в Україні — 28,6% пенсіонерів, частка пенсійних виплат досягла 43% у сукупних соціальних трансфертах і 21% — у доходах домогосподарств.
Пенсійна реформа, розпочата у 2004 році, передбачає забезпечення залежності розмірів пенсій від персоніфікованих внесків; посилення мотивації до праці й легалізації зарплати; заохочення заощаджень на старість; диверсифікацію джерел фінансування пенсій.

Однак високий рівень демографічного навантаження на працюючих, пільги у сплаті пенсійних внесків і низька зарплата (у третини працівників вона не перевищує прожиткового мінімуму) призводять до незбалансованості солідарної системи, стримують запровадження накопичувальної системи та розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Підвищення мінімального розміру пенсій до прожиткового мінімуму, що не узгоджується зі зростанням зарплати та фінансовими можливостями Пенсійного фонду, може призвести до кризи пенсійної системи, стверджують експерти. Торік пенсійні виплати досягли майже 15% ВВП, на них спрямовувалось 18,7% видатків держбюджету. Заборгованість підприємств зі сплати пенсійних внесків досягла 1,3 млрд грн. Досі не створено умов для ефективного функціонування трирівневої пенсійної системи.
Допомогти у вирішенні пенсійних проблем має нещодавно прийнята Стратегія розвитку пенсійної системи. Вона спрямована на фінансову стабілізацію, посилення дії страхових принципів у солідарній системі, запровадження накопичувальної системи та розвиток недержавного пенсійного забезпечення.
Стратегія сприятиме скасуванню пільг зі сплати пенсійних внесків і під час обчислення пенсій; зменшенню розриву в пенсіях чоловіків і жінок; диференціації пенсій; стимулюванню сплати страхових внесків за період, що перевищує стаж, необхідний для отримання мінімальної пенсії; ліквідації диспропорцій у пенсіях, призначених за спеціальними законами й на загальних підставах; легалізації зарплати та зайнятості; розвитку фінансового сектора; вдосконаленню підготовки фахівців системи недержавного пенсійного забезпечення; запровадженню надійних фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів; зміцненню довіри до пенсійної системи.
Передбачається охоплення загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням усіх працюючих (у тому числі військовослужбовців і осіб, для яких закон не передбачає сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування); призначення пенсій залежно від страхового стажу та сплачених внесків; перегляд механізму виплати пенсій працюючим пенсіонерам, у тому числі з урахуванням їхньої зарплати; переведення пенсій, що призначаються на пільгових умовах або за вислугу років, із солідарної системи до недержавних пенсійних фондів.
Стратегія має на меті й забезпечення фінансової стабільності солідарної системи. Зокрема, буде виключена можливість ухвалення рішень щодо пенсійного забезпечення без урахування можливостей бюджету Пенсійного фонду. Поступово переглядатиметься пенсійний вік. Буде розширено базу нарахувань страхових внесків за рахунок легалізації зарплати та її підвищення. Поетапно запроваджуватиметься паритетна сплата страхових внесків страхувальниками і застрахованими, посилиться контроль й відповідальність за дотримання законодавства з оплати праці та сплати страхових внесків. Переглядатиметься перелік робіт і професій, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно зі Стратегією вдосконалюватиметься механізм індексації пенсій та їх підвищення відповідно до зростання середньої зарплати. Підвищуватиметься ефективність управління системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Окреслено й запровадження єдиного соціального внеску; розвиток інституту актуаріїв і системи навчання актуарній професії. Стратегія передбачає участь соціальних партнерів в управлінні системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; запровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в Пенсійному фонді та казначейського обслуговування єдиного соціального внеску; визначення порядку досудового розгляду спірних питань з обчислення (перерахування) пенсій; оприлюднення звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду.
Йдеться у Стратегії й про визначення суми витрат держбюджету на підвищення зарплати бюджетникам, пов'язане із запровадженням накопичувальної системи; підвищення ефективності державного регулювання та нагляду в накопичувальній системі; перегляд вікових категорій застрахованих осіб, які сплачують внески до Накопичувального пенсійного фонду. Згідно зі Стратегією буде запроваджено електронне звітування роботодавців; інформування застрахованих про відомості в системі пенсійного персоніфікованого обліку.
Особлива увага надаватиметься розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, визначенню умов участі в ній страхових компаній та банків; удосконаленню податкового законодавства; підвищенню рівня підготовки фахівців недержавного пенсійного забезпечення (членів ради НПФ, адміністраторів, управляючих пенсійними активами, зберігачів, працівників банків, страхових компаній, надавачів агентських послуг).
Стратегією передбачено вдосконалення управління НПФ; розвиток корпоративного управління та фінансових інструментів; установлення спрощеного порядку інвестування пенсійних коштів у цінні папери іноземних емітентів.
Планується посилення контролю за діяльністю суб'єктів, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення; впровадження системи обміну інформацією між органами, які провадять державний контроль і нагляд у накопичувальній системі та системі недержавного пенсійного забезпечення. У Стратегії йдеться про визначення переліку інформації, яка підлягає оприлюдненню, про страхові компанії й банки, що провадять діяльність з недержавного пенсійного забезпечення; створення системи нагляду за НПФ; забезпечення доступу до інформації про діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення з боку учасників НПФ.
Упродовж 2006–2009 років буде розроблено і прийнято нормативно-правові акти щодо порядку сплати єдиного соціального внеску; вдосконалення порядку обчислення пенсій відповідно до тривалості страхового стажу та внесків; поетапного підвищення вартості одного року страхового стажу застрахованої особи під час обчислення пенсії; упорядкування виплати пенсій працюючим пенсіонерам із урахуванням доходів від їхньої зайнятості; вдосконалення переліку робіт і професій, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років; використання актуарних розрахунків під час ухвалення рішень про перегляд розміру пенсій і затвердження бюджету Пенсійного фонду; запровадження загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для військовослужбовців і осіб, для яких закон не передбачає сплату пенсійних внесків. А також щодо вдосконалення порядку індексації пенсій та їх підвищення відповідно до зростання середньої зарплати; стимулювання виплати зарплати й пенсії через банки; внесення до колдоговорів і галузевих угод норми щодо розміру зарплати, з якої сплачуються внески на соціальне страхування, та встановлення відповідальності за її недотримання; поетапного переходу до сплати страхувальниками і застрахованими єдиного соціального внеску на паритетних засадах; звільнення від ПДВ послуг із адміністрування НПФ, установлення рівних ставок оподаткування для пенсійних виплат, що провадяться суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення; захисту прав інституційних інвесторів; упровадження додаткових фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів; захисту коштів НПФ і Накопичувального ПФ від втрати й знецінення; визначення умов для участі в системі недержавного пенсійного забезпечення страхових компаній та банків.
Протягом 2010–2016 років передбачається врегулювати питання можливості переходу застрахованих осіб, які сплачують внески до Накопичувального ПФ, до системи недержавного пенсійного забезпечення; активізувати роботу з виплати пенсій через банки; вдосконалити законодавство щодо моніторингу діяльності страхових компаній; завершити перехід до сплати страхувальниками й застрахованими єдиного соціального внеску на паритетних засадах; переглянути пенсійний вік; перевести пенсії, що призначаються на пільгових умовах або за вислугу років, із солідарної системи до НПФ.
Стратегія втілюватиметься за рахунок коштів Пенсійного фонду, держбюджету, міжнародних, вітчизняних донорських і благодійних організацій. Координація роботи та контроль за її втіленням покладаються на Мінпраці. Реалізація Стратегії, стверджують експерти, дасть змогу відновити фінансову стабільність пенсійної системи, збільшити розмір пенсій, підвищити довіру людей до пенсійної системи, забезпечити соціальну справедливість, запровадити накопичувальну систему, забезпечити розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення. Фінансова стабілізація пенсійної системи, розширення бази сплати страхових внесків, збільшення питомої ваги внесків застрахованих осіб забезпечить поступове зменшення суми страхових внесків роботодавців.
Якщо ж збалансованість пенсійної системи не відновити, накопичувальну систему не буде запроваджено у найсприятливіший період (2008–2009 роки), переваги трирівневої пенсійної системи будуть послаблені, стримуватиметься розвиток фінансових ринків, підвищуватимуться розміри соціальних внесків. Значну частину бюджетних коштів треба буде постійно спрямовувати на доплати пенсіонерам.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• У ПОЛІ ЗОРУ — ПЕРЕРОБНА ГАЛУЗЬ

назад »»»