ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
УКРАЇНА — ГРУЗІЯ: ВЗАЄМОПІДТРИМКА ТА СПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
Київ з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ Грузії Гела Бежуашвілі, який підбив підсумки Року Грузії в Україні. Особливо критичним періодом для обох країн була минула зима. Грузія та України опинились під потужним енергетичним пресом з боку Росії.

Грузинське керівництво знайшло альтернативу російському газу в Ірані. Проте закупівля іранського палива за американські фінансові субсидії в перспективі може спровокувати скандал на тлі американсько-іранських суперечок. Адже надходження газу з Ірану в Грузію фактично за гроші американських платників податків принаймні теоретично може розглядатись як зміцнення іранської державної скарбниці, яку у Вашингтоні вважають основним фінансовим підґрунтям сучасного світового тероризму.
Тож пошук альтернативних джерел енергопостачання для України та Грузії залишається неабиякою проблемою. Крім того, нестабільна внутрішньополітична ситуація в обох країнах неоднозначно позначається на ритмі двосторонніх відносин. Зокрема, упродовж березня грузинська опозиція консолідувалась у протестах проти встановлення на ринках касових апаратів та в зв’язку із силовим придушенням заворушень у в’язницях країни.
Лідерські функції в новій опозиції намагається виконувати колишній міністр закордонних справ Сулейма Зурабешвілі. Її вважають можливим головним опонентом Михаїла Саакашвілі на президентських виборах, що мають відбутись уже за два роки. За цих обставин підтримка з боку найближчих союзників є для чинної грузинської влади важливим фактором стабільності. Спираючись на зовнішню допомогу, попри відсутність значних соціально-економічних успіхів, грузинський уряд домігся ухвали рішення про виведення російських військових баз з Ахалкалакі та Батумі впродовж 2007–2008 років.
Україна ж, послідовно підтримуючи територіальну цілісність Грузії, висловлюється за мирне досягнення єдності цієї країни. Київ поділяє вимогу Тбілісі щодо виведення російських миротворчих військ з Південної Осетії та Абхазії. Але участь українських миротворців у врегулюванні зазначених конфліктів, всупереч побажанням президента Саакашвілі можлива лише на основі рішень Ради Безпеки ООН. Зважаючи на роль Росії в Раді Безпеки, це навряд чи станеться. Зазначений чинник об’єктивно обмежує можливості регіонального лідерства України на балтійсько-чорноморсько-каспійському геополітичному просторі. Попри збереження напруженості в Південній Осетії, позитивним моментом стало певне потепління в грузинсько-абхазьких відносинах. Однак сторони ще не домовились про конкретну дату відновлення переговорів з питання надання Сухумі автономії. Можливе посередництво України абхазами не сприймається.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ТЕРОРИСТ ПРАГНЕ СМЕРТНОЇ КАРИ
• ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВИЦЯ:ХТО — ЗА РОЗШИРЕННЯ ЄС, ХТО — ПРОТИ...

назад »»»