ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБЛИЧЧЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Торік в Україні на освіту було виділено 25,8 млрд. грн (на 36,5% більше, ніж у 2004-му). Це дало змогу підвищити зарплату педагогам і науковцям, стипендії аспірантам і студентам. Така тенденція збереглась і в бюджеті 2006-го — на освіту передбачено 33,1 млрд грн. Серед започаткованих бюджетних програм — програми кредитування будівництва житла для педагогів і науковців (15 млн), зовнішнього тестування й моніторингу якості освіти (44 млн). Цьогоріч передбачається підвищення окладів професорів і доцентів майже на 15% (минулого — на 30,4 і 39,3%).

Зазнала змін і вступна кампанія. Запроваджено тестові вступні випробування, до роботи апеляційних комісій залучено широкі кола громадськості. Збільшено обсяги прийому за держзамовленням — 57,6% студентів стаціонару отримують фах за кошти державного та місцевих бюджетів. Загалом на перший курс ВНЗ зараховано понад 672 тис. студентів. Нині в Україні — 2,7 млн студентів (578 на 10 тис. населення). У ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації цей показник сягнув 470, що співвимірне з такими країнами, як Австралія (440), Ізраїль (466), Естонія (437), Польща (494), Болгарія (468). До того ж, українська освіта стає привабливою для іноземців — у 190 ВНЗ навчається ЗЗ тис. студентів із 131 країни.

Знай наших
Торік університетська наука відзначилась 16 лауреатами Державної премії в галузі науки і техніки, 1900 охоронними документами, 1700 монографіями й майже 800 підручниками. У більшості університетів студентська наука стала невід'ємною складовою навчального процесу. Завдяки цьому студенти університетів вибороли друге місце на Міжнародній математичній олімпіаді в Ірані, 19 студентів на Міжнародній олімпіаді з математики в Болгарії стали призерами, а студент Національного технічного університету «КПІ» О. Рибак став володарем «Гран-прі». У Румунії команда студентів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, ставши переможцем, вийшла у фінал на першість світу з програмування. Українські студенти-спортсмени вибороли шосте командне місце на XXII Зимовій всесвітній універсіаді в Австрії.
2005 рік відзначився активною діяльністю на міжнародному рівні: в травні у Бергені (Норвегія) Україна приєдналась до Болонського процесу.

Є з чим боротися
Проте в українській вищій школі є й проблеми. Серед них — оптимізація мережі, зумовлена сучасними вимогами до підготовки фахівців із вищою освітою, й проблема коледжів, технікумів, училищ. Потрібно визначитися з назвою «технікум», радять фахівці, й, можливо, всіх їх назвати коледжами; реалізувати ідею, що це професійний тип вищої освіти за межами системи університетської освіти; розглядати програми підготовки молодшого спеціаліста, як програми короткого циклу вищої освіти за європейською термінологією; знайти ефективні зв'язки цих закладів із роботодавцями. Треба підтримати й діяльність технікумів, бо на виробництві є потреба у фахівцях, яких вони готують.
Наразі все більшого значення набуває самостійність ВНЗ. З деяких позицій, зокрема у законодавчому полі, як стверджують представники наглядової ради «Магна карта», Україна обігнала чимало європейських країн. Це стосується, приміром, виборності ректорів. Та автономність, за умови фінансування з бюджету, мусить мати розумні межі. Вона передбачає більшу самостійність університетів у організації навчально-виховного процесу, вирішенні питань стратегічного розвитку, фінансово-господарській діяльності. Це і якісні зміни в самоуправлінні, більший вплив професорсько-викладацької спільноти, академічної громадськості й, зрештою, більша відповідальність університету за результати своєї діяльності.
У лютому 2005-го група українських університетів і міжнародний фонд «Відродження» виступили з ініціативою проведення експерименту із упровадження основ університетської автономії у вищій освіті України. Вісім університетів (шість національних і два приватних) створили консорціум з упровадження її основ. Досвід свідчить, що універсальної моделі університетської автономії не існує — в кожній європейській країні є свій погляд та своє розуміння автономії. Експеримент розпочинається цього року й розрахований на п'ятиріччя.

Люди тягнуться до знань
Нині вища освіта все більше переходить у статус соціально-культурного мінімуму. Зростання попиту на вищу освіту почалося на межі 70–80-х років XX ст. Моніторинг, проведений ЮНЕСКО у 203 країнах, свідчить, що з 1960 до 2005-го кількість студентів зросла з 13 до 111 млн. Не є винятком і Україна: за останні 15 років кількість студентів збільшилась у 2,5 раза.
Однак, за відсутності незалежної системи оцінювання знань вступників, є випадки встановлення неоднакових вимог на іспитах. У результаті до ВНЗ вступають із низьким рівнем знань. Особливо це стосується платної форми навчання. За таких умов важливо не допустити зниження якості освіти. Особливо уразливими у цьому плані є відокремлені структурні підрозділи. Саме через незабезпечення належної якості освіти торік було припинено освітню діяльність 61 структурного підрозділу.
Цьогоріч розпочинається експериментальний етап запровадження зовнішнього незалежного оцінювання.
Масовість здобуття вищої освіти забезпечується поки за рахунок контрактної форми (52,6%), хоча щороку зростають обсяги держзамовлення (2004-й — 45%, 2005-й — 58%).
Держзамовлення збільшиться й цьогоріч: для бакалавра — 3,5, молодшого спеціаліста — 1,3%. За програмою бакалавра збільшення стосується здебільшого інженерно-технічних напрямів. На економічні, юридичні спеціальності — зменшено, бо ринок перенасичений такими фахівцями.

Освіта має бути якісною
Підвищення ефективності вищої школи неможливе без зміни організації навчального процесу, констатують фахівці. На часі — проведення ревізії організації навчального процесу: перехід з 2006–2007 навчального року всіх ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації на кредитно-модульну систему, поширення її на деякі програми у заклади І–ІІ рівнів. Запровадження інноваційної моделі (бізнес-планування, макетування, ситуативне прийняття рішень) з використанням комп'ютерних, інформаційних та комунікативних технологій, нарощування дослідницького, експериментального потенціалу як основи підготовки магістрів і аспірантів.
Згідно з Болонськими принципами якість освіти має гарантуватися на рівні держави та університету. Ліцензування, акредитація, інспектування як механізми впливу держави на якість освіти, на жаль, не є досконалими, стверджують фахівці. Останнім часом перевірено близько 500 відокремлених структурних підрозділів, у результаті припинено діяльність 126. Аби посилити державний контроль якості, з наступного року запроваджуватиметься практика тестування студентів ВНЗ у процесі акредитації через систему регіональних центрів незалежного тестування. Вони суміщатимуть цю функцію з тестуванням випускників шкіл.

Кадри вирішують все
Найтривожнішою є ситуація з науково-педагогічними кадрами. У 1982–2000 роках вища освіта та наука втратили значну кількість молодих викладачів і дослідників (у 2000-му — 4200 викладачів, серед яких — 400 докторів і 1940 кандидатів наук). Заходи уряду щодо соціального захисту (підвищення зарплати) дали поштовх змінам на краще. Проте ситуація з висококваліфікованими кадрами лишається непростою. Половина докторів наук — старші за 60; кожен четвертий — старший від 65 років і лише кожен сьомий має вік від 40 до 50 років.
Є проблеми й у керівному корпусі вищої школи. Торік призначено 45 керівників ВНЗ, системи МОН, у тому числі 19 — уперше. Для кардинального поліпшення роботи з керівними кадрами, стверджують фахівці, потрібно створити стандарт управлінця; розробити технології підготовки й професійного розвитку керівників вищої школи; створити систему моніторингу діяльності.
Ще один пріоритет у кадровій сфері — підготовка педагогів і забезпечення ними навчальних закладів. Уперше за останні роки школи почали навчальний рік без вакансій. А рік тому їх було понад 1200. Ситуація поліпшилась завдяки піднесенню соціального статусу вчителя. Проте кадрова проблема не втрачає гостроти — з-поміж учителів кожен сьомий — пенсійного віку, майже половина — потенційні пенсіонери.

Науку треба підтримувати матеріально...
Інтеграція України в Європейський освітній простір ставить вимогу організації науки ВНЗ. За оцінками вчених, індикатором розвитку держави є фінансування науково-технічної сфери. Якщо держава витрачає на ці потреби менше як 0,4% ВВП, то наука відіграє соціокультурну функцію, якщо менше, ніж 0,9% — пізнавальну, більше 0,9% — економічну. Вітчизняне законодавство передбачає видатки на науку на рівні 1,7% ВВП. Однак обсяги її фінансування за останні десять років не перевищували 0,5%. Хоча останні два роки цей відсоток зростає, якісних зрушень не відбувається. Тому можна констатувати, що за роки незалежності наука в Україні виконувала соціокультурну й пізнавальну функції, суттєво не впливаючи на економіку.
Вища школа України має значний кадровий потенціал — понад 70 тис. науково-педагогічних і майже 9 тис. наукових працівників. У різних формах наукової та науково-технічної діяльності університетів беруть участь понад 5 тис. докторів і 28 тис. кандидатів наук.

Захищати наукові здобутки
Важливим показником діяльності вищих навчальних закладів є захист інтелектуальної власності наукових результатів. Торік отримано 1900 охоронних документів, із них лише 420 — патенти на винаходи і одиниці ліцензій. Справі не вистачає організаційно-економічного поштовху. За наказом МОН у структурі ВНЗ мають бути створені підрозділи, діяльність яких спрямована на сприяння комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності. Такі підрозділи успішно працюють у деяких університетах. Та цього замало. Вражає й те, що лише чотири із 16 технопарків створено на базі вищих навчальних закладів. Логічним було б створення цих структур на базі більшості технічних університетів або їх територіальних об'єднань. Тому МОН ініціюватиме створення в регіонах на базі провідних ВНЗ центрів конкурентоспроможності на основі ключових для регіонів технологій із залученням коштів бюджетів різних рівнів.
Упродовж останніх років відчуваються негативні тенденції у розвитку вузівської науки. Торік кількість наукових працівників вищих навчальних закладів скорочено на 5,8%. Найперше це пов'язано зі старінням кадрів. Однак викликає занепокоєння відтік молодих науковців у інші сфери. Аби виправити ситуацію, фахівці радять підвищити ефективність роботи аспірантури, докторантури, залучати талановиту молодь до наукових досліджень.
Одним із найважливіших чинників поліпшення кадрового забезпечення вузівської науки є підвищення соціального статусу науковця. Минулого року їхні посадові оклади зросли на 35,2%, зроблено перші кроки до ліквідації у законодавчому порядку різниці в оплаті праці між науковцями вищих навчальних закладів і Національної академії наук.
Ефективність наукової діяльності ВНЗ залежить від обсягів її фінансування (бюджетного і позабюджетного). Однак вищі навчальні заклади використовують не всі можливості. Приміром, є понад 60 двосторонніх і багатосторонніх угод про міжнародне науково-технічне співробітництво, за якими щороку оголошують конкурси на виконання і фінансування наукових проектів. Проте майже 70% університетів не подали своїх пропозицій на ці конкурси.
Актуальною є проблема залучення ВНЗ позабюджетних коштів через упровадження чи продаж результатів своїх розробок.
Неможливо досягти високого рівня наукових досліджень без сучасних приладів, тому починаючи з 2004-го, створюються міжвузівські центри спільного користування науковим обладнанням. Нині в Україні функціонує десять таких центрів. Торік затверджено й Державну програму «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006–2010 роки». Вона передбачає: оснащення навчальних закладів комп'ютерами й телекомунікаційним обладнанням; упровадження інформаційних технологій у навчальний процес і проведення наукових досліджень з доступом до національних і світових інформаційних ресурсів; розбудову інфраструктури науково-освітянської мережі (УРАН), під'єднанням до неї наукових установ, наукових бібліотек, інтеграцію її з Європейською науково-дослідною мережею (GЕАNТ).
Підготовлено проект указу щодо підтримки ініціативи українських підприємців — «Українська Силіконова долина». У його рамках на базі академічних установ і університетів п'яти регіонів буде створено міжнародні технологічні центри. Так можна поєднати наукові відкриття й комерційні можливості.

На шляху до демократії
Входження України в Європейський освітній простір зумовлює необхідність поглиблення демократичних процесів у системі вищої освіти. МОН зроблено перші кроки в цьому напрямі: створено громадську колегію й громадські ради з питань середньої, професійно-технічної та вищої освіти, Всеукраїнську студентську раду, обговорюються проекти законів, працюють консультативні телефони.
Одначе фахівців особливо непокоїть процес демократизації навчального процесу. Стосунки між викладачами і студентами — далеко не рівноправні й не партнерські. Студент і надалі залишається заручником викладача, особливо під час екзаменаційних сесій. Непоодинокі випадки необґрунтованого завищення чи заниження вимог. Викликає подив, що у 34 вищих навчальних закладах досягнуто такої успішності, що академічну стипендію отримують понад 90% студентів. А у таких визнаних університетах, як Київський національний економічний університет, Одеський національний політехнічний університет частка стипендіатів-відмінників лише 6%, у Сумському держуніверситеті — 9%.

Добре бути молодим... і здоровим
Формуючи європейське обличчя вищої школи, треба пам'ятати, що фізичне виховання є невід'ємною складовою загальної культури людини. На жаль, близько 90% вітчизняних студентів мають відхилення в здоров'ї, половина з них — незадовільну фізичну підготовку. Останнім часом на 40% збільшилась кількість студентів, віднесених до спеціальної медичної групи.
Відомо, що студент має право на гуртожиток, користування спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу. Але ситуація з гуртожитками складна. Термінового ремонту потребує 61 гуртожиток ВНЗ, підпорядкованих МОН. Потреби студентських родин у гуртожитках задоволено на 63%. Причини? Практично не виділялися бюджетні кошти на підтримку і розвиток соціально-побутової інфраструктури й небажання деяких керівників поліпшувати ситуацію.
Цьогоріч на капітальний ремонт гуртожитків ПТУ та ВНЗ передбачено 25 млн грн, започатковано програму студентського містечка в Києві (стартовий бюджетний капітал — 20 млн грн).

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»