ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ЛЮДИ-ПАВУКИ ІСНУЮТЬ!
1 і 2 квітня місто Українка на Київщині приймало перший міжнародний турнір із боулдерингу «Українські вертикалі», водночас проводився і відкритий чемпіонат столичної області. До українців у гості завітали найкращі скелелази світу, щоб у непростій боротьбі на спеціально привезеному зі Львова стенді визначити найкращих. У фіналі були сенсації, коли поза межами призової трійки залишалися чемпіони світу, були і логічні результати, які, щоправда, йшли врозріз із підсумками суботньої кваліфікації.

І все ж перед тим, як розповідати про перебіг змагань, варто визначитися з поняттями, оскільки про боулдеринг в Україні знають переважно спортсмени та їхні знайомі. У сучасному скелелазінні є три напрями. Перший — лазіння на швидкість, коли на відносно легкій (для професіонала, звісно ж) трасі потрібно дійти до фінішу швидше за конкурента. Другий — лазіння на складність, де принциповим є не час, а довжина пройденої дистанції. Боулдеринг — десь посередині між цими традиційними скелелазними дисциплінами. Самі траси є надскладними, але короткими, є і часове обмеження — 4–6 хвилин на проходження кожного боулдерингу (від англійського boulder — валун, словом «боулдеринг» позначають і всю скелелазну дисципліну загалом, і окремо взяту трасу).
Змагання відбуваються на спеціально підготовлених стендах — зовні це виглядає, як надійно закріплені міцні дерев'яні щити, на які перед початком змагань прикручують зачепи, моделюючи реальний гірський рельєф і навіть де в чому ускладнюючи його. Спортсмени змагаються без страховки, тому вимоги до сервісменів жорсткі — м'які мати має бути грамотно покладено, щоб уникнути травм.
На подолання кожної з п'яти трас учасник змагань має по три спроби, але за рівності взятих «топів» (успішних фінішів) переможе той, хто на подолання дистанцій витратив менше спроб.
За підсумками суботньої кваліфікації у жіночих змаганнях до фіналу вийшли троє українок (Ольга Бежко, Світлана Тужиліна і Ольга Шалагіна) і четверо росіянок (Ольга Бибик, Тетяна Тарасова, Яна Черешнева і Юлія Абрамчук), «розбавлених» француженкою Мелані Сон і полькою Кінгою Ощепкою.
У чоловіків кваліфікаційний бар'єр подолали два тріо — російське (Василь Козлов, Рустам Гельманов і Салават Рахметов) і французьке (Люк Гадіоз, Жером Майєр і Самін Ремі), до них додалися швейцарець Матіас Мюллер і чи не головна зірка змагань, чинний чемпіон світу з лазіння на складність чех Томас Мражек. Найкращими з українців стали Кирило Шевченко і Михайло Шалагін, але дванадцятого і тринадцятого місць для виходу до фіналу замало.
Траси, які встановили для фіналу (до речі, прокладення дистанції — мистецтво особливе, адже спершу трасу мають пройти самі «автори»), нескладними назвав лише переможець змагань Рустам Гельманов, котрий тренується, за його ж власними словами, і на складніших рельєфах. Його перемога стає ще сенсаційнішою, коли дізнаєшся, що скелелазінням цей 18-річний хлопець займається лише три роки, а до того не практикувався в жодному виді спорту. Нині ж тренування відбуваються двічі на три дні й тривають по три години.
Натомість зірка світового скелелазіння Томас Мражек кількох фінальних дистанцій не подолав і фінішував тільки шостим. На виправдання чемпіона світу варто сказати, що для нього український старт став першим у сезоні, до того ж, на змаганнях такого рівня стає відчутною різниця між специфічною «боулдеринговою» технікою і технікою лазіння на складність, а Томас тяжіє до природних трас.
До певної міри сенсацією можна назвати і друге місце чинного чемпіона світу з боулдерингу Салавата Рахметова, який на фініші пропустив уперед молодшого співвітчизника.
Звісно ж, надміру серйозними змагання в Українці були б без емоційних французів, найкращим із яких став бронзовий призер Люк Гадіоз, і швейцарця Матіаса Мюллера (він фінішував п'ятим), котрий першим продемонстрував трюк із національним прапором: на останній трасі після проходження кількох складних площин завершувати треба було стрибком на останній зачеп. Перед «акробатичним етюдом» представник країни банків і сиру трохи розважив публіку, «на фарт» потримавшись за свій національний червоний прапор з білим хрестом посередині.
Коли у змаганнях чоловіків уболівальники однаковою мірою підтримували всіх фіналістів, то серед жінок пріоритети були однозначними. Підсумки кваліфікації не були аж надто втішними: найкраща з українок Ольга Бежко була третьою, а чинна чемпіонка світу Ольга Шалагіна — тільки шостою. У суботу підтвердила свій високий клас лідер світового сезону росіянка Ольга Бибик.
Та все змінилось у вирішальний день змагань в українсько-російських «розбірках»: Ользі Шалагіній для проходження п'яти трас знадобилось сім спроб, росіянка Тетяна Тарасова стала другою лише тому, що такий самий результат показала у восьми стартах. Третій результат має ще одна наша співвітчизниця — Світлана Тужиліна. Переможниця кваліфікації Ольга Бибик фінішувала тільки четвертою, а француженка Мелані Сон заслужила віртуальний приз «за волю до перемоги» — травмувавши плече на другому фінальному блоці, вона знайшла в собі сили продовжити виступи.
Спортивне свято в Українці завершилось, але найкращі вітчизняні й зарубіжні скелелази вже мріють про повернення до міста, де їх так добре приймали організатори і глядачі. Бажання зібрати спортсменів наступного року є, тож турнір «Українські вертикалі» має шанс стати традиційним.

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ІНТРИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ
• ФЕРНАНДО АЛОНСО ЗНОВУ ШТАМПУЄ ПЕРЕМОГИ
• СТОЛИЧНИЙ ФІНАЛ

назад »»»