ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
СПОЧАТКУ ГРОШІ, ПОТІМ — РОБОТА
Торік за рахунок технічного переоснащення, введення в дію нових виробничих потужностей й ефективної маркетингової політики обсяги промислового виробництва на Київщині зросли на 17%. Та й приріст інвестицій був 117%, в економіку додатково надійшло майже 600 млн дол. За обсягом іноземних інвестицій столична область посідає третє місце в країні.
Як усе це вплинуло на ринок праці, наша позаштатна кореспондентка Олена Косенко запитала в директора Київського обласного центру зайнятості Василя Якобінчука.

— Торік рівень зайнятості зріс з 57,1 до 58,9 відсотка, а рівень безробіття, розрахований за методологією МОП, становив 6,3 відсотка, що на 1,6 відсотка нижче, ніж у 2004-му.
За рахунок створення нових робочих місць роботу отримало 44,5 тис. осіб. Середня тривалість безробіття скоротилась з 8,3 до 7,7 місяців.
Про відносну стабільність на ринку праці свідчить і те, що кількість звернень безробітних до служби зайнятості впродовж останніх років залишається майже незмінною. У 2004 році в ЦЗ зареєструвалось 54400, а в 2005 — 54300 осіб. Минулоріч на обліку перебувало 84600 осіб (на 1900 менше, ніж у 2004-му).
На жаль, у мономістах, депресивних і сільських районах все ще значний надлишок робочої сили. До загострення ситуації на селі призводить занепад соціальної сфери. Її персонал у багатьох селах вивільнено, можливості працевлаштування за фахом і місцем проживання обмежені.
Так, у Таращанському районі наприкінці року на одну вакансію претендувало 60 осіб, Тетіївському — 47, Володарському — 43, Ставищенському — 40.
Водночас аграрні райони потерпають від нестачі кваліфікованих кадрів. Причина — низька зарплата. Селянин нині не кріпак, він має доход від особистого господарства і не буде задарма працювати на власника. Власник же, який приватизував колгосп, не хоче створювати нормальних умов для праці, а чекає, що держава забезпечить його працівниками.
До того ж, вирощування сільгосппродукції та режим роботи переробних підприємств має сезонний характер. По його закінченні обсяги звернень до ЦЗ звільнених з цих підприємств зростають.
Для розвитку інфраструктури в сільських районах і зниження напруження на ринку праці потрібна допомога держави. Варто подумати про залучення інвестицій на село, підтримку самозайнятості, сімейного підприємництва (частково — за рахунок виплати одноразової допомоги з безробіття), створення обслуговуючих кооперативів, запровадження системи заохочення підприємств у створенні робочих місць для безробітних, у тому числі з використанням дотацій з Фонду страхування на випадок безробіття; про створення нових робочих місць із неповною зайнятістю, на допоміжних виробництвах, активізацію сезонних і громадських робіт.
— Чи задовольняють Вас показники працевлаштування?
— Минулого року, попри всі труднощі, обсяги працевлаштування порівняно з 2004-м, удалось збільшити. За сприяння служби зайнятості на вільні й створені робочі місця працевлаштовано понад 31000 безробітних, у тому числі 8300 мешканців села. Рівень працевлаштування в області перевищив середній в Україні й становив 37,3 відсотка.
Та незважаючи на позитивні результати, залишилось чимало проблем. Часто роботодавці нарікають службі зайнятості за тривалість заповнення вакансій — переважно кваліфікованих робітників. Вони не заповнюються через незбалансованість між попитом і пропозицією робочої сили. Наприкінці року серед безробітних частка громадян, які не мали професії, у 2,3 раза перевищувала потребу у них, а працівників сільського господарства — втричі.
Головна причина — відсутність моніторингу ринку праці. Жодна виробнича галузь, приватні підприємства не мають чітко прогнозованої потреби у фахівцях. Немає й належного коригування підготовки робітників і спеціалістів з вищою освітою. Навчальні заклади не завжди враховують обсяги й напрями підготовки спеціалістів для районів. Підготовка фахівців у межах ліцензованих обсягів, особливо на госпрозрахунковій основі, призводить до перенасичення ринку фахівцями, на яких немає попиту.
Не розроблено й нормативно-правову базу, що давала б змогу впливати на формування держзамовлення та направлення випускників навчальних закладів для працевлаштування на підприємства. Тому потрібна дієва співпраця місцевої влади, центрів зайнятості, роботодавців, навчальних закладів.
Нині треба робити все можливе для підвищення престижу робітничих та інженерних професій. Значним попитом на ринку користуються будівельники, металообробники, енергетики, медсестри. Та молодь, безробітні не хочуть оволодівати цими професіями. Причини відомі — низька зарплата, відсутність належних умов праці. Цю проблему треба вирішувати на державному рівні шляхом регулювання заробітної платні, надання пільг випускникам, забезпечення їх соціального захисту.
— Що треба зробити для підвищення рівня працевлаштування безробітних?
— Передовсім збалансувати підготовку кадрів навчальними закладами з потребами ринку праці, урахуванням прогнозних обсягів на перспективу; ініціювати підготовку безробітних за робітничими спеціальностями у ПТУ, створити умови для отримання високих розрядів (як мінімум IV); сприяти відродженню на підприємствах наставництва й залучення до профнавчання ветеранів праці, висококваліфікованих фахівців; підвищувати престиж робітничих професій з-поміж випускників шкіл шляхом тісної співпраці з міськими і районними відділами освіти, проведенням активної профорієнтаційної роботи серед молоді.
Однією з перспективних форм сприяння працевлаштуванню є орієнтація безробітних на самозайнятість. Адже людина, яка займається підприємництвом, не тільки реалізує творчий потенціал і вирішує власні матеріальні проблеми, а й робить значний внесок у стабілізацію ринку праці. Започаткуванню безробітними бізнесу передує велика інформаційно-консультаційна робота: супровід підприємців-початківців, надання їм юридичної, психологічної допомоги. Значну роль відіграють інформаційні стенди в районних, сільських, селищних радах, бібліотеках, відділеннях УСПП. У результаті торік близько 2000 безробітних започаткували власну справу, а 202 підприємці використовують найманих працівників.
— Яка ефективність працевлаштування безробітних за рахунок надання дотацій роботодавцям із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття?
— Минулоріч на дотаційні місця працевлаштовано 1146 осіб, із них понад половина — жителі села, близько 50 відсотків — молодь, 14 — соціально незахищені громадяни.
Підвищилась ефективність надання дотацій роботодавцям. Про це свідчить збільшення тривалості роботи безробітних, працевлаштованих на дотаційні місця. Чисельність працюючих від 1,5 до 2 років збільшилась із 3 до 45%. Майже втричі збільшилась кількість працевлаштованих за рахунок дотацій середнім підприємствам, що дало змогу збільшити вшестеро кількість осіб, котрі отримували заробітну плату більш як 500 грн.
Доцільно дозволити дотації для створення робочих місць роботодавцям, які тільки розпочинають діяльність. У разі її припинення чи скорочення місць, створення яких дотувалось, роботодавця слід зобов'язати повернути кошти до Фонду.
Профорієнтаційна робота, котру проводить служба зайнятості, також допомагає пошукачам роботи, особливо молоді, зорієнтуватись на ринку праці. Торік такими послугами було охоплено понад 127 тисяч осіб (на 11 відсотків більше, ніж у 2004-му), проведено більш як 5000 семінарів, до участі у яких залучено понад 60000 безробітних. У результаті працевлаштовано майже 18000 осіб. Було проведено 68 ярмарок професій, які відвідали понад 23 тис. громадян і потім майже 2,5 тис. працевлаштовано.
Успішно діють і «Уроки реального життя». Вони допомагають професійно самовизначитись, інформують про світ професій, навчальні заклади, умови вступу до них.
До громадських робіт долучилось більш як 10000 безробітних. І майже 500 із них допомагали літнім, хворим і немічним людям.
Взаємодія служби зайнятості й місцевих адміністрацій дала змогу розширити спектр громадських робіт. Неоціненним внеском стала організація робіт із відбудови історико-культурної спадщини. Так, облаштовувалась територія дендропарку «Олександрія» (Біла Церква), історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
— Одним із критеріїв ефективності громадських робіт є працевлаштування безробітних на постійну роботу...
— Минулого року майже 2500 безробітних працевлаштувались таким чином. Приміром, Яготинським ЦЗ було скеровано на громадські роботи 289 осіб, працевлаштовано 150. Активізувалась співпраця служби зайнятості з сільрадами, які нині є, по суті, сільськими роботодавцями.
За рік на громадські роботи було витрачено 2,4 млн грн, у тому числі 1,5 млн грн — кошти підприємств (у 2004-му — 1,3 млн грн).
Особливу увагу служба зайнятості надає соціально незахищеним категоріям, які не можуть на рівних конкурувати на ринку. У 2005 році на підприємствах для працевлаштування людей з вадами здоров'я було заброньовано 1415 робочих місць. Рівень їх використання становив 71,8 проти 45,7% у 2004-му.
У ЦЗ створено банки вакансій для інвалідів і банки даних інвалідів, які, згідно з висновками МСЕК, можуть працювати.
Дає результати і взаємодія з Всеукраїнським центром професійної реабілітації інвалідів, з ним ЦЗ постійно обмінюються інформацією про навчання й працевлаштування інвалідів. Спостерігається й підвищення зацікавленості інвалідів у наших послугах, торік кількість їхніх звернень зросла вдвічі. Одначе проблем додає те, що у довідках МСЕК не конкретно прописані умови праці й види діяльності, за якими може працювати інвалід. Тому працевлаштування кожної такої людини — справжня перемога. Торік за сприяння ЦЗ було працевлаштовано кожного третього, хто звернувся до служби зайнятості. Залучаються неповносправні й до заходів активної підтримки: консультацій, семінарів, тестувань, ярмарок професій та вакансій, тут вони відчувають свою причетність до суспільного життя.
Загалом минулий рік можна вважати успішним. Та ми не маємо наміру спинятись на досягнутому, а працюватимемо над підвищенням ефективності послуг клієнтам — безробітним і роботодавцям.
також у паперовій версії читайте:

• ПЕРША ЛАСТІВКА ВСЕЛЯЄ НАДІЮ
• У ГОРАХ БУДЕ СВЕРДЛОВИНА
• ЛІС РУБАЮТЬ — ТРІСКИ ЛЕТЯТЬ

назад »»»