ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
НА ГЕОПОЛІТИЧНОМУ РОЗДОРІЖЖІ
«Я — ліберал, лібераю і буду ліберать!» — саме таким був один із перших кавеенівських пародійних жартів у 1990 році на лідера Ліберально-демократичної партії (тоді ще Радянського Союзу) Володимира Жириновського. Відтоді й нині «лібералісимус усія Русі» продовжує «ліберать», викликаючи захват своїм умінням використовувати кожен інформаційний привід, аби «засвітитися» на телеекрані за принципом: «Хай про мене кажуть що завгодно, аби не забували». Принаймні, його поява в політичному ток-шоу Савіка Шустера «Свобода слова» на каналі «ICTV» остаточно підтвердила й для неосвіченого в геополітиці глядача наявність імперських амбіцій у владній еліті наших сусідів. Давно помічено: що у Кремля на думці, те у Вольфовича — на язиці. Навіть такий майстер політтехнологічної кухні, як Гліб Павловський, не витримав, і склянкою води та ненормативною лексикою остудив запального головного ліберала.

Словом, кипіння пристрастей, що панували у студії, було відповідним. Проте і тема дискусії до цього зобов'язувала: яким курсом слід рухатися Україні після виборів — до Європи, у бік Москви чи дотримуватися нейтрального, позаблокового статусу? За день до цього на експертному рівні зовнішньополітичний аспект розглядався на конференції «Майбутня парламентська коаліція-2006 та зовнішньополітичний курс України». У заході, організованому спільно з Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України (до речі, це була своєрідна публічна прем'єра цього новоутвореного науково-дослідницького центру) та регіональним представництвом Фонду Фрідріха Еберта, взяли участь численні українські експерти, політологи, представники неурядових організацій, а також деякі учасники нинішньої парламентської виборчої кампанії. Зазначимо відразу, що, мабуть, через відсутність телекамер конференція не перетворилась в черговий раунд політичних ток-шоу, і розмова справді вийшла фаховою, а про рівень представництва на ній свідчить участь семи Надзвичайних і Повноважних Послів України. Крім цього, за столом опинилися відразу всі міністри закордонних справ часів незалежності — нині чинний, Борис Тарасюк, і його попередники — Костянтин Грищенко й Анатолій Зленко. Відкриваючи конференцію, Борис Тарасюк висловив упевненість, що стратегічні напрями зовнішньої й внутрішньої політики нашої держави — інтеграція до європейських і євроатлантичних структур — залишатимуться після парламентських виборів незмінними. До речі, нині у парламенті зареєстровано вісім різних варіантів проектів засад зовнішньої політики України, і лише один із них чітко фіксує курс України на вступ до НАТО. Подібна «натофобія» незрозуміла, якщо врахувати те, що за багатьма параметрами нинішній рівень співпраці Російської Федерації з Північноатлантичним альянсом набагато тісніший, ніж в України. Присутній на конференції директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, проаналізувавши зовнішньополітичні аспекти у передвиборних програмах суб'єктів нинішніх парламентських перегонів,
зауважив, що в останні дні з певним здивуванням помітив на партійному web-сайті Партії регіонів відчутний дрейф у бік Європи. Дехто висловив гіпотезу, що подібні трансформації нині відбуваються задля можливої адаптації партійних програм, у разі утворення парламентської коаліції між «Нашою Україною» та Партією регіонів, а дипломати пригадали, що переговори Януковича-прем'єра з представниками ЄС були одними із найуспішніших.
На моє запитання щодо певного розчарування Заходом через невиконання взятих зобов'язань з мінімалізації наслідків Чорнобиля автор першої документальної книги про цю аварію Надзвичайний і Повноважний Посол України, радник Голови Верховної Ради України Юрій Щербак зазначив, що формально з боку Заходу всі пункти угод були виконані, проте наші представники документи підготували вкрай непрофесійно. Стосовно торішньої міжнародної конференції ООН, яку організовували спільно МАГАТЕ та Всесвітня організація охорони здоров'я, де вплив радіації на здоров'я людей був зведений ледь не до кількох тисяч жертв (за місяць на автошляхах гине більше!), Юрій Щербак висунув припущення, що в світлі загальних проблем на світовому енергоринку Міжнародне атомне відомство проводить відповідну пропагандистську кампанію щодо реабілітації в очах громадськості атомної енергетики.
Дипломатія, як відомо,— не тільки відповідні протоколи, церемонії й етикет, а передовсім відстоювання економічних інтересів держави в зовнішньому світі. Для потенційних закордонних інвесторів важливим є передбачуваність економічної політики уряду. Загалом під час конференції розглядалися найактуальніші теми зовнішньої політики України, такі як віддзеркалення внутрішньополітичної ситуації в країні, відносини з Росією в програмах політичних партій та блоків, питання європейської й євроатлантичної інтеграції України тощо. Більшість промовців погодилась з тезою одного з доповідачів, що геополітично й ментально Україна і так уже в Європі, але потрібно зробити все, аби внутрішні структурні зміни у соціально-економічному плані й у сфері державно-політичної надбудови стали адекватними нашим зовнішнім амбіціям. Учасники конференції погодились з тим, що унікальне геополітичне розташування України (на перехресті цивілізацій) потрібно перетворити з чинника потенційного ризику на факт нашої очевидної переваги.

Олександр ВОРОНІН
також у паперовій версії читайте:

• ЗАРЕЄСТРОВАНО ПОНАД ТРИ ТИСЯЧІ МІЖНАРОДНИХ СПОСТЕРІГАЧІВ
• МАЄМО ЕНЕРГЕТИЧНУ СТРАТЕГІЮ

назад »»»