ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
КОРУПЦІЯ НЕПЕРЕМОЖНА?
Коли на початку цього року мій добрий знайомий захворів, то його дружина викликала «швидку». Лікар і фельдшер, які прибули, сіли біля хворого і почали... за ним мовчки спостерігати. Невідомо скільки б тягнулася ця німа сцена, але чоловіка осяяла здогадка: він покликав дружину і прошепотів, аби вона запропонувала медикам гроші. Після отримання 60 гривень у ескулапів прокинулося співчуття і вони зробили кілька уколів, а потім перенесли хворого в автомобіль і повезли до лікарні.

Після огляду було складено список необхідних для операції й лікування медпрепаратів на 500 гривень. При цьому додали: якщо хочете — можете самі придбати, а можна віддати гроші старшій медсестрі, й вона забезпечить усім необхідним. Природно, перебуваючи у цілковитій залежності від медперсоналу, краще залишити гроші у їхнє розпорядження, ніж намагатися самим шукати ліки дешевше. Потім пацієнтові підказали, що він має віддячити хірургові. Операція обійшлась в тисячу гривень. Післяопераційний період також виявився не безкоштовним...
Яким же чином можна якщо не викорінити, то хоча б мінімізувати хабарництво?
Про це розмова з начальником Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України генерал-майором міліції Леонідом Скалозубом.
— Леоніде Павловичу, ще якось можна пояснити побори з боку представників низькооплачуваних професій. Але ж корупцією пронизані владні структури, контролюючі й дозвільні органи. За такого устрою суспільства про економічний розквіт держави і мріяти не доводиться. Можливо, зруйнувати цю порочну систему не дозволяє законодавство?
— Що стосується боротьби з хабарництвом, то нарікати тут на законодавство не доводиться. Маю на увазі Кримінальний кодекс, який чітко кваліфікує такі злочини і визначає міру покарання аж до 12 років позбавлення волі. За зловживання службовим становищем передбачено такий самий максимальний термін покарання. Суб'єктами цих злочинів можуть виступати лише посадовці. Для того щоб притягати їх до відповідальності, потрібно довести факт вимагання. І навіть не має значення розмір хабара, на відміну від інших посадових злочинів, коли треба встановлювати і доводити розмір заподіяних збитків. Однак повторю: обов'язково має бути доведений факт здирства, інакше власне давання хабара в процесі подальшого розгляду може розцінюватися як провокація стосовно посадовця.
Якщо ж говорити про адміністративне антикорупційне законодавство, то тут є чимало нюансів, які треба доопрацьовувати.
— Час змінюється, а з ним і матеріальні устремління. Чи беруть нині хабарі, скажімо, автомобілями, яхтами, побутовою технікою чи іншими товарами?
— Випадки такі є, але за два-три останні роки їх стало значно менше. Якщо раніше, наприклад, у навчальних закладах часто давали хабарі пральними машинами, холодильниками, побутовими приладами, то нині це поодинокі випадки. Переважно беруть грішми, валютою. Проте бувають винятки, коли хабарі брали автомобілями російського виробництва чи іномарками середнього класу. А ось в Черкаській області глава однієї з райдержадміністрацій узяв хабар будівельними матеріалами.
Якщо підсумувати, то нині більше, ніж у 90 відсотках випадків хабарі беруть готівкою.
Виявити і затримати зловмисника — це один аспект проблеми. Як я говорив, головне — довести факт здирства. Тому ми діємо комплексно: документуємо системність отримання хабарів. Для цього застосовується спеціальне технічне устаткування. Зрозуміло, використовується воно з дозволу суду.
— Про кількість виявлених злочинів і переданих до суду кримінальних справ щодо здирництва неодноразово згадувалось у ЗМІ. Який же кінцевий результат цієї роботи? Щось не чутно повідомлень про те, що якийсь високопосадовець опинився за гратами через отримання хабара.
— Оприлюднювати подібну інформацію мають право судові інстанції, а не міліція. Водночас зазначу, що для нас, звичайно, важливий кінцевий результат і він відстежується. За оперативними даними, від початку цього року (на середину лютого) в суди передано кримінальні справи, порушені за 1 442 економічними злочинами (605 — сфера службової діяльності; 140 — хабарництво), виявленими підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Судами розглянуто 689 справ, порушених за 854 економічними злочинами, з них із 628 злочинів ухвалено звинувачувальні вироки. Засуджено понад 700 осіб. А торік за економічний кримінал засуджено приблизно 9 тисяч осіб, з них десь третина — за посадові злочини.
Як відомо, злочинну діяльність чиновників, котрі обіймають посади від голови сільради і вище, документує міліція, а порушує, розслідує і надсилає кримінальні справи до суду — прокуратура. Такий закон. Завдання міліції полягає в накопиченні беззаперечних доказів злочинної діяльності, щоб у суді кримінальна справа не «розсипалась». На мою думку, минулоріч і міліція, і прокуратура попрацювали якісно: до суду було скеровано понад 2,7 тисячі кримінальних справ, порушених лише за фактами хабарництва, що значно перевищує кількість позаминулого року.
Так, нині на розгляді у Верховному Суді перебуває кримінальна справа, за якою проходять керівники і службовці Кримської регіональної митниці. Правопорушники звинувачуються у створенні організованого злочинного співтовариства, ухиленні від сплати 270 млн гривень податків і платежів під час оформлення експортних операцій з цукром, а також у отриманні 1,5 млн доларів хабарів за надання фіктивних податкових накладних для відшкодування ПДВ із держбюджету. Своє слово має сказати Феміда і стосовно керівників управління капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, які незаконно передали комерційній структурі частину місцевого оздоровчого комплексу, чим завдали державі 10 млн гривень збитків. З огляду на це, можна пригадати і посадовців відділу земельних ресурсів цієї ж облдержадміністрації, котрі незаконно здійснили відведення земель Миколаївської й Орджонікідзевської сільрад. У цьому разі сума збитків, завданих державі, була майже 20 млн. гривень. Своєрідного рекордсмена-хабарника виявили працівники міліції в Київській області: керівника одного з підрозділів обласної ДПА викрито в отриманні 47 хабарів на суму 27 тисяч гривень.
Загалом у 2005 році органами внутрішніх справ виявлено 3660 злочинів, пов'язаних із хабарництвом. Цей результат майже на 19 відсотків перевищує показник позаминулого року. Виявлено 138 злочинів, де сума хабара перевищувала 10 тисяч гривень і 54 — з розміром хабара понад 30 тисяч гривень. Зафіксовано також майже 18 тисяч (+8,1%) злочинів у сфері службової діяльності. До відповідальності притягуються півтори тисячі осіб, серед яких — начальники управлінь і відділів облдержадміністрацій, десятки мерів, керівників райдержадміністрацій, кілька сотень службовців контролюючих органів.
Зокрема притягуються до відповідальності деякі посадові особи Волинської митниці, які отримали 4 тис. доларів США та 80 тис. гривень хабара (вимагали 60 тисяч доларів) від менеджера приватного підприємства за сприяння у реалізації зовнішньоекономічної діяльності.
Розгляд кримінальних справ у суді й винесення вироку — окреме питання, що перебуває поза компетенцією МВС.
— Які сфери діяльності нині найбільш уражені корупцією і під час вирішення яких питань найчастіше вимагають хабарі?
— Торік найбільше фактів хабарництва (448) виявлено у навчальних закладах, а також на підприємствах транспорту (234) і об'єктах промисловості (218), у закладах охорони здоров'я (206), житлово-комунальному (125) і сільському господарствах (67). Найчастіше вимагають і отримують хабарі представники органів влади і контролюючих інстанцій за сприяння або перешкоджання в реалізації підприємницької діяльності, що становить 27 відсотків загальної кількості виявленого хабарництва. Майже чверть з них припадає на сферу купівлі-продажу нерухомості й землі, вирішення відповідних орендних питань. У двадцяти двох відсотках випадків хабарі вимагали під час надання дозвільних документів на підприємницьку діяльність або за послуги з боку працівників освіти і системи охорони здоров'я.
— Чи позначається подорожчання життя на вартості послуг хабарників?
— Можливо, подорожчання життя і призвело до того, що минулоріч середня сума хабара зросла до 8,7 тис. гривень, або до 1,65 — 1,75 тис. доларів США. У 2004 році середню суму хабара становили 4,7 тис. гривень.
Та рівень матеріального добробуту вимагачів аж ніяк не відображається на кваліфікації хабарництва як кримінально караного діяння. За такими фактами ми продовжуємо порушувати кримінальні справи.
— Де ж межа, що розділяє звичайну людську вдячність і злочин? Чи може якась дрібниця, сувенір, але отриманий посадовцем, стати приводом для притягнення його до кримінальної чи адміністративної відповідальності?
— Для того щоб дати чітку відповідь на це запитання, як і на багато інших, що стосуються боротьби з хабарництвом, потрібно розробити відповідну державну концепцію протидії корупції. Мають бути враховані найдрібніші деталі. Скажімо, в Швеції держслужбовець має право упродовж року отримати подарунки на суму не більшу, ніж 300 євро і обов'язково задекларувати їх. Перевищив цей ліміт за місяць — до кінця року брати подарунки не маєш права. Тобто все чітко визначено. Якщо таке обмеження буде закріплено українським законодавством, то воно розмежує хабар і подяку посадовцю. А в Україні законодавчо навіть не виписано систему декларування доходів громадян. Існує вона формально і для деякої категорії осіб.
Багато заходів вжито з метою врегулювання підприємницької діяльності, але не можна сказати, що чиновники позбавлені важелів для викачування грошей. Наприклад, існує ще чимало документів, які потрібно надати для отримання дозволів, ліцензій. Аби домогтися цього, треба оббивати пороги численних інстанцій і на кожному етапі можуть вимагати хабара. Слід позбавити чиновника можливості вирішувати різні питання на власний розсуд. Якщо, скажімо, до нього надійшов якийсь папір на узгодження, то для цього має бути встановлено чіткий термін виконання і перелік документів, які необхідно надати. А зараз як відбувається? Якщо посадовець поставиться поблажливо, то може виконати свою роботу за день-два, а можна і місяць чекати.
Без перебільшення зазначу: нині окреслилась стійка тенденція до збільшення кількості фактів хабарництва, що виявляються. Тобто зруйнувати систему хабарництва можна лише спільними зусиллями різних державних інституцій.
Я так розумію: якщо в державі на найвищому рівні оголошено війну корупції, то і міліція, і податкова служба, і судові інстанції, і прокуратура, інші державні органи мають діяти як єдина команда. Кожен має відповідати за свою ділянку роботи. Слід також наголосити, що без підтримки громадськості неможливо ефективно протидіяти корупції. Тут вкрай важлива громадянська позиція кожної людини.

Інтерв'ю провів Юрій САХНО
також у паперовій версії читайте:

• ЧЕРЕЗ ТРИ РОКИ

назад »»»