ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
СТРАШИЛКА В АКВАТОРІЇ
СЬОГОДНІ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Проблема якісної питної води для людства в наш час — одна з першочергових. Тим-то широкий загал чуйно прислухається до повідомлень на цю тему. Ось лише кілька з них.
...За останнє століття за зростання кількості землян удвічі споживання води зросло вшестеро, причому третина людства відчуває нині нестачу води, половина потерпає від її низької якості.

...ООН і Всесвітня організація охорони здоров'я — ініціатори 10-річчя питної води. Мета: протягом цього терміну подвоїти у світі кількість населення, що споживає здорову воду.
...Згідно з результатами наукових досліджень, водоносні горизонти під пустелею Сахара дуже потужні. Немає сумніву: якщо захотіти й навчитись брати з них воду, пустеля зможе знову, як було колись, розквітнути.

Загадка в колбі
Хто б ще не так давно міг подумати, що, здавалося б, безневинна вода, призначена для пиття, потрапить у розряд страшилок для широкої публіки.
Ось хоча б авторитетна думка директора Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ, академіка Владислава Гончарука: «Нині практично немає безпечної для здоров'я питної води.. Водопровідна — це не питна вода».
Авторові цих нотаток на одній з дискусій довелось слухати виступ цього шанованого вченого. При останніх з наведених його слів погляди присутніх мимоволі притягнули до себе пластикові пляшки з питною водою, що прикрашали круглий «полемічний» стіл. У ту мить невтаємничені ще не знали, свідком якого експерименту вони стануть в наступні хвилини...
...По кілька акваріумних рибок науковці випустили у дві ємності: першу — з водою відомої торговельної марки; другу — з київського артезіанського бювета. Хвилин за 20 рибки в першій посудині загинули, тоді як їхні родичі з другої благополучно витримали кількагодинну дискусію і збирались жити далі.
Академік Гончарук висловив думку, що загибель золотих рибок сталася не через брак кисню у воді, а через наявність якогось консерванту, що ним обробляють рідину перед тим, як залити її в пляшки. Схвильованих присутніх інший учений «заспокоїв» повідомленням про те, що норм контролю за якістю такої води в державі немає, а «солідна рекомендація» на етикетках деяких видів питної води, буцімто її благословила Академія медичних наук,— усього тільки рекламний трюк.
Історія із золотими рибками на тому не закінчилася. Зокрема, відгукнувся НДІ медреабілітації й курортології, запевняючи, що українські води перевірені й придатні для споживання, тоді як протилежна оцінка є «цілеспрямованою акцією проти вітчизняного виробника».
Водна тема загалом не позбавлена парадоксів, суперечностей. Відомо: потреби українського населення в питній воді майже на 80 відсотків задовольняються завдяки поверхневим її ресурсам. А чи треба багато говорити, наскільки плачевний стан наших великих і малих річок з погляду санітарно-епідеміологічного? Ці міркування, а найбільш чорнобильська катастрофа спонукали столичну владу всерйоз взятися до альтернативних — артезіанських — джерел для забезпечення киян якісною питною водою. У цьому господарники спираються на рекомендації науки. І вже тепер можна говорити про народження Києва бюветного...

Залишаючись реалістами...
Українські вчені-геологи на підставі численних розвідок дійшли висновку: у нашій державі можна до 85 відсотків води брати з-під землі (насправді, пропорція, як зазначалось вище,— зворотня). Маючи в надрах України потужний юрський пласт, слід, на думку науковців, добре замислитись: чи вигідно вкладати дедалі більші кошти в надто складну очистку річкових питних вод. Тим більше, що досвід Литви, Австрії, Білорусі свідчить про те, що можна практично відмовитись від поверхневих джерел на користь глибинних.
Але ж, залишаючись реалістами, учені Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ спроектували та виготовили установку для одержання високоякісної питної води з найбруднішої. Мається на увазі звільнення її від будь-яких небажаних і шкідливих речовин. Продуктивність апарата — 10 кубів за годину, що може задовольнити потреби в якісній питній воді майже до 50 тисяч чоловік протягом доби. Це особливо суттєво для жителів тих майже 1200 населених пунктів України, які частково або повністю забезпечуються привізною водою для пиття. Своєрідний водоочисний комбайн поєднує кілька процесів. Зважаючи на особливу актуальність енергозбереження, творці новинки досягли високої економічності: вартість кубометра очищеної води не перевищує 1,5 гривні (літр — 0,15 копійки). Термін окупності — мінімальний.
Чи скоро винахід проб'є собі шлях у нашій глибококорумпованій економіці — питання, що на нього наука відповісти не здатна.

Доживемо до 2020-го
Рік тому законодавчо затверджено загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006–2020 роки. У документі зафіксовано основні негаразди, що спонукають до дії. Це — незадовільний екологічний стан поверхневих і підземних джерел, з яких ми п'ємо; реальні загрози здоров'ю людей через низьку якість питної води; застарілі технології та зношеність систем водопостачання та водовідведення; висока енергоємність централізованих систем постачання питної води до споживача; фінансові труднощі.
Програма виконуватиметься в три етапи. Перший (2006–2010) умовно назвемо стабілізаційним. Належить удосконалити нормативно-правове та науково-технічне забезпечення галузі. У виконанні наміченого знайдеться місце кожному з нас, бо йдеться про ощадливе користування питною водою, хазяйське ставлення до екології, зокрема охорони водних джерел. Буде розпочата реалізація пілотних проектів з реформування й розвитку підприємств, що «виробляють» воду. Орієнтир — наближення до стандартів Євросоюзу.
До другого етапу (2011–2015) реалізації програми належать заходи з розширення, підвищення надійності систем питного водопостачання та водовідведення в містах і сільських населених пунктах. Більше використовуватимуться підземні води. Запровадять державний моніторинг та облік у сфері питної води. На третьому етапі (2016–2020) передбачено завершити найбільш капіталовитратні роботи, що дасть змогу докорінно поліпшити забезпечення громадян якісною питною водою.
...Насамкінець — новина з наукової лабораторії. Як довів російський учений Станіслав Зенін, експериментуючи на молекулярному рівні, у води є пам'ять, вона розуміє наші слова й емоції. Це ще одне свідчення того, що людям слід бути дбайливими в своїх стосунках з Природою. Бо історія цивілізації триває, і ще не відомо в кінцевому підсумку — хто кого виведе «на чисту воду».

Євген СОКИРКО
також у паперовій версії читайте:

• ЦІ ПІДСТУПНІ ЛАВИНИ
• ЗАПОВІДНИКИ СТУДЕНТА ЯРОСЛАВА ДЕБЕЛОГО

назад »»»