ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ВЕСНА: СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ
Навесні особливо відчувається втома. Важка зима, грип, напружена робота, постійні стреси... Без усього цього не обходиться сучасне життя. І начебто висипаєшся, намагаєшся відпочивати — а сил усе одно немає. Що це? Медики називають такий стан синдромом хронічної втоми. Про це — наша бесіда з доктором медичних наук, професором Національного медичного університету, керівником Українського центру клінічної імунології й алергології Георгієм Дранником.
В одних імунна система добре натренована, в інших — ні. Від чого це залежить? Звичайно, насамперед від особливостей організму.

А в цілому, як вважає професор Дранник, якби не було Чорнобильської катастрофи, а ще багаторічних стресових подій, то, безумовно, жителі України мали б більш стійку імунну систему.

Ковдра немов купа каміння
Георгій Дранник зі своєю командою зробив кілька експедиційних виїздів у різні області.
— Ми відвідали екологічно чисту Полтавську область,— розповідав професор,— Кіровоградську з її природним підвищеним радіаційний тлом, Ровенську, де багато хімії, Чернігівську і Запорізьку, у кожної з яких теж свої особливості. Там ми з'ясували, у якому стані імунна система жителів цих місць.
Висновок невтішний: від 35 до 80 відсотків людей мали або лабораторні, або клінічні порушення захисної системи. Пізніше обстежили практично здорових киян — тобто тих, хто по півроку не був на лікарняному. І що виявилося? Скарги приблизно 70% осіб збіглися: зниження працездатності, швидка втомлюваність, часті герпетичні інфекції, фарингіти, розлади такого роду, як поганий настрій, невмотивована тривога. Цей стан учені назвали синдромом підвищеної втомлюваності.
Професор Дранник побачив публікацію про те, що американці зареєстрували захворювання за назвою «Синдром хронічної утоми й імунної дисфункції». Порівнюючи симптоми, українські медики дійшли висновку, що описаний ними синдром є першим кроком до надто важкого стану, про який мовили колеги зі США. А саме: людина втрачає працездатність мінімум на 50% і стан цей триває від півроку і довше, з'являються скарги на зразок: «Для мене ковдра немов купа каміння», «Я не можу зрушити з місця» і т. ін. Уся симптоматика, характерна для людей із синдромом підвищеної втомлюваності, багаторазово підсилювалася в пацієнтів із синдромом хронічної втоми. А це — «орen windaow», як говорять американці, «відкрите вікно» в імунній системі, через яке можна підхопити будь-яку інфекцію.

«Що за удаваним благополуччям банківських службовців»
Так називалася стаття в американській пресі, в ній йшлося про ту ж імунологію. Точніше, про людей, що досягли високого становища на службі ціною фізичного і психічного виснаження, виникнення синдрому підвищеної утоми. Останній призвів до порушень в імунній системі.
— Функції імунної системи надто залежать від сили й тривалості стресу,— коментує ситуацію Георгій Дранник.— Не важливо якого — фізичного, психічного, екологічного або їхньої комбінації.
Стрес — настільки потужний фактор, що цілком здатний вибити з колії «залізну завісу» нашого організму — імунітет. А щоб виправити ситуацію, молодій людині, наприклад, досить просто відпочити. Буває, звичайно, що декому доводиться призначати імунотропні препарати, але то вже після спеціального обстеження.
Які ознаки неполадок у системі імунітету? Синдром підвищеної втоми спричиняє стан «не здоров'я — не хвороба», часті гострі респіраторні захворювання, появу й рецидиви герпесу на губах, геніталіях. Роками не виліковуються хламідії, кандідози. Або з'являється вірус папіломи, а це небезпечна річ, тому що деякі його штами призводять до раку.
— Важливо, щоб імунна система завжди була готова «тримати удар»,— наголошує Георгій Миколайович.— Керувала б тими мікробами, що населяють наш організм і потрібні йому, не давала б змоги деяким з них трансформуватися в шкідливі. Імунна система перебуває в стані постійного тренажу. І люди повинні це знати. На Заході пропаганда таких знань поставлена широко.
— На ослаблення імунної системи впливає й нестримне прагнення людини зробити кар'єру,— веде далі мій співрозмовник.— Мені часто доводиться консультувати бізнесменів, управлінців. І я бачу, що їхня робота негативно позначається насамперед на імунній системі. А як відомо, де слабка ланка, там і рветься.

Не вбивайте самі себе!
— То що ж, не працювати в полі чола? А натхнення? А завдання начальства? — запитала я Георгія Миколайовича.
— Працювати, але помірно! — відповів він.— І не забувати хоча б раз на півроку прийти на прийом до імунолога, зробити імунограму. Інакше може статися так, що потім взагалі не зможете займатися улюбленою справою. Не кажучи про те, щоб заробляти гроші. Імунопрофілактика — основа не тільки довголіття, а й високої якості життя.
— А зміцнити імунітет можна самому?
— Не вдаватися до самолікування! Наприклад, безконтрольно вживати настойку ехінацеї. Багато хто знає, що імунітет покликаний захищати від інфекцій, від утворення пухлинних клітин і т. п. Але мало кому відомо, що за певних обставин він (імунітет) може атакувати власні тканини, викликаючи розвиток аутоімунних захворювань, наприклад, зоба. Таких захворювань на сьогодні описано більш як 100. Як професіонал, можу заявити, що будь-яка тканина організму може стати мішенню для власної імунної системи. І це — найбільш драматична частина клінічної імунології й медицини взагалі.

Тетяна ХЛЄБНИКОВА
також у паперовій версії читайте:

• ДІТЯМ УКРАЇНИ — МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я МАТЕРІ Й ДИТИНИ
• АСТМІ Й ОЖИРІННЮ ПЕРЕДУЮТЬ ДЕПРЕСІЇ
• ПІДНІМАЙТЕ ТЯГАРІ — Й ХУДНІТЬ БЕЗ ДІЄТ
• ЗАМІСТЬ ЗОНДУВАННЯ — ДИХНІТЬ

назад »»»