ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЩО НАМ ПОКЛАДУТЬ У КОШИК?
Коли я знайомилась із умістом споживчого кошика, який наш уряд нещодавно розглянув, відразу пригадала голодне повоєнне дитинство. Мої діти, наприклад, категорично відмовлялися їздити до піонерських таборів, а я їздила. З однієї-єдиної причини: там так-сяк годували. Але той шматочок хліба, глевкий та важкий, що давали на обід і який мав важити 200 грамів, нам усім видавався замалим і ми обурювалися: «Дурять нас». Тоді нам вихователька сказала: «Можете переважити в буфеті». І ми дружно стали в чергу. Однак наше сподівання на те, що додадуть якусь крихту, не виправдалось: стрілка вагів щоразу спинялася біля позначки «200 грамів».

Так от. Чим же нас порадує новий споживчий кошик (слід нагадати, що показник прожиткового мінімуму, складений на основі споживчого кошика, має переглядатися один раз на п'ять років. Проте у бюджет на 2006 рік закладено показники, які були затверджені 14 квітня 2000 року постановою Кабінету Міністрів № 656)? Протягом року ми маємо спожити 2 кг сала (5,5 г на день) на дорослого й 1,5 кг (трохи більше чотирьох грамів на день) на підлітка. Ви полюбляєте ковбаску? Будь ласка. Її обіцяють 9 кг на рік (24,5 г на день). 2000-го нам пропонували впродовж року спожити 14 кг м'яса яловичини, телятини й баранини. Тепер ставка ніби виросла на 2 кг, хоча ціни — теж, але в кошику тільки яловичина (більш як 13 г на день), свинини — 8 кг на рік (21 г на день). Чомусь «втекли» з кошика кролики, зате додалося м'яса птиці по 38 г на день.
Щоправда, порадувала закладена норма яєць: одне — на підлітка на день, половину яйця — на дитину, 0,6 яйця на дорослого. Хоча не зрозуміло, як цю норму буде забезпечено. За підрахунками спеціалістів, для цього треба 16 млрд яєць, а їх виробляється приблизно 12.
— Ну гаразд,— запитає котрийсь із читачів,— як же буде з продуктом № 1? Скажемо так: жити можна. На рік нам «виділяють» 62 кг білого хліба (169,8 г на день), 95 кг картоплі — «другий хліб» (260 г на день). Ще по 68 г на день помідорів і огірків, по 164 г на день ягід і фруктів тощо. Норми дітям дещо збільшені.
Стосовно непрацездатних. Хоч навіть оселедець, не кажучи про сьомгу та інші види риби, коштує дорожче за курячі стегна, людям похилого віку пропонують їсти рибу: 9,5 кг на рік і понад 1,3 кг рибопродуктів.
Але ж, як кажуть, не хлібом єдиним живе людина. І тут про нас подбали. Верхній зимовий одяг нам належить змінювати один раз на чотири роки (як і в 2000 р.). Чоловічий костюм слід носити п'ять років. На чотири роки «виділяється» п'ять сорочок для чоловіків, а дві пари джинсів на сім років (раніше «давали» одну пару на три роки).
Прекрасна половина має носити пальто вісім років, а куртку — сім (як, до речі, й дві сукні). Одну вовняну спідницю і три блузи слід носити п'ять років. Зате трусів на два роки «видають» аж шість (раніше було п'ять).
Набір для новонародженого має носитися... шість років (вгадайте самі, як це). Дітям до 3 років слід носити зимовий і демісезонний одяг, сукенки — два роки. Діти до 18 років мають носити одяг по два-три роки, по два роки — взуття, купальник — п'ять років. Що робити, коли діти ростуть нестандартно або, за наявності «зайвої» життєвої енергії, достроково зношують належні їм речі?
Ну гаразд. З їжею, одягом і взуттям ми якось розібралися. Однак для життя людині потрібно ще дещо. Скажімо, постільна білизна. Будь ласка: три ковдри пропонують використовувати десять років, три подушки — 15, шість півковдр — чотири. Із сангігієнічних предметів нам належить на середньостатистичну сім'ю 3,5 шматка туалетного і 2 шматка господарського мила на місяць.
Увага для тих, у кого хворе серце: за рік ви можете спожити п'ять упаковок валідолу (валеріани). Кожному громадянинові належить шість упаковок болезаспокійливих і жарознижувальних засобів. Як бачимо, хворіти не варто, навіть з огляду на пандемії. Отож живіть довго й радісно!
Я свідомо не спиняюсь на складній побутовій техніці, бо норми тут значно більші, ніж на одяг. Мене «приколює» тільки те, що люстру й настільну лампу я маю право придбати один раз на 25 років. Щодо комунальної сфери, то норму на житло збільшено. Тепер на одну людину має припадати не 21, а 24,3 м2. От тільки не знаю, як розсунути стіни моєї 42-метрової квартири до 121,5 м2. Норми витрат води залишилися старими — від 3,2–5,6 кубометрів, як і електроенергії (110 кВт/год для квартир із газовими плитами і 225 — з електричними). З газом складніше: споживання його зменшується з 31,36 кубометрів на сім'ю до 9,8 на місяць.
Уразила мене ще одна норма: 524 поїздки міським транспортом за рік (1,4 — на день). Це як? Поїхав і не повернувся? Дивно звучить і одне відвідування лазні на рік.
На місяць я можу надіслати замість одного листа — 1,3.
Отже, нас нагодували, одягли, визначили норми всього, що нам потрібно для життя. Як кажуть люди старшого покоління, котрі пережили чимало лиха і негараздів: «Хай буде так, аби не було війни».
Проте споживчий кошик — то не магічна гра в цифри. На його основі визначається прожитковий мінімум. А це вже — серйозно. Бо від розміру останнього залежить рівень нашої зарплати, пенсій, інших соціальних виплат. Отож нам усім не байдуже, що нам покладуть у кошик. І тут є над чим поміркувати.
також у паперовій версії читайте:

• ЧИ МОРАЛЬНО ЧИНЯТЬ «ПЕНСІЙНІ КОНСУЛЬТАНТИ»?
• КОЛИ Ж БУДЕ «СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛО»?
• БЕЗРОБІТТЯ ЗМЕНШУЄТЬСЯ

назад »»»