ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
КРИЛА СПЛУТАЛИ «ХІМВОЛОКНОМ»
Єдиний український професійний хокейний клуб — київський «Сокіл» близький до припинення виступів у відкритому чемпіонаті Республіки Білорусь. У чвертьфінальній серії до трьох перемог чемпіони України стартували двома домашніми поразками від могилівського «Хімволокна».

В обох поєдинках хокеїсти «Сокола» першими відкривали рахунок. Перша зустріч вийшла результативнішою — в понеділок Віталій Литвиненко закинув шайбу у ворота Леоніда Гришукевича після того, як було зіграно лише півтори хвилини. Та наприкінці першої двадцятихвилинки гості в більшості рівновагу відновили. В другому і третьому періодах сценарій був подібний, тільки зрівнювали рахунок підопічні Олександра Волчкова швидше. Друга шайба у ворота «Хімволокна» стала плодом активності нападника киян Олександра Бобкіна і невпевнених дій голкіпера Гришукевича. Українець проривався на побачення з воротарем, але в останній момент захисники змогли завадити кинути сильно — шайба ледь котилася, але білоруський голкіпер був дезорієнтований і пропустив її до сітки. На жаль, у складі «Хімволокна» знайшовся справжній лідер Іван Сахаров, який спромігся на голи і після помилки Леоніда Гришукевича, і в останньому періоді, коли «Сокіл» знову вийшов уперед завдяки шайбі Юрія Лясковського.
Далі в матчі був момент, який, вочевидь, довго пам'ятатиме голкіпер «Сокола» Ігор Карпенко. За чотири хвилини до кінця гри він наслідував не найкращий приклад білоруського колеги. Від «синьої» лінії невпевненого кидка завдавав Андрій Антонов, і мінімальний рикошет від ковзана одного з наших захисників змусив досвідченого воротаря виймати четверту шайбу. За час, що залишався, «Сокіл» спромігся на штурм, за хвилину до фінального свистка господарі грали вшістьох, але Леонід Гришукевич робив у ці хвилини те, за що його згодом назвали найкращим гравцем зустрічі. Рахунок 3:4 лишився незмінним.
Ціна помилки в другій зустрічі для «Сокола» була незрівнянно вищою, тому обережності в діях підопічних Олександра Сеуканда не бракувало. І все ж арбітр знаходив можливість для вилучення київських хокеїстів. Як і в першому матчі серії плей-оф, неадекватні рішення рефері Андрій Алексєєв із Новополоцька приймав часто. Призначення білоруського арбітра на матчі проти білоруської ж команди — це, безумовно, цікавий винахід організаторів змагань. Вочевидь, у Федерації хокею Республіки Білорусь «Соколу» недвозначно натякають: українці у півфіналі (можливо, і просто в білоруській першості) непотрібні. Показовими були вилучення хокеїстів «Сокола» у випадках, коли команда перебувала в атаці — чи є логіка в порушенні правил, коли твої партнери по команді атакують? Цікаво трактував суддя і підстави для зупинки гри, коли «Сокіл» перебував у атаці — голкіпер Леонід Гришукевич навіть не встигав доторкнутися до шайби (не говорячи про те, щоб зафіксувати її на три секунди, як того вимагають правила), а свисток сповіщав про вкидання.
Тому хай не дивує той факт, що «Сокіл» відкрив рахунок у меншості: на 25-й хвилині матчу фірмовий прохід правим флангом вдався 36-річному ветеранові команди Віталію Литвиненку. «Хімволокно» відповіло за вісім хвилин і, природно, під час чисельної переваги. Олександр Борозенко зміг вийти на побачення з Олександром Федоровим (саме він захищав ворота «Сокола» в другому матчі) і, не зближуючись з голкіпером, пробив між щитками. У третьому періоді (невдовзі після його початку) перемогу «Хімволокну» приніс ще один кидок Андрія Антонова від «синьої» лінії. Шайба летіла не дуже швидко, але на надто незручній для воротаря висоті — 2:1. Цього разу «Сокіл» для відновлення рівноваги мав понад вісімнадцять хвилин, але Гришукевич знову спіймав кураж і ще раз переграти себе не дав. За три секунди до кінця гри убивчого кидка завдав із середньої дистанції Юрій Гунько, і здалося навіть, що шайба опинилась за спиною білоруського воротаря, але перегляд відеокартинки переконав суддю, що голу не було.
Післяматчеві коментарі наставників були діаметрально протилежними.
— Я б назвав Алексєєва «кілером у смугастій футболці». Якщо він судитиме матчі й в Могилеві, ми відправимо туди другий склад. Торік ми «вискочили» з чвертьфіналу, нині нам дали зрозуміти, що не можна, — сказав на післяматчевій прес-конференції головний тренер «Сокола» Олександр Сеуканд.
— У першому періоді Ви кричали з лави запасних на адресу Алексєєва щось на кшталт «переодягніть футболку», так?
— Це — емоції. Він нас «ламав», вилучав за те, що вибачав гостям. Зрештою, гол, який ми пропустили вчотирьох, — плід його дій. Я переглядав диск із записом понеділкового матчу: коли він вилучав Харченка, то пропустив падіння, а згодом поштовх у спину. Він пропускав блоки, не дозволені в хокеї, дивився на них крізь пальці і вилучав нас. А в таких іграх багато вирішують дрібниці.
— Отже, крім дій арбітра, більше «Соколу» дорікнути немає чим?
— Це основна причина, бо діями команди я задоволений, хоча були й помилки. Я хокеїстам подякував і за гру, і за самовіддачу в обох матчах. Так, у нас не було спеціальної підготовки: коли суперник готувався цілеспрямовано до плей-оф, ми їздили по Білорусі, догравали матчі, які були нікому не потрібні. Коли сезон складається з сімдесяти ігор, а покладаєшся на одних і тих самих гравців, то чекати можна лише дива. Та надія є. Повторюю, якщо Алексєєва не буде, то надія ще є.
Наставник «Хімволокна» Олександр Волчков вважає, що все було нормально:
— Хоч ігри плей-оф проходять на виліт, у кожній з них є своя родзинка. Зокрема, сьогодні — це неабияка боротьба, противник нам нав'язав жорсткий хокей. Моментами гра була не зовсім чиста, але суддя нормально реагував на це. Хоч хокей був сьогодні й відкритіший, моментів було не так багато. У обороні обидві команди зіграли добре — ніхто не хотів поступитися. Результат визначила одна шайба. Приємно, що виграли.
— Які передчуття у Вас перед двома домашніми матчами?
— Гра йтиме до кінця. Команди рівні за класом.
— Ви програвали два поспіль домашні поєдинки?
— Так, програвали.
Тепер для київського «Сокола» кожен матч може стати останнім. 17 і, за потреби, 18 березня матчі «Хімволокно» — «Сокіл» прийматиме льодовий палац «Могилів». Якщо хокеїсти «Сокола» звершать спортивний подвиг, вирішальна зустріч команд відбудеться 20 березня в Києві.
В інших парах плей-оф ситуація така: «Юність» — «Німан» 2:0 (5:2 і 6:0), «Динамо» — ХК «Гомель» — 2:0 (4:3 і 5:0), «Керамін» — ХК «Рига-2000» — 1:1 (4:3 — в овертаймі й 1:2).

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ЗАКОНОМІРНА ПЕРЕМОГА
• РІЗНІ ТАЙМИ — РІЗНІ РЕЗУЛЬТАТИ

назад »»»