ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА МИСТЕЦТВО
«НАМ БЕЗ ЖІНОК НА СВІТІ НЕ ПРОЖИТЬ»
Як і в багатьох з вас, у мене є чудовий засіб боротьби зі смутком і «чорною смугою життя,— у мінорні хвилини я іду до Київського академічного театру оперети. Весела музика, чарівний спів, яскраві танці, жарти,— і ти вже усміхаєшся, зустрічаючи оплесками улюблених артистів, і всі незгоди відступають, жити стає легше й вільніше.

А ви помітили, що більшість оперет присвячено жінкам? Білосніжка, Дюймовочка, Сільва, Маріца, Баядера, Весела вдова, Баба Маня... Всі ці героїні шукають свого щастя, люблять, страждають і завжди перемагають. Отож нині завітаємо до Театру оперети.
Із 277 працівників і артистів театру половина — жінки. Це завдяки їхнім ніжним працьовитим рукам, таланту і натхненню створена неповторна магія театру. По білих мармурових сходах прямуємо до каси. Привітні касирки Лариса Франчук і Євгенія Негрей порадять вам придбати найліпші квитки, щоб було все добре видно і чутно. З усмішкою вас зустрічає біля вхідних дверей старший білетер Тетяна Марінець. Постійні відвідувачі вітаються з нею, як добрі знайомі.
У храмі Мельпомени вас зустрічають ошатні білетери у вишуканих костюмах. Як розповіла Вікторія Гунько, від білетера теж залежить настрій глядача. Він допоможе зорієнтуватися, підкаже, де гардероб, буфет чи ваше місце в залі. Часто глядачі забувають свої речі й білетери їх повертають. Недарма білетерів ласкаво називають «мамочками».
Якщо виникають якісь непорозуміння, їх вирішують старші адміністратори Тетяна Сорокіна та Леся Орендарчук. Ось що вони розповіли: «Квитки в театр коштують від 5 до 40 гривень. Та понад 50 організацій, таких як УТОС, ветерани, дитячі — «Джерела», «Отчий дім», відвідують театр безплатно відповідно до заявок. На спектаклі театру оперети приїжджають глядачі з Новоукраїнки, Борисполя. У грудні відбулись гастролі до Ужгорода».
Йдемо до гардероба, де нас зустрічають Таміла Сухобок і Алла Платонова. Уважні, ввічливі, меткі, вони все роблять, аби швидко прийняти і видати одяг. Непогано б, якби у гардеробі звучали записи зі спектаклів, до початку і після закінчення вистави, щоб зробити процес одягання приємнішим.
Дзвінок запрошує глядачів до затишної зали з м'якими, зручними кріслами. Поступово згасає світло — і оркестрову яму заповнюють музиканти. Із 48 артистів — 26 жінок. Концертмейстер, перша скрипка теж жінка — Світлана Зелінська. Виходить диригент — елегантна Оксана Мадараш. Споконвіку професія диригента вважалась чоловічою, але часи змінюються і талановиті жінки опановують цю складну професію. Оксана на ІІ Національному конкурсі диригентів імені Стефана Турчака отримала спеціальний приз «Троянда надії». Брала участь у міжнародних конкурсах симфонічних диригентів в Італії та імені Вахтанга Джорданія у Харкові, вона — лауреат обласної премії імені Миколи Аркаса. В театрі Оксана працює з 2002 року, є диригентом-постановником «Летючої миші» Йоганна Штрауса і прем'єрної вистави «Моя чарівна леді» Фредеріка Лоу. Крім того, веде спектаклі «Американська комедія» Миколи Самойлова, «Таке єврейське щастя» Ігоря Поклада за мотивами повісті Олександра Каневського «Май нейм із Маня».
Ця вистава — про повоєнне життя і вона має особливий успіх у старшого покоління. Замість увертюри на сцену виходить скрипалька Світлана Зелінська і ллється сумна лірична мелодія, ніби роздуми про нелегке життя. Підіймається завіса — і в одеському дворі на сходах сидить баба Маня. Роль її виконує народна артистка України Тамара Тимошко-Горюшко. До театру Тамара прийшла після закінчення студії при Київському державному театрі оперети 1961 року. Відразу всі зрозуміли — це Актриса від Бога. Чудова дикція, незвичайний голос, добре танцює. Їй підвладні й драматичні, й комічні ролі. Її сценічні образи у виставах «Майська ніч» М. Лисенка, «Маріца», «Сільва» Імре Кальмана, «Американська комедія» Миколи Самойлова — завжди природні. В мюзиклі «Таке єврейське щастя» Тамара Михайлівна — єдина виконавиця головної ролі. Глядачі разом із героїнею Тамари Тимошко сміються і плачуть, а вона завжди відчуває межу, за якою правда перетворюється на фальш. Цей рік для Тамари Михайлівни ювілейний — 45 літ віддано улюбленій роботі, а вона ніби і не відчуває своїх років,— так само весело танцює й співає, даруючи глядачам позитивну енергетику. Тамара Михайлівна має і режисерський талант. Вона режисер-постановник оновленої вистави «Летюча миша» Йоганна Штрауса. Свій багатий досвід артистка з любов'ю передає обдарованій молоді.
Із 1966 року чарує глядачів народна артистка України Валентина Чемена. Життєрадісна Маріца і ніжна Сільва, закохана в свого чоловіка Розалінда з «Летючої миші» й комісар Любов Ярова з однойменної вистави — цілу низку різнохарактерних образів створила вона. За внесок у розвиток українського мистецтва її нагороджено медаллю «За трудову відзнаку». Нині глядачі зустрічаються з улюбленою артисткою у спектаклях «Голландочка» Імре Кальмана, де вона виконує роль прем'єр-міністра Селіни Редрих, у «Циганському бароні» Йоганна Штрауса в характерній ролі Чіпри, в «Сільві» Імре Кальмана — вона Юліана, а в прем'єрі «Моя чарівна леді» Фредеріка Лоу їй доручили роль матері професора Хігінса — місіс Хігінс.
Яскрава актриса, володарка лірико-колоратурного сопрано народна артистка України Людмила Маковецька прийшла в театр 1972-го. За цей час глядачі полюбили її героїнь в оперетах «Майська ніч», «Ніч у Венеції», «Весела вдова» і багатьох інших. Їй аплодували у США, Канаді, Аргентині, Італії та інших європейських країнах. Нагороджена грамотою Президії Верховної Ради УРСР і орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Провідна солістка театру — народна артистка України — Вікторія Альошина-Костюкова. Відмінна вокальна школа, артистизм не залишають глядачів байдужими. Вони співчувають Єлені («Прекрасна Єлена» Жака Офенбаха), Теодорі («Містер Ікс» Імре Кальмана), Саффі («Циганський барон» Йоганна Штрауса) і багатьох інших.
Заслужені артистки України Олена Ширяєва, Ірина Лапіна, Любов Кузьменко, Валентина Донченко-Бутковська — кожна немов чарівна квітка у прекрасному букеті, який чарує глядачів. Олена Ширяєва — ведуча солістка-вокалістка театру. Її ліричне сопрано, натхненна гра завжди захоплюють глядачів. У восьми виставах з дванадцяти вона грає провідні ролі.
З 1978 року засяяла зірка неповторної Ірина Лапіної, котра дебютувала в ролі Стассі в опереті Імре Кальмана «Сільва». Її веселі героїні ніколи не сумують і вміють здійснювати свої мрії. Глядачі аплодують їй у виставах «Маріца», «Голландочка», «Таке єврейське щастя», «Граф Люксембург» та інших. Разом із чоловіком, народним артистом України Сергієм Павліновим Ірина Лапіна виступала в театрах Угорщини, США, Росії, Югославії, Італії...
Любов Кузьменко чарує глядачів із 1977 року. Вона з дитинства готувалась в «артисти». Співала в дитячій опері, вчилася в Київській консерваторії і виступала у спектаклях оперної студії. По закінченні консерваторії дебютувала в Київському театрі оперети в ролі Саффі у виставі «Циганський барон». Співачка виконувала увесь провідний репертуар. І нині глядачі радо вітають її у виставах «Моя чарівна леді», «Таке єврейське щастя», «Ніч у Венеції». Любов Кузьменко — професор кафедри естрадного вокалу Національного університету культури і мистецтв.
Різнобічний талант Валентини Донченко-Бутковської дає змогу їй не тільки виступати у багатьох виставах, а й вести кілька авторських програм на радіо «Голос Києва». Вона — прекрасна ведуча багатьох концертних програм. Валентина яскраво виконує характерні ролі у виставах «Летюча миша», «Баядера», «Ніч у Венеції», «Граф Люксембург» та інших.
Поряд із народними, заслуженими артистками України в театрі — справжній зорепад талановитої молоді, адже тут плекають і дають можливість виявити себе кожній яскравій особистості. Ведучі ролі доручають лауреатам міжнародних конкурсів Ірині Беспаловій, Тамарі Головчанській, Ганні Коваль. Неабиякий успіх у глядачів має характерна актриса, «жінка з перцем», заслужена артистка України Людмила Бельська. Щирі, ліричні образи створюють актриси Ганни Боровик, Єлизавета Гаврилюк. Перші кроки на сцені здійснили Олександра Забашта, дві Тамари — Калінкіна і Криводуб, Оксана Прасолова. Анна Середа і Галина Титова починали з дитячих вистав «Карнавал казок в Україні», «Білосніжка та семеро гномів», «Дюймовочка», а тепер їм аплодують у складних партіях у спектаклях «Звана вечеря з італійцями», «Вогні рампи», «Сільва», «Летюча миша», «Моя чарівна леді».
Окрім солістів, у виставах беруть участь хор і балет театру. У невеликому хорі з 27 артистів — 20 чудових співачок. Вони не тільки співають, танцюють, а й беруть активну участь у всіх подіях, які розгортаються на сцені.
Дуже подобається глядачам балет театру. З 20 танцівників — 15 балерин. Їм підвладні всі стилі — й класика, і характерні танці з елементами акробатики, і народні, й модерн. Солістка балету Наталія Ясницька — елегантна і вишукана, справжня зірка, приносить радість глядачам своїм яскравим мистецтвом. На жаль, чомусь у програмках ніколи не вказують солістів балету, а так хочеться знати своїх улюбленців!
Ні співаки, ні хор, ні балет ніколи не вийдуть на сцену навіть на репетиції з оркестром, поки не вивчать свої партії. А допомагають їм у цьому піаністи-концертмейстери. Це Тетяна Козенкова, Наталія Коломієць, Ганна Поліщук. Тридцять років у театрі працює головний концертмейстер, заслужена артистка України Олена Опанасенко. Вона закінчила Київську консерваторію за трьома спеціалізаціями: концертний виконавець, викладач і концертмейстер. І всі знання їй знадобились у театрі. Вона виконує соло, навчає молодь музичної культури, розучує з артистами репертуар.
Є в театрі й легендарні особистості. Це завідуюча трупою Віра Гуло. Її добре знають як провідну солістку балету, яскраву співачку і актрису. Нині вона відповідає за всіх акторів. Віра Дмитрівна добре знає і вболіває за кожного. Артисти завжди можуть знайти у неї підтримку і допомогу.
Коли піднімається завіса, глядачі аплодують художникам-декораторам. Серед них теж є жінки — Ірина Давиденко і Надія Кучеря. Надія — художник-постановник вистав «Голландочка», «Американська комедія», «Граф Люксембург». Вона — автор яскравих костюмів у «Маріці», «Ніч у Венеції». Ірина Давиденко створила костюми до мюзиклів «Моя чарівна леді», «Таке єврейське щастя», «Звана вечеря з італійцями», «Летюча миша» та інших.
Вести спектаклі допомагають помічники режисера Олена Ісаєва та Ольга Жмура. Без головного завгоспа — Маргарити Чантурії — аж ніяк не обійтися.
За кілька годин до початку вистави приходять гримери, перукарі. Юлія Смородіна працює в театрі вже 12-й сезон. Надія Мєшкова — костюмер чоловічого персоналу. Діна Поліщук — жіночого, в театрі вже працює 36 років. Костюмери прасують одяг, пришивають ґудзики, допомагають артистам одягнути костюм. Катерина Пасько, Емма Швидка, Галина Хабалікян — костюмери чоловічого і жіночого балету. У реквізиторському цеху працює Ренета Алексієнко, заслужена артистка України. Катерина Пасько — начальник взуттєвої дільниці. Вправні жіночі руки трудяться в цехах пошиття чоловічих і жіночих костюмів, бутафорському цеху, у відділі творчих проектів, маркетингу й реклами.
Жінки в театрі обіймають і адміністративно-керівні посади, як, наприклад, заступник директора Оксана Когут та інші.
Коли приходиш до театру оперети, завжди вражає чистота у всіх приміщеннях. Завдячувати цим потрібно вісьмом прибиральницям, які самовіддано працюють, щоб створити атмосферу свята й чистоту у храмі мистецтва.
Коли я знайомилась з артистами і працівниками Київського академічного театру оперети, власне — його жіночою половиною, мене вразила щира любов кожної з них до храму мистецтва, своєї роботи, розуміння її важливості. Від них залежить успіх та імідж улюбленого театру, і кожна допомагає глядачам зробити «крок до свята». Зокрема — Свята Весни, Свята жінок, які дарують нам радість Мистецтва.
Хочу подякувати завідуючій літературною частиною Оксані Деняковій, котра допомагала підготувати цю статтю.

Раїса ВАХРАМЄЄВА
також у паперовій версії читайте:

назад »»»