ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ДОВГИЙ, ПРОТЕ, ДЕШЕВИЙ
Голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович на прес-конференції у Державному поліграфічному підприємстві «Україна» представив бюлетені для голосування на виборах народних депутатів України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Він нагадав, що бюлетень буде світло-фіолетового кольору розміром 210 на 780 мм, його друкують на спеціальному шотландському папері з водяними знаками. Він матиме кілька систем захисту. Зокрема, у кожен буде вплетено бавовняні нитки, які під час застосування спеціального пристрою світитимуться. Такими пристроями забезпечуватимуть окружні виборчі комісії. «Ми виключаємо будь-які фальсифікації навколо виборчого бюлетеня»,— наголосив голова ЦВК.
Ярослав Давидович сказав, що на виборчих бюлетенях будуть зазначені поліграфічним способом номери виборчих дільниць, що «абсолютно виключає можливість проголосувати бюлетенем, взятим в одній дільниці, на іншій, застосовуючи так звані «каруселі».
За словами голови Центрвиборчкому, витрати на виготовлення одного виборчого бюлетеня становитимуть 40 копійок, до цієї суми входитиме вартість паперу, доставки, охорони тощо. Всього на друкування бюлетенів із бюджету виділено 15 мільйонів 600 тисяч гривень.


ЙДЕ РЕФОРМА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
Міжвідомчу комісію з реформування правоохоронних органів було створено при Раді національної безпеки і оборони України в травні 2005 року.
Нещодавно комісією прийнято Концептуальні основи реформування правоохоронних органів України. Проект ще має пройти обговорення на засіданні РНБО і бути затвердженим Президентом, але вже зараз можна говорити, що це — неординарний документ. На запитання нашого кореспондента відповідає секретар міжвідомчої комісії, керівник Департаменту з питань державної безпеки Апарату РНБОУ, доктор політичних наук Олександр Литвиненко.

— Чим не влаштовує державу чинна система правоохоронних органів? Чому вона постійно перебуває в стані реформування?
— Історія реформування правоохоронних органів нашої країни нараховує стільки ж років, скільки сама країна. Українські правоохоронні органи створювалися на основі союзних МВС, КДБ, Прикордонних військ, прокуратури тощо. На початку 90-х треба було забезпечити керованість держави і зберегти безпеку суспільства. Мова, по суті, йшла про виживання, тому потрібно було створити хоч якусь систему, більш-менш працездатну. Відтак проблему оптимізації правоохоронних органів тоді не ставили. Пізніше, 2000 року, було створено комісію з реформування правоохоронних органів на чолі з Президентом. Вона збиралася кілька разів, але серйозних рішень не ухвалювала. Слід зазначити, що з моменту проголошення незалежності України змінювалась структура правоохоронних органів, їхні функції, але глибинних змін не сталось. Основною проблемою була відсутність концепції й як наслідок — безсистемність.
— Тобто не було головного — комплексного підходу?
— Так, не вистачало комплексності й системності. Але ж ситуація 2004 року вкрай загострила ще й проблему політичних ризиків: під час президентських виборів були спроби втягнути правоохоронні органи в політичну
боротьбу.
— Ви хочете сказати, що в той період зросли внутрішні ризики для національної безпеки країни?
— Саме так. Це ще раз підтвердило необхідність реформування правоохоронних органів. До речі, під час передвиборної кампанії 2004 року нинішній Президент Віктор Ющенко проголосив тезу про необхідність реформування податкової міліції, інших органів. Тому, власне, і було створено нашу комісію, куди входять керівники всіх правоохоронних органів і вчені.
— У чому принципові відмінності Концептуальних основ від усіх попередніх реформувань?
— В основу всіх поточних і майбутніх змін покладено принципи верховенства права і забезпечення конституційних прав і свобод громадян.
Передовсім йдеться про необхідність демілітаризації правоохоронної системи. Нині у нас фактично всі правоохоронні органи є військовими, як служба безпеки, або напіввійськовими, як міліція.
Коротко про зміст Концептуальних основ. У країні поступово формуватиметься європейська правоохоронна система. Ключову роль у ній відіграватимуть органи прокуратури. Реформа правоохоронних органів буде також пов'язана із реформуванням судової системи.
Внутрішні війська будуть перетворені в Національну гвардію, але залишаться у складі МВС. Міністерство внутрішніх справ поступово стане цивільним відомством. Те, що ми маємо зараз,— це практично міністерство поліції. Це добре розуміє нинішнє керівництво міністерства, тому підтримує перехід до цивільної структури. Підвідомчим органом, що виконує поліцейські функції, буде національна міліція, яке об'єднає всі міліцейські підрозділи країни.
Від Служби безпеки відійдуть непритаманні їй правоохоронні функції. Буде реформовано державну прикордонну службу — вона перетвориться з військової структури на правоохоронну. Для безпеки кордонів усе більше використовуватимуться не військові, а оперативні методи.
— Якою Ви бачите роль правоохоронних органів у боротьбі з корупцією?
— Правоохоронні органи — це, образно говорячи, останній рубіж у боротьбі з корупцією. В цій сфері акцент має робитися на попередження, профілактику явища, а не на боротьбу з його проявами. Та посилення антикорупційної лінії в діяльності правоохоронних органів є найактуальнішим завданням.
— Євросоюз надає істотну допомогу новим своїм членам у облаштуванні кордонів. Чи готовий він допомогти Україні?
— Ми зацікавлені в поглибленні таких контактів. Активно йдуть на співпрацю і європейські країни. Вони надають нам неабияку допомогу. За збереження прозорості кордонів потрібно створити більш надійну систему убезпечення країни.
— Ви говорите про те, щоб перекрити потоки нелегальної міграції, контрабанди, що використовують територію України і Росії як транзитну для просування в Європу?
— Так. Але якщо контрабанда потрапляє до нас із усього периметру кордону, то основна частина нелегальних мігрантів — із Росії. Вважаю, що це створює додаткові загрози для національної безпеки країни.
Наразі, відповідно до указу Президента, виробляється комплексний огляд усього сектора безпеки держави, який заплановано завершити до середини 2007 року. Тоді будуть зроблені остаточні висновки. Завдання полягає в тому, щоб у комплексі визначити головні моменти, які надалі забезпечать правильні рішення. Зауважу, що нинішні концептуальні основи не є документом прямої дії, це — лише система поглядів на створення надійної системи безпеки країни. Коли концепцію буде ухвалено, на її підставі розроблятимуть конкретні програми за напрямами діяльності відповідних державних структур. Зараз же розпочався реальний рух.

Валерій ПАНОВ
також у паперовій версії читайте:

• ЗІНЧЕНКО СОЦІОЛОГАМ НЕ ВІРИТЬ
• ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: ІСТОРИЧНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ «НА ПОТІМ» НЕ ВІДКЛАДЕШ
• ЗА НАМИ СПОСТЕРІГАТИМУТЬ
• ЮРІЙ ЄХАНУРОВ — ЗА ПОБУДОВУ СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

назад »»»