ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ПЛЮСИ І МІНУСИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
До цього часу не вщухають суперечки щодо оцінок діяльності нової влади. Чи вдалось їй досягти обіцяного, чи вона має більше прорахунків?
Якщо порівняти плюси і мінуси минулорічної макроекономічної траєкторії, є профіцит, є позитивне сальдо плюсів і мінусів, запевняє керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький.

Економічне зростання не може вимірюватись лише кількісними показниками, динамікою ВВП. Якщо зростання ВВП у 2–3% триватиме рік-два, це — не кінець світу. Зростання треба вимірювати його соціальною результативністю, ціновою і борговою безпекою, співвідношенням зовнішніх і внутрішніх чинників.
Якщо порівняти плюси і мінуси минулорічної макроекономічної траєкторії, є профіцит, є позитивне сальдо плюсів і мінусів, запевняє керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький. Економічне зростання не може вимірюватись лише кількісними показниками, динамікою ВВП. Якщо зростання ВВП у 2–3% триватиме рік-два, це — не кінець світу. Зростання треба вимірювати його соціальною результативністю, ціновою і борговою безпекою, співвідношенням зовнішніх і внутрішніх чинників.
Торік реальні доходи населення зросли на 20,1%. Навіть інфляція не змогла перекреслити той факт, що торік реальні доходи населення досягли свого максимуму за всі роки існування незалежної України. Тому якщо брати якість економічного зростання, то його соціалізація була безпрецедентною. Це ризиковано? Так. Але це було. Споживчий попит «розігрівався»? Так. Якщо виникають паузи, спазми у зовнішньому попиті, у нас є єдиний шанс тримати стабільне економічне зростання — дати можливість внутрішньому ринку, споживчому попиту бути генератором підтримки економічного зростання.
У 2004 році споживчі витрати населення зросли на 34%, експорт — на 60%, за 11 місяців 2005-го витрати зросли на 25%, експорт — на 37%. Роль внутрішніх чинників різко зросла, та цього було недостатньо, аби перекрити зниження зовнішнього попиту. Тому й зростання ВВП було не 12%, а 2,4%. Зростання економіки, на думку радника, стало безпечнішим, інфляція торік дещо сповільнилась. Це, звичайно, погано, що інфляція була не 9,8%, як було заплановано, а 10,3%.
Добре, коли є гроші
Щодо емісії грошей, то минулоріч був її максимум. Однак у валютних резервах НБУ — понад 10 млрд, вони вперше в історії перевищили монетарну базу, зовнішній борг країни. За кожною емісією стоїть покриття таким ліквідним товаром, як валюта, золото та інші активи. Валютні резерви НБУ зростали навіть в умовах, коли Нацбанк скасував обов’язковий продаж валюти експортерами. Заяви про те, що посилення гривні призведе до того, що країна захлинеться в інфляції, бо населення «скине» долари, купить гривні й понесе їх на споживчий ринок, і він рухне, не справдились.
Населення не втікало від валюти, як очікувалось. Хоча запрошення були навіть на рівні міністрів — швидше віддавайте американську валюту, купуйте гривні, а Нацбанк їх друкуватиме. Друкували! Був максимум друку. Однак був і максимум притоку валюти на депозити. 2005-го депозити населення зросли на 90%, а у 2004-му — на 17%. Населення вірить національній валюті, несе її в банки. Ставки на депозити залишились стабільними, а за кредитами знизились (у середньомісячному вимірі приблизно з 17 до 14%). І це при тому, що НБУ залишив майже недоторканною облікову ставку, хоч у 2004-му її підвищували на 2%, у 2005-му — тільки на 0,5%.
Скільки було розмов про те, що кредитна активність уповільнилась. Але ж кредити торік зросли на 54%, а у 2004-му — на 3%. Якби не було кредитування, в тому числі й споживчого сектора, то при «спазмі» зовнішнього попиту не було б і економічного зростання, переконаний Литвицький. У нас було зростання реальних доходів населення на рівні максимуму, а зростання ВВП — на рівні мінімуму. Так довго не живуть. Тож треба використати шанс і підтримати зростання споживчого попиту.
Кожному свій «город»
Досить чутливою проблемою, на думку Валерія Литвицького, є поточний рахунок, який у 2005-му скоротився на 4 млрд грн (із 6 до 2 млрд). А товарний баланс взагалі був від’ємним — 1 млрд. Але у нас у 4 млрд був позитив із поточних трансфертів з послуг. Те, що був меншим профіцит поточного рахунку, зменшило навантаження на емісійну систему і дозволило протидіяти інфляції, пояснює радник. Чи можна було мати інфляцію менше 10%? Можна, якби деякі урядовці не так активно заглядали в «городи» Нацбанку, а дали лад у своїх «городах». Проаналізували, як йде процес управління монополіями, комунальним господарством, що відбувається з тарифами, чи виправдані кроки з підвищення тарифів на транспортні перевезення, що відбувається з металургійним сектором, яка проводиться резервна політика, чому відбувається шок у товарних пропозиціях із м’ясопродуктів, нафтопродуктів, цукру.
Варто, зауважує пан Литвицький, подумати про те, як співпрацювати з Верховною Радою, аби імпорт не був свідченням того, що Україна програє. Якщо не можемо самі задовольнити попит на товари, треба тимчасово відкрити шлях імпорту.
Сільське господарство торік виросло на 0%, у 2004-му — на 19%, нагадує радник. Тож яка від цього нульового зростання буде товарна пропозиція? Хіба тільки вітчизняного товаровиробника треба захищати? А споживач, у якого на 38,4% зросли номінальні доходи? Тому за цих умов не варто драматизувати те, що зріс імпорт й погіршився товарний баланс.
Як залучити інвестора
Звичайно, всіх турбує, коли запрацюють іноземні інвестиції. У Валерія Литвицького є щодо цього рекомендації. Найперше, слід подолати атмосферу невизначеності. Треба уникнути дисбалансу влади під час проведення політреформи, не допустити думки про те, що діяльність Президента стає менш ефективною, що уряд залишається заручником політичного змагання учасників виборчих перегонів, що парламент послаблює законодавчий супровід реформ і довго формуватиметься після виборів. Потрібно уникати тривалої спікеріади. Необхідно, щоб у інвестора не було враження, що Конституційний суд та інші елементи судової системи, прокуратура перебувають під тиском.
Для інвестора важливо, щоб торгові відносини зі стратегічними партнерами розвивалися.
також у паперовій версії читайте:

• В ІНТЕРЕСАХ БЕЗРОБІТНИХ
• СЕРТИФІКАЦІЯ — ДЛЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

назад »»»