ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ЯКИЙ ПАРТНЕР, ТАКИЙ І СПАРИНГ
«Як на цей час, вийшла хороша гра. Ми перевіряли наших гравців після того, як протягом чотирьох місяців не збиралися разом. Зважаючи на стан поля, очікувати гарної гри було важко.

Перший тайм для нашої команди був «пристрілочним». Другий тайм мені сподобався більше. Ми дещо перелаштувалися, провели кілька замін. Гадаю, хлопцям можна подякувати за цю гру. На цьому етапі ми мали гідний вигляд. Оскільки зараз команди лише завершують підготовку на зборах, то ми очікували гіршої підготовки. Загалом видно, що ми давно не збиралися і багато ігрових зв'язків порушено. Та це не страшно, у нас є час усе налагодити», — так оцінив на післяматчевій прес-конференції підсумок товариської зустрічі футбольних збірних Азербайджану і України головний тренер «синьо-жовтих» Олег Блохін.
Звісно, наставник має право так говорити, але вболівальники завжди хочуть більшого. Нульова нічия з національною командою, яка у футбольній Європі має статус, подібний до люксембурзького чи сан-маринського, задовольнити не може. Логіку тренера прихильники гри розуміють — поновлення сезону, мовляв, тривала відсутність командних зборів тощо, але емоційно нічию з Азербайджаном сприймаємо за поразку.
На поле бакинського стадіону імені Тофіка Бахрамова так і не вийшли голкіпер Олександр Шовковський і півзахисник Анатолій Тимощук (через травми), а також «рекламно зобов'язаний» нападник Андрій Шевченко. Серед інших футболістів, викликаних на поєдинок у Азербайджані, не зіграли воротар В'ячеслав Кернозенко й захисники Олександр Кучер і В'ячеслав Свідерський. «Сам тільки виклик до збірної вважаю великим успіхом для футболіста: він побував у цій ситуації, відчув атмосферу національної команди», — говорить Олег Блохін.
У першому таймі склад українців був таким: Шуст у воротах (молодого голкіпера можна привітати із «сухим» дебютом у головній команді країни), центральні захисники Русол і Федоров, на флангах — Несмачний і Єзерський, опорний півзахисник Гусин, на лівому фланзі — Калиниченко (у другій половині московський спартаківець після серії замін перейшов на праву половину), на правому — Гусєв, під нападниками — Ротань, тандем форвардів склали Воронін і Бєлік.
Одразу по перерві Русола змінив Ващук, Гусєва — Воробей, а Вороніна — Ребров. На 56-й хвилині замість Ротаня вийшов Серебренніков, на 67-й пішов відпочивати Гусин, якого замінив Шелаєв, а на 76-й з'явився на полі Назаренко замість Калиниченка. Погодьтесь, типові для Блохіна склад і заміни в товариському матчі.
Із першого тайму запам'ятався хіба що удар у поперечину у виконанні Максима Калиниченка (це сталося в дебюті поєдинку), решта ігрового часу минула в боротьбі без особливих загострень. В другій половині небезпек побільшало. Реальних можливостей для взяття воріт було дві: на 73-й хвилині згаданий Калиниченко класною передачею знайшов на вході до штрафного майданчика Андрія Воробея, а на 76-й мав забивати Олексій Бєлік. Неоковирне відкидання м'яча у виконанні захисників збірної Азербайджану змусила голкіпера Валієва виходити далеко за межі штрафного майданчика. Граючи ногою, воротар помилився, і форвард донецького «Шахтаря» виходив на порожні ворота азербайджанців. У момент вирішального удару Бєліка зачепили ззаду. Пенальті? Латвійський рефері Андрейс Сіпайло іншої думки, він призначає удар від воріт. «Я багато чого бачив у футболі, але таке — вперше. Та в будь-якому разі рахунок на табло такий, який є», — сказав після гри Олег Блохін, вітаючи збірну Азербайджану з «вдало проведеною грою».
На запитання про те, чи не прикро йому за нічию, головний тренер українців відповів цілком резонно: «Чому мені має бути прикро? Мені буде прикро, якщо ми, приміром, програємо або зіграємо внічию зі збірною Саудівської Аравії на чемпіонаті світу. Сьогодні ж була товариська гра. Я програв практично всі товариські поєдинки на етапі підготовки до відбірного циклу чемпіонату світу», — нагадав Олег Блохін.
Часто зауважуємо: наша збірна, граючи з різними суперниками, ніби «мімікрує» — з французами чи англійцями наші співвітчизники грають на високому рівні, з албанцями чи азербайджанцями — на іншому. Від рівня опонента багато що залежить, тож цей докір можна адресувати Федерації футболу України. Чому збірна Росії, яка на чемпіонат світу не їде, напередодні грала з «пентакампеонами» бразильцями, наші майбутні суперники іспанці — з однією з найсильніших на Чорному континенті командою Кот-д'Івуару, тунісці — зі збірною Сербії й Чорногорії, навіть футболісти Саудівської Аравії — з португальцями, і тільки українці — з азербайджанцями?

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ПРИЗЕРИ, ПРЕТЕНДЕНТИ І ТУРИСТИ

назад »»»