ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
РИЗИКОВАНА ГРА
У Відні розпочались переговори про статус Косова. Більшість коментаторів й експертів вважає, що принципове рішення про незалежність провінції вже ухвалено.

Формально Косово належить до Сербії і Чорногорії, але від часу бомбардувань НАТО в 1999 році край перебуває під протекторатом ООН. У провінції переважають албанці, які вимагають проголошення незалежності. Але на це рішуче не погоджується Белград, вважаючи Косово «колискою» Сербії. Підставно зростає тривога щодо долі сербів, які живуть на цій території. Прем'єр-міністр країни Воїслав Коштуніца застерігає: «Повна незалежність Косова не можлива. Будь-яка спроба захопити нашу територію буде розцінена як насилля проти демократичного порядку й суверенної європейської держави, якою є Сербія».

«Договірний матч»?
Те, що рішення стосовно майбутнього спірної провінції вже ухвалено, підтвердив недавно під час візиту до Белграда директор політичного кабінету МЗС Великої Британії Джон Сойєрс. Він прохопився, що контактна група з проблеми Косова (у складі якої є міністри закордонних справ Британії, Франції, Німеччини, Італії, Росії і США) ухвалила, що край стане незалежною державою. Сойєрс додав, що це найкраще рішення і що серби мусять з ним змиритись. І хоча пізніше він намагався відступити від своїх слів, сказавши, що це лише один з варіантів, у Белграді здійнялась справжня буря. Кілька сотень біженців з Косова протестувало перед британським посольством у столиці Сербії. Подібні маніфестації відбулись і в Косові. Ранко Динович, голова спільноти біженців-сербів, вигнаних з краю, у розмові з журналістами заявив: «Ніхто не має права забирати в нас провінцію й забороняти повернення додому». Щире висловлювання Сойєрса стало несподіваним для багатьох політиків. Горан Богданович, член белградської групи на переговорах про статус Косова зауважив: «У цій ситуації розмови у Відні стають непотрібними. Це скидатиметься на те, ніби ми грали матч із заздалегідь визначеним результатом. Думаю, що рішення контактної групи є помилковим, бо означає підтримку етнічних чисток у Косові, порушення прав людини, заборону свободи пересування. Ми з цим погодитись не можемо».

Сербія не здається
Томислав Николич, відомий своїми різкими й несподіваними заявами лідер Сербської радикальної партії і найбільшої фракції в сербському парламенті оголосив: «У зв'язку з висловлюванням британського дипломата ми разом з сербським прем'єром узгодили, що в разі накидання нам незалежності Косова парламент Сербії оголосить провінцію окупованою», наголосивши, що таким чином Сербія захистить свою незалежність. Спочатку влада не хотіла коментувати висловлювання британського високопосадовця, але за деякий час керівник секретаріату уряду з питань співпраці із мас-медіа Срдян Джурі заявив: «Поширювання занепадницьких настроїв і створення думки, ніби Косово вже втрачено, не відповідає інтересам держави. Запевняємо: Косово було, є і буде частиною Сербії».
Проте трохи пізніше кілька міністрів гостро критикували Николича. Сам прем'єр жодним словом не обмовився. Николич не здавався: «Нікому не оголошую війни. Якщо міжнародне співтовариство визнає, що албанці можуть проголосити незалежність Косова, ми не зможемо цьому чинити опір, але це не означає, що ми з цим погодимось». Далі він зауважив, що оголошення про окупацію провінції не обов'язково призведе до чергового збройного конфлікту. «Не можна вести війни, якщо окупанту допомагає НАТО. Отже, не війна, а дипломатія»,— сказав Николич.
І хоча влада нагадала, що радикали в минулому завдали державі більше шкоди, ніж користі і що на такі спроби вирішення проблеми не варто навіть звертати уваги, слова Николича, які дуже нагадали риторику колишнього президента Югославії Слободана Милошевича, дістали значну підтримку в суспільстві. Зокрема, його підтримали представники сербської православної церкви в Косові. В інтерв'ю з Бі-Бі-Сі владика Артеміє заявив: «Якщо міжнародна спільнота накине нам рішення про Косово, то єдиною гідною відповіддю для сербського народу й влади має стати оголошення про окупацію частини нашої території».

Ефект доміно — страх і загроза
Можлива незалежність Косова створює неприємний прецедент, який у майбутньому може бути використаний як аргумент для сепаратистів у різних частинах світу. Те, що факт стане абсолютним винятком і його не можна буде повторити в інших ситуаціях, не витримує жодної критики. Навіть президент Росії Володимир Путін запитав: «Якщо Косово, то чому не Абхазія чи Південна Осетія?». Принципи мають бути універсальними для всіх, інакше завжди будуть сумніви щодо будь-якого рішення.
Переговори між сербською й албанською делегаціями відбуватимуться у Відні, їхньою темою є децентралізація провінції. Попередньо початок переговорів планувався на 25 січня, але через смерть президента Косова Ібрагіма Ругови їх перенесли на пізніший термін.

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• ЗІТКНЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ: МЕРКАНТИЛЬНИЙ АСПЕКТ
• КИТАЙ «ВЗУЄ» ВЕСЬ СВІТ?

назад »»»