ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
ПРОЩАВАЙ, ТУРИНЕ! ДО ЗУСТРІЧІ, ВАНКУВЕРЕ!
«Пристрасть тут уже не живе», — можна сказати нині, перефразовуючи гасло Ігор ХХ зимової Олімпіади «Пристрасть живе тут». Упродовж шістнадцяти днів спортсмени розіграли 84 комплекти нагород. Після того як мер Турина Серджіо К'ямпарино передав прапор із п'ятьма кільцями меру Ванкувера Сему Саллівану, на центральному стадіоні Ігор згас Олімпійський вогонь.

У неофіційному командному заліку Олімпіаду виграли спортсмени Німеччини. Команда Федеративної республіки виборола 11 золотих, 12 срібних і 6 бронзових медалей. Канцлер Німеччини Ангела Меркель за кілька годин до закінчення зимових Олімпійських ігор привітала німецьких спортсменів із видатними успіхами. Вона заявила, що німецькі олімпійці вражаюче підтвердили, що «Німеччина була і лишається однією з найбільших націй зимового спорту». Канцлер переконана, що ці успіхи, які вимірюються не лише кількістю перемог і медалей, заслуговують на найбільше визнання. «Німецькі спортсмени жили олімпійською думкою, сприяючи возз'єднанню міжнародної спортивної сім'ї», — вважає Ангела Меркель.
На друге місце в загальнокомандному заліку піднялася збірна Сполучених Штатів Америки. Зазвичай «ударною» для американців є літня Олімпіада, але в Турині заокеанські спортсмени підтвердили, що перебувають серед лідерів і в багатьох зимових видах спорту. З-поміж аутсайдерів американці поки перебувають тільки в лижних перегонах і біатлоні. Здобуток олімпійської збірної США — дев'ять золотих, стільки ж срібних і сім бронзових нагород.
Третє місце для Австрії забезпечили гірськолижники. Були навіть деякі дисципліни гірськолижного спорту, в яких увесь подіум був австрійським. Навіть гучний допінговий скандал у біатлонній збірній не зміг затьмарити високого третього місця Австрії у неофіційному медальному заліку Олімпійських ігор. Дев'ять золотих і по сім срібних і бронзових медалей — висока оцінка готовності спортсменів невеликої центральноєвропейської країни.
Для росіян, які в підсумку опинилися четвертими, головним критерієм успішності чи неуспішності виступів на Олімпіаді завжди вважався хокейний турнір. Коли підходити до оцінки виступів російських олімпійців зі старою, «радянською» міркою, то четверте місце хокейної команди Володимира Крикунова — безумовний провал. Коли російські зірки Національної хокейної ліги у чвертьфіналі допомогли канадцям скласти повноваження олімпійських чемпіонів, нашим сусідам, вочевидь, здалось, що вони «схопили Бога за бороду». Та фіни у півфіналі й чехи у втішному фіналі змогли нейтралізувати російський напад і «пробити» захист, піддавши сумніву російський статус головного фаворита олімпійського турніру. Поруч із невдачею хокеїстів — і проблеми біатлоністів, котрі здобули нагороди тільки в естафеті. Щоправда, вади чоловіків компенсували жінки-біатлоністки — в естафеті вони змогли переграти дотепер непереможних німкень. Вісім золотих, шість срібних і вісім бронзових нагород — мрія для багатьох країн-учасниць Олімпіади, але не дуже втішний результат для російської збірної.
Із сімома золотими нагородами посідають п'яте і шосте місця в Турині спортсмени Канади і Швеції. Шість золотих медалей спортсмени Кореї вибороли у ковзанярському спорті — в його класичній версії й хокейній «коробці» на так званому «шорт-треку».
На дев'ятому місці в неофіційному медальному заліку Ігор опинились олімпійці країни-організатора. Італійцям для цього вистачило п'ять золотих і шість бронзових нагород. По три медалі найвищого ґатунку отримали французи, голландці та естонці. Особливо прикметний успіх спортсменів маленької балтійської країни, який може стати прикладом для наслідування для наших співвітчизників. «Історія про те, як потрібно концентрувати зусилля на лідерах» — естонський варіант підготовки до Олімпіади. Лише три нагороди, але всі золоті. Всі три медалі — в лижному спорті: «дубль» Крістіни Шмигун і перемога Андруса Веерпалу. Та для того щоб так виступати, потрібно мати в країні базу світового рівня. Маленька Естонія приймає в містечку Отепя етап Кубка світу з лижних гонок. Наша країна і досі не може похвалитися жодним зимовим змаганням такого рівня. До речі, в принциповому протистоянні (за принципом «старшого» і «меншого» братів) олімпійці Естонії випередили фінів.
Лише на тринадцятій позиції за підсумками Олімпіади опинились норвежці. Це шокувало всю країну. Дві золотих, вісім срібних і дев'ять бронзових нагород для держави, яка в Солт-Лейк-Сіті чотири роки тому з тринадцятьма медалями найвищої проби з великим відривом посіла перше місце в класифікації найбільших зимових країн, — це занадто. Перед початком змагань у Турині норвежці планували повторити успіх минулих Ігор і навіть перевершити його. Вони обіцяли стати першими в усіх лижних гонках серед жінок — не вийшло. Не виявили себе і лижники-чоловіки. Навіть такі зірки біатлону, як Уле-Ейнар Бйорндален і Лів-Грет Пуаре виступили нижче за свій рівень. Недорахувалася золота Норвегія і в інших видах. Дехто зі спортсменів залишив Турин, навіть не чекаючи чергових стартів.
Не виконали своїх медальних планів і китайці. «Партія і уряд» ставили перед спортсменами Піднебесної імперії завдання здобути чотири золотих нагороди, але олімпійці спромоглися тільки на два «золота», до якого додали чотири срібних і п'ять бронзових медалей.
По одній золотій нагороді записали до свого активу чехи, хорвати, австралійці та японці.
Немає золотих медалей, але є нагороди срібні й (або) бронзові у спортсменів України, Фінляндії, Польщі, Білорусі, Великої Британії, Болгарії, Словаччини та Латвії.
Як сприймати наше двадцять п'яте місце в загальнокомандному заліку? Порівняно з виступом чотири роки тому у Солт-Лейк-Сіті, де нагород зовсім не було, — величезний крок уперед. Та найкращим і досі лишається виступ на першій «незалежній» Олімпіаді в норвезькому Ліллехаммері 1994 року, бо там до бронзової медалі Валентини Цербе в біатлоні додалось і єдине дотепер «золото» Оксани Баюл у фігурному катанні. Одну срібну нагороду привезла з олімпійського Нагано-1998 біатлоністка Олена Петрова.
Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка ставиться до результатів оптимістично: «Я задоволений нашим результатом у Турині. Дві бронзові нагороди — Лілії Єфремової в біатлоні й Олени Грушиної та Руслана Гончарова у фігурному катанні — хороший результат. Адже за часів виступу України незалежною командою ми здобули на трьох Олімпіадах лише три нагороди, а тут на одній одразу дві. Зі свого боку, ми зробили все для успішного виступу українців. Дуже шкода Валентини Шевченко: вона чудово пробігла майже всю дистанцію гонки на 30 км і лише наприкінці не змогла втримати темпу. Та сьоме місце Валі — теж хороший результат, а сама вона — справжній боєць. Гадаю, що в марафонських перегонах Валентині Шевченко не поталанило», — стверджує Сергій Бубка.
Коли ж подивитися на перспективи Ванкувера-2010, усе виглядає не настільки оптимістично, адже медалі у Турині здобули спортсмени, які близькі до завершення виступів. Для Олени Грушиної й Руслана Гончарова олімпійська «бронза» — закономірний підсумок сімнадцятирічного (!) шляху відданості улюбленому виду спорту. Про те, що бере річний тайм-аут від біатлону, і до того ж не знає, чи повернеться на траси і стрільбища, сказала ще одна наша лауреатка — Лілія Єфремова. Чи зростуть за чотири роки нові Петренки, Петрови і Єфремови — питання відкрите. Для цього потрібно інвестувати мільйони (коли не мільярди) гривень у розвиток спортивної інфраструктури в
Україні. Чи нормальним є те, що реальні претендентки на олімпійські нагороди саночниці Наталія Якушенко і Лілія Лудан змушені тренуватися за межами України? Звісно, ні. Це ж стосується і наших гірськолижників, двоєборців, стрибунів із трампліна... Список можна продовжувати.
Є ще один песимістичний підсумок Ігор у Турині. Глава Міжнародного олімпійського комітету Жак Рогге висловив жаль через відсутність інтересу публіки до деяких видів спорту на Олімпіаді. За його словами, через це на деяких змаганнях не відчувалось олімпійського духу. Глава МОК наголосив, що загалом Олімпіада стала успішною, але назвав очевидним той факт, що деякі види спорту не практикуються в Італії.
Жак Рогге нагадав, що на Олімпіаді 1994 року Ліллехаммері «всі зимові види спорту сприймали як релігію». Він також назвав «чудовими» Олімпійські гри 2002 року в Солт-Лейк-Сіті. Туринські змагання і справді не змогли змінити смаків італійців, для яких на першому місці залишився футбол, а на другому — баскетбол. Здається, за чотири роки в олімпійському Ванкувері проблем із популярністю Ігор не буде. Канадці не надто залюблені в європейський футбол (який воліють на американський кшталт називати «соккером»), тому зимова Олімпіада, безперечно, стане подією номер один на тривалий час. До початку змагань у Канаді лишилося 1445 днів...

Антон ШУЛЬГА
також у паперовій версії читайте:

• ОЛІМПІАДУ ВИГРАЛИ «СИНЬО-ЖОВТІ»
• «ЕНЕРГІ» ТРЕБА БІЛЬШЕ

назад »»»