ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
І ЗАСУДЖЕНІ ВСТУПАЮТЬ У ШЛЮБ
Ізоляція людини в місцях позбавлення волі не може бути абсолютною. З огляду на це, закон установлює певні її межі, закріплюючи їх у вигляді суб'єктивних прав чи законних інтересів засуджених.
Зокрема, держава гарантує всім засудженим право на шлюб.
Статтею 51 Конституції України проголошено: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має однакові права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Сімейним кодексом України шлюб визначено як вільний союз жінки й чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Умовами укладення шлюбу є взаємна вільна згода жінки і чоловіка на укладення шлюбу, тобто шлюб має бути добровільним, і досягнення особами, що бажають вступити у шлюб, шлюбного віку (для жінки — 17, для чоловіка — 18 років), а також відсутність будь-яких перешкод до його укладення.
Перешкодами для укладення шлюбу, визначених Сімейним кодексом України, є: перебування в іншому шлюбі; наявність між особами, які бажають одружитися, родинних зв'язків прямої лінії споріднення. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра, двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця; наявність між особами, що бажають укласти шлюб, стосунків усиновлення. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач і усиновлена ним дитина. Такий шлюб може бути зареєстрований за скасування усиновлення. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача і усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, котрі були ним усиновлені; недієздатність осіб (або особи), які бажають укласти шлюб. За укладення шлюбу з особою, яка визнана в установленому законом порядку недієздатною, такий шлюб визнається недійсним; приховування важкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого із подружжя, їхніх нащадків, що може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про його реєстрацію.
За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього терміну.
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо існує безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб може бути зареєстрований у день подання заяви.
Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.
Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.
Під час подання заяви особи, що бажають зареєструвати шлюб, мають пред'явити паспорти чи інші паспортні документи, а також документи про припинення попередніх шлюбів (якщо вони мали місце), зокрема: свідоцтво про розірвання шлюбу, судове рішення або висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним, свідоцтво про смерть одного з подружжя.
Якщо жінка або чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їхні представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
Відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні шлюб із особами, котрі відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, реєструється відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням таких установ на загальних підставах.
Особа, яка бажає зареєструвати шлюб із засудженим, заповнює заяву про шлюб за встановленою формою (у частині, що стосується її) й подає до відділу реєстрації актів цивільного стану.
Відділ реєстрації актів цивільного стану звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який посвідчує особу заявника, засвідчує його підпис і правильність зазначених у заяві відомостей і повертає заяву заявникові, котрий надсилає її адміністрації кримінально-виконавчої установи для передавання засудженому.
Під час надходження заяви про шлюб із засудженим адміністрація кримінально-виконавчої установи передає її засудженому для заповнення тієї частини, що стосується його. Заява засвідчується підписом начальника і гербовою печаткою кримінально-виконавчої установи, у якій засуджений відбуває покарання, після чого її надсилають до органу реєстрації актів цивільного стану, що реєструватиме шлюб.
Якщо питання про реєстрацію шлюбу ініціює засуджений, то адміністрація виправно-трудової установи забезпечує його бланком заяви про шлюб за встановленою формою. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, що стосується його, адміністрація кримінально-виконавчої установи звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, що міститься в особовій справі засудженого, засвідчує заяву та надсилає особі, з якою засуджений бажає укласти шлюб. Водночас цій особі повідомляють найменування та адресу відділу реєстрації актів цивільного стану, в якому може бути зареєстровано шлюб.
При погодженні на укладення шлюбу із засудженим особа, котра отримала таку заяву, заповнює її в тій частині, що стосується її, та передає до відділу реєстрації актів цивільного стану для засвідчення підпису та відомостей, зазначених у заяві, після чого надсилає заяву до відділу реєстрації актів цивільного стану, який вказано у повідомленні кримінально-виконавчої установи.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, котрий отримав спільну заяву про шлюб, призначає дату і час реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє осіб, які бажають укласти шлюб, а також адміністрацію кримінально-виконавчої установи, у якій утримується засуджена особа, що бажає укласти шлюб.
Шлюб із засудженими реєструють у присутності осіб, які укладають шлюб, у приміщенні, визначеному адміністрацією кримінально-виконавчої установи.
У паспорті або паспортному документі засудженого відділом реєстрації актів цивільного стану проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові та року народження другого з подружжя, найменування відділу реєстрації актів цивільного стану та дати реєстрації шлюбу. Штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням цих самих відомостей ставлять також у паспорті або паспортному документі другого з подружжя.
Під час реєстрації шлюбу нареченим надається право на вибір прізвища.
Наречені мають право обирати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.
Вони також мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого або нареченої. Якщо вони бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно починатиметься.
Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить наречена або наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої чи нареченого вже є подвійним, вона або він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.
Якщо один із подружжя при реєстрації шлюбу змінив прізвище або приєднав до свого прізвища прізвище другого з подружжя, на першій сторінці його паспорта чи паспортного документа проставляється штамп або відмітка про те, що через зміну прізвища під час укладення шлюбу паспорт чи паспортний документ підлягає обміну.
Шлюб з особами, щодо яких до суду як запобіжний захід обрано тримання під вартою, реєструється відділом реєстрації актів цивільного стану в слідчих ізоляторах (в'язницях) тільки з письмового дозволу органу, у провадженні якого перебуває справа, у тому самому порядку і за тими самими правилами, що встановлені для кримінально-виконавчих установ.
Документом, який підтверджує реєстрацію шлюбу, є свідоцтво про шлюб, що видається відділом реєстрації актів цивільного стану після реєстрації шлюбу.

Олена КУЗНЕЦОВА,
головний спеціаліст Управління
у справах цивільного стану громадян Міністерства
юстиції України
(за матеріалами сайту Мін'юсту України)
також у паперовій версії читайте:

• КОМПЕНСАЦІЯ ЖЕРТВАМ НАСИЛЬСТВА

назад »»»