ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
БІГЦЕМ ВІД СТАРОСТІ
За останніми роками в Україні спостерігається погіршення демографічної ситуації — зменшується народжуваність, збільшується смертність від серцево-судинних захворювань, таких як інфаркт, інсульт, онкологія. Особливо тривожить, що всі ці захворювання значно «помолодшали» і уражають людей середнього або навіть молодого віку, найбільш продуктивного і працездатного, коли людина сповнена творчих життєвих планів і сподівань. В чому причина таких змін? Як попередити розвиток таких недуг?

Про це наш кореспондент розмовляє з провідним науковим співробітником Інституту геронтології АМН України, доктором медичних наук Юрієм Ярошенком.

— Юрію Трохимовичу, чому людський організм почав швидше «зношуватися»? З чим це пов’язано?
— Причини, що викликають появу таких важких захворювань у молодому й середньому віці,— різноманітні, як і саме життя. Це і несприятливі чинники зовнішнього середовища, і генетична обумовленість, і перенесені захворювання, і внутрішні чинники, зумовлені особливостями функціонування організму.
Старіння — закономірний біологічний процес, притаманний живій матерії. Більшість геронтологів розрізняє два типи старіння — фізіологічне і передчасне (прискорене). Під передчасним старінням розуміємо більш ранню, порівняно з людьми означеної популяції, появу ознак старіння. За фізіологічного — спостерігаємо високий рівень пристосувальних можливостей організму, збалансованість роботи його органів і систем, що забезпечує відносну опірність хворобам, поступовий, повільний розвиток вікових змін.
Для осіб із передчасним старінням характерна легка стомлюваність, погіршення пам’яті, зниження розумової й фізичної працездатності.
Значне обмеження резервних можливостей найважливіших систем організму створює передумови для розвитку численних захворювань — супутників старості — атеросклерозу, ішемічної й гіпертонічної хвороб, цукрового діабету, злоякісних новоутворень. Велике значення має дія різних чинників, що сприяють розвитку атеросклеротичного процесу. Це так звані чинники ризику. До них належать збільшення рівня холестерину в крові, підвищений артеріальний тиск, куріння, недостатня рухова активність, надлишкова маса тіла, постійне нервово-психічне перенапруження, порушення вуглеводного обміну.
У клінічному відділі Інституту геронтології АМН України, яким керує академік АМН України Олег Коркушко, створено спеціальне відділення із вивчення та профілактики процесів передчасного старіння.
— Які з цих чинників мають найбільше значення і як з ними боротися?
— У кожному конкретному випадку лікар розробляє індивідуальну програму впливу на боротьбу як із чинниками ризику, так і виявленням передчасного старіння. Та найбільш універсальним методом впливу є активний руховий режим.
— Люди, котрі працюють нині у нових бізнес-структурах, мають велике бажання зробити якомога більше, вони амбітрісти. По суті, люди перетворюються на трудоголіків. Чи це виправдано?
— Постійне нервово-психічне перенапруження, недостатня рухова активність сприяють збільшенню рівня холестерину в крові, підвищенню артеріального тиску, порушенню вуглеводного обміну, спричиняють зниження захисних сил організму. Саме активний руховий режим може у такому разі допомогти уникнути негативних впливів такого напруженого ритму життя.
— Розкажіть детальніше, як правильно організувати активний руховий режим?
— Фізичні тренування корисні лише за їх правильного використання. Надмірні навантаження, як і гіподинамія, можуть завдати тільки шкоди. Компоненти програми залежать від віку пацієнта, його функціонального стану й загалом здоров’я. Індивідуалізована програма тренувань має ґрунтуватись на вивченні функціональних можливостей кожного пацієнта, до якої входять оцінка ЕКГ, динаміка частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску та інші компоненти.
— Який тип фізичного навантаження, на Ваш погляд, є найраціональнішим?
— Найраціональнішим є використання динамічних (аеробних) тренувань. Головне їх завдання — підвищення або підтримування на належному рівні функціональних можливостей організму. Найкраще це завдання реалізується під час виконання фізичних навантажень в аеробному режимі тренування на витривалість. Є два основних види фізичних навантажень: І група — коли рівень інтенсивності залишається постійним (ходіння, повільний біг, плавання, їзда на велосипеді, катання на лижах). ІІ група представлена переважно ігровими видами спорту (теніс, бадмінтон, волейбол, аеробіка, виконання різних комплексів гімнастичних вправ), за яких інтенсивність навантаження може коливатися в широкому діапазоні.
На перших етапах тренувальної програми, коли особливо важливим є контроль інтенсивності виконуваних навантажень, перша група видів рухової активності є доцільною.
Водночас, перевагою другої групи навантажень є психологічні стимули, насолода, яку отримує людина від гри, підвищення настрою, відволікання від тривоги, зняття психологічної напруженості.
— Чи має значення інтенсивність тренувального навантаження?
— Найважливішою проблемою під час визначення програми фізичних тренувань є вибір оптимальної інтенсивності фізичного навантаження. Інтенсивність тренувального навантаження визначають як відсоток від функціональних можливостей організму. Для здорових людей молодого або середнього віку вона становить 75–85% їх функціональних можливостей.
За виконання тренувального навантаження контроль може проводитись простим підрахунком частоти пульсу в перші 10–15 секунд після припинення навантаження.
— А якою має бути тривалість фізичного навантаження?
— За винятком вступної, підготовчої й заключної частини, вона може коливатись від 15 до 45 хвилин. Найчастіше тренування триває 20–30 хвилин. Цього достатньо для збільшення функціональних можливостей організму.
— Чи варто тренуватися щодня?
— Частота занять частково залежить від тривалості й інтенсивності тренування. Вона може коливатися від кількох занять на день до чотирьох-семи разів на тиждень залежно від потреби, зацікавленості та функціональних можливостей пацієнта. У середньому достатнім є чотириразове щотижневе тренування.
— Ви кілька років стажувалися у США. Як у цій країні ставляться до фізичних тренувань?
— Я працював у Центрі Старіння при Північно-Західному Університеті м. Чикаго під керівництвом чудового лікаря, професора Вебстера. У американців уже кілька десятиліть спостерігається культ здорового стилю життя. Вікна нашої квартири виходили на університетський стадіон. Від раннього ранку до пізнього вечора за будь-якої погоди там вирувало життя. Матчі на тенісних кортах закінчувались далеко за північ за штучного освітлення. Поряд, упродовж берегової лінії озера Мічиган, прокладено спортивну трасу, по якій, особливо у вихідні, у обох напрямках ідуть, біжать, їдуть на роликових ковзанах, велосипедах люди різного віку. Я вже не кажу про величезну кількість басейнів, тренувальних залів, стадіонів, що працюють на повну потужність. І це — не дивно. Американці піклуються про власне здоров’я. По-перше, лікування коштує дорого, тому вигідніше вкладати кошти у попередження захворювання, ніж у лікування. По-друге, розмір страхового внеску залежить від наявності захворювань і чинників ризику, таких, як зайва вага, куріння і таке інше. По-третє, у громадянина є небагато шансів влаштуватись на хорошу роботу, якщо він має 20–30 кг зайвої ваги, курить, не займається фізичними вправами. Крім того, у ЗМІ здоровий спосіб життя широко пропагують і рекламують.

Інтерв’ю провів
Олександр СТЕФАНОВИЧ
також у паперовій версії читайте:

• ПРИНТЕРИ Й ДЖАКУЗІ — ПРИЧИНА КАШЛЮ
• «ЧОРНОБИЛЬ. ПОМСТА МИРНОГО АТОМА»

назад »»»