ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ВАШ ОРГАНІЗМ ЗАХИСТИТЬ «ЩИТОВИДКА»
За всю трудову діяльність Миколи Васильовича Гульчія десятки тисяч пацієнтів сказали йому своє щиро дякую. Бо саме з його легкої руки вони відновили своє здоров'я, можуть повноцінно працювати й жити. Що значить для людини здоров'я, можна зрозуміти тоді, коли його втратиш. Микола Васильович — хірург вищої кваліфікації. Він має сім Державних Патентів України. Зокрема на ранню діагностику злоякісних пухлин щитоподібної залози.

Він також є автором монографій та посібника для студентів і лікарів — «Все про шок». Про нього можна розповідати багато, бо своє життя і роботу він присвятив пацієнтам. Днями він відзначив полудень віку. Хочеться побажати йому здоров'я та снаги.

Наше інтерв'ю із головним лікарем Київської міської клінічної лікарні № 16, заслуженим лікарем України Миколою Гульчієм відбулося у переддень його від'їзду до Німеччини.
— Миколо Васильовичу, як стало відомо, Ви їдете за кордон отримувати якусь нагороду. Якщо не секрет, яку і за що?
— Як член Міжнародної асоціації хірургів-ендокринологів, завжди публікуюсь у міжнародних журналах, тобто медики звітують про те, що зроблено в клініці й особисто за останній рік роботи. Ми застосували у клініці кріохірургію за малоінвазивних форм раку, про що написали в журналі. У Німеччині Асоціація хірургів-ендокринологів нині проводитиме міжнародну конференцію, куди я їду з колегами. Було визначено десять кращих робіт ендокринологів за останній рік. До цієї десятки потрапив і я.
— Скільки років Ви займаєтесь ендокринологією?
— Одразу після інтернатури потрапив у відділення ендокринної хірургії клінічної лікарні № 3. Керував цим відділенням заслужений лікар, лауреат Державної премії Аркадій Павлович Степаненко. Самі розумієте, що такого достойного вчителя не можна підвести.
— Миколо Васильовичу, нині особливо постає питання хвороб щитоподібної залози. Адже Ваших пацієнтів після Чорнобильської катастрофи значно збільшилось. Та, на жаль, кожен із нас приділяє увагу якомусь захворюванню тільки тоді, коли воно відчутно тривожить. Ми ще не навчилися дбати про своє здоров'я і запобігати небезпечних хвороб. Тому у Вас чимало пацієнтів із запущеними формами раку «щитовидки».
— Ендокринний баланс організму дає змогу людині повноцінно жити. Здоров'я кожного значною мірою залежить від злагодженої роботи ендокринних залоз. Як Ви знаєте, основною їх функцією є вироблення гормонів, що, у свою чергу, контролюють обмін речовин в організмі, активність клітин, стимулюють діяльність нервової системи. Якщо ж порушується робота щитоподібної залози, дає «збій» увесь організм. Саме від цієї маленької, але визначальної залози залежать у нашому організмі окислювально-відновні процеси у всіх тканинах, наш зріст, діяльність надниркових, статевих і молочних залоз. А також мозкова активність і навіть наші почуття.
Торік із 1800 прооперованих — у кожного третього був рак щитоподібної залози. За рік ми проводимо понад 50 тисяч консультацій. 70 відсотків із них — це переважно захворювання «щитовидки». Останні 30 відсотків припадають на ендокринну гінекологію та захворювання молочних залоз. 95 відсотків хворих, які звертаються до нас, отримують консультаційну допомогу. Їх у нас лікують і спостерігають. П'яти відсоткам хворих, що звертаються до нашого центру, потрібне оперативне втручання.
— Що є основною причиною захворювання щитоподібної залози?
— Звичайно ж, нестача йоду. Його відсутність призводить до того, що щитоподібна залоза «не допрацьовує». Звідси починаються проблеми в усьому організмі. Хочу сказати, що не всім людям потрібна однакова кількість йоду. Кожній віковій категорії відповідає своя добова потреба. Всього у нашому організмі міститься 25 міліграмів йоду. Половину цієї кількості забирає «щитовидка». Бо це — своєрідний будівельний матеріал для забезпечення тироїдними гормонами нашого організму.
— У 1991 році Ви були на стажуванні в Америці, в Іллінойському університеті та університеті Південної Кароліни. Який досвід американських колег Ви запозичили для себе і для української ендокринологічної науки?
— Я побачив, що там багато робиться того, чого ми ще просто не робили. Приміром, голкові пункційні біопсії під контролем ультразвукового дослідження, цитологічні дослідження, експрес-гістологічні дослідження під час операції. Через п'ять хвилин встановлюють діагноз, а не на десятий день, як це було раніше. Багато чого потрібно було зробити у вітчизняній ендокринологічній науці, щоб вийти на потрібний рівень. Тому наша клініка закупила принципово нове обладнання. На ньому навчили працювати спеціалістів. Нині наш центр — один із найкращих у державі. До нас звертаються 50 відсотків киян і 50 відсотків — з України та інших держав. Ми оперували хворих з Лівану, Молдови, Канади, Австралії тощо.
— Ви лікуєте лише киян чи всіх жителів нашої держави?
— Наш медичний заклад не відмовляє нікому.
— Скільки в середньому коштує у вас курс лікування? Чи помірні ваші ціни для пересічного українця та малоімущих людей?
— Курс лікування коштує 450-500 гривень. Та хворі не купують ліки, у нас непогані стаціонарні умови, тобто хочу сказати, що заплатив помірну ціну — і все є, так, як було колись.
— Чи берете кошти за консультаційну допомогу?
— Ні. Пацієнт платить лише за реактиви. Соціально незахищеним верствам — інвалідам, дітям, незаможним робимо все безкоштовно.
— Кому підпорядкована ваша клініка?
— Це міська власність, підпорядкована Київському управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення.
— Миколо Васильовичу, чи може людина вживати ендокринні препарати без консультації спеціаліста?
— Аби визначитися з прийомом препарату, потрібно обов'язково звернутися до лікаря і найперше встановити правильний діагноз. Тож кожен пацієнт мусить пам'ятати, що його здоров'я — в його руках.

Валентина СКОРОПАДСЬКА
також у паперовій версії читайте:

• «ЛЕСМІН» БОРОТИМЕТЬСЯ З РАКОМ
• ГОЛОВНИЙ МОЗОК ЗАХИСТЯТЬ... ЯБЛУКА
• ПРИСТРІЙ ПІДТРИМАЄ СЕРЦЕ

назад »»»