ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ФОРТ ДІКС — «МАЛЕНЬКИЙ ІРАК»
Перед тим, як вирушити на службу в стабілізаційних силах в Іраку, американські військовослужбовці тренуються у форті «Дікс». Тут вони вчаться на помилках, які в реальних умовах можуть забрати в них життя.

Як у Багдаді...
«Коли солдати опиняються тут, то мусять почуватися так, ніби вони потрапили до Іраку»,— заявив недавно командувач першою армією США генерал Рассел Гоноре, визначаючи завдання бази. Командування форту «Дікс» керується цими словами у своїй практичній діяльності. Розташований у штаті Нью-Джерсі, цей форт є головною навчальною базою для резервістів, які готуються до виїзду в Ірак. Тисячі солдатів проходять тут кількамісячне тренування, яке перетворює резервістів на бійців, здатних служити в складних, непередбачуваних іракських реаліях.
Керівник навчального центру полковник Девід Андерсон пояснює, як вони намагаються максимально наблизити умови до бойових. Навіть написи на полігоні зроблено арабською мовою. Під час війни у В'єтнамі у форті «Дікс» було «в'єтнамське село», у якому солдати призвичаювались до азійських умов.
Ерік Віллет, 22-річний рядовий піхотинець зі штату Мен, який понад рік служив у в'язниці «Абу Грейб», а тепер готується до чергового відрядження, розповідає: «Ще два роки тому тут не було нічого. З усім мусив знайомитись допіру в Іраку. Навіть вчився від в'язнів арабської мови». І відразу додає, що до «Абу Грейб» він потрапив вже після скандалу, пов'язаного зі знущанням над в'язнями.

Допомога іракців
Містечко Балад, збудоване зі старих контейнерів, є одним з елементів програми занурення військових в атмосферу іншої культури. Кілька вулиць, дві мечеті, поліцейський відділок, цвинтар, ринок і будинок міської влади. «USA GO HOME» — написано на одній зі стін. Єдиними постійними жителями Балада є півень і чотири курки, але й ті, за словами полковника Андерсона, не несуться.
Населення містечка імітують справжні іракці, які вже багато років живуть у Сполучених Штатах. Вони виконують роль цивільних на полі бою («цепебів»). «Цепебів» на базу привозить приватний підрядчик відповідно до контракту з Пентагоном. Усі вони знають англійську, але мають поводитися так, ніби не розуміють її. Солдати мусять контактувати з ними лише за допомогою обмеженого набору арабських слів або через перекладача. Іракці закривають обличчя, відмовляються називати прізвища, не хочуть фотографуватись, пояснюючи це тим, що бояться за свої родини на далекій батьківщині, не хочуть, щоб хтось переслідував їх через те, що вони працюють на американців. Ось що сказав один з молодиків, який назвав себе Газі: «Я працюю тут уже півтора року. І роблю це не тільки задля грошей, а передовсім для моєї країни: ми хочемо допомогти американцям навести лад в Іраку».

...і в Самарі
Друге іракське «містечко» у форті «Дікс» — це збудована недавно Самара. «Ласкаво просимо в Самару!» — вітає транспарант з написами двома мовами при в'їзді. Але будинки порожні, дорогу загороджує спалений кузов автомобіля. Поруч висить плакат з портретом аятоли ас-Сістані. Дорогою навколо Самари рухається американський патруль. Несподівано з-за кущів вискакують двоє нападників. Їхні обличчя закриті «арафатками». Озброєні лише карабінами, вони кидаються на броньовані автомобілі американців.
За хвилину вони падають, волаючи арабською мовою. Солдати миттєво перевіряють, чи нема на них вибухових пристроїв, а санітар допомагає «важкопораненому». Замаскований під бойовика іракець звертається до журналістів: «Ми робимо це для вільного Іраку, для наших земляків!»
Полковник Андерсон розуміє, що насправді напад станеться інакше: «У нас нема засобів, щоб імітувати напад тридцяти чоловік». Мова йде передусім про спостереження за солдатами: як реагують, наскільки точно виконують накази, як розуміють те, що відбувається навколо. Метою тренувань є багаторазове повторення тих самих дій і поведінки, щоб сформувати у вояків навички на рівні рефлексу. Коли настане момент справжнього випробування, не буде часу замислюватись, що ж робити. Після кожного тренування солдати обговорюють з командиром, що виконали добре, а в чому ще треба себе вдосконалювати. Зрозуміло, що спочатку вони припускаються багатьох помилок, але, власне, тому й відбуваються тренінги, щоб учитись на них у Нью-Джерсі, а не в Іраку.
Тренування тривають цілодобово, як на війні. Полковник Андерсон зазначає: «Навчання дуже реалістичні й пристосовані до умов в Іраку. Солдати ніколи не знають, що на них чекає. У перший день вони ввійшли у намет і не встигли розпакувати своїх речей, як розпочалась імітація артилерійського обстрілу».

Несподіванка за несподіванкою
База «Тигр», яку в жовтні 2004 року влаштували на території форту «Дікс», розкинулася на 16 гектарах, оточена вона дротяною огорожею й спостережними вишками. Це точна копія американської бази в Іраку. Там відбувається один з останніх етапів підготовки перед від'їздом на Близький Схід. Солдати звикають до життя на базі. Вони повністю занурені у військове середовище, відрізані від світу. З гучномовців лунає голос імама, який із заходом сонця кличе вірних до молитви.
З настанням сутінків, після вечері в польовій їдальні, втомлені за цілий день тренувань солдати готуються до сну. І тут несподівано з лісу чути два потужних вибухи. За хвилину перед воротами бази вже стоїть розлючений натовп місцевих мешканців з двома пораненими. Солдати не знають, про що йдеться, і кличуть перекладача. Виявляється, що вибух міни травмував двох хлопців, які грали в м'яч. Іракці вимагають медичної допомоги. Виникає суперечка, кого допустити з пораненими на територію бази. Солдатів вчать, що в натовпі завжди треба визначити лідера, як правило, найстаршого за віком і з ним провадити переговори.
За кілька хвилин інцидент вичерпано. Вояки обговорюють перебіг подій й аналізують, що треба було б робити, якби в когось з іракців був вибуховий пристрій. Напруга зникає поступово, вибухає сміх, коли «актор» знімає з ноги імітацію рани.
Але це ще не Ірак, це лише навчання...

Підготував Євген ПЕТРЕНКО
за матеріалами іноземних джерел
також у паперовій версії читайте:

• ПОЛЬСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ДІАЛОГ: Є ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ
• ВАШИНГТОН — ПЕКІН: НОВА «ХОЛОДНА ВІЙНА»?

назад »»»