ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ФІЛОСОФІЮ ЧИСЕЛ?
З юних літ життя Івана Сала пов'язане з грішми. Ні, мільйонером він ніколи не був, власні статки міг обчислити швидко, але на обрахунки коштів держави, підприємств і установ у нього пішли довгі й напружені роки. Напевно, мав до цієї справи хист, оскільки з посади завідувача міськфінвідділу в Шостці, де ми з ним познайомилися у другій половині сімдесятих, невдовзі його запросили на посаду завідувача облфінвідділу. Потім очолював управління Національного банку України в Сумській області.

— Мабуть, то приємне заняття — лічити гроші? — запитав якось Івана Васильовича у приватній розмові.
— За умови, коли результати поточних підрахунків — обнадійливі, а підсумкових — радісні чи хоча б втішні, то приємно, звісно,— конкретизував Іван Васильович і додав: — Щоб вони неодмінно виявилися такими, потрібно максимально впливати на хід відповідних процесів на всіх етапах, починаючи від планування і закінчуючи підбиттям підсумків.
Зрозуміло, що ця повсякденна багаторічна робота для вдумливої людини не могла не позначитися накопиченням солідного за обсягами і цінного за змістом найрізноманітнішого матеріалу. Коли з'явилася потреба у додатковому спілкуванні, Іван Васильович почав за сумісництвом викладати відповідні предмети у вищих навчальних закладах.
Він надрукував понад 50 наукових праць, став автором і співавтором десяти монографій і навчальних посібників, має ступінь доктора економічних наук і звання професора. Підготовлений за його редакцією колективом авторів підручник «Кредитна система України і банківські технології», що з'явився друком у видавництві Львівського банківського інституту, набув широкого використання у навчальному процесі ВНЗ, а написаний у співавторстві з Анатолієм Єпіфановим навчальний посібник «Бюджет і фінансова політика України» неодноразово перевидавався «Науковою думкою».
Коли ми розмовляли про це з автором, він був навдивовижу спокійним і стриманим. Коли ж заторкнули те, що йому найбільше наболіло, заговорив схвильовано, чітко виділяючи кожне слово. З'ясувалося, що Іван Сало давно і прискіпливо аналізує аспекти керованості процесами виникнення і розвитку всього сущого у Всесвіті та різні сфери людського буття, проблеми вічності, смерті, моралі, свободи, добра і зла як філософсько-духовні категорії сутності людини. Впродовж тривалого часу придивлявся до різних типів побутової та соціальної поведінки. Найбільше, звичайно ж, спостерігав за студентським середовищем. По-перше, тому, що воно є його повсякденним оточенням, оскільки нині завідує кафедрою Української академії банківської справи. По-друге, ще й тому, що саме молоді представники інтелігенції невдовзі визначатимуть обличчя суспільства третього тисячоліття.
— Що в ньому утвердиться, а що відкинеться? — розмірковує Іван Васильович.— Як на мене, важливо не пускати цей процес на самоплив, слід якомога продуманіше, теоретично і методично вправніше на те впливати. Професор Іван Сало із задоволенням спілкується зі студентами. Знову ж таки, з цілком конкретною, заздалегідь визначеною метою: йому хочеться знайти у чомусь підтвердження, а в чомусь, можливо, й заперечення болісних думок, висловлених у книгах «Через смерть до життя» та «Розум переможе», що з'явилися друком за авторський кошт у сумському видавництві «Козацький вал». Відразу зазначу, що не знайдеться, напевно, жодного читача, котрий би беззастережно сприйняв усе, про що йдеться у цих книжках. Мабуть, найвлучніше висловився з цього приводу автор передмови і головний рецензент названих видань, академік НАН України, доктор фізичних наук, професор Володимир Сторіжко: «Не поділяючи деякі погляди на сучасний стан фізичної науки, існування польових форм життя та передбачення автора, я вважаю, що книга І. Сала знайде свого читача, а революційні гіпотези автора послугують ще одним викликом для фізиків, які замислюються над питанням простору і часу, історією і розвитком Всесвіту, природою життя».
Не можу не зауважити ще однієї риси характеру Івана Сала. За три десятиліття нашого з ним знайомства я ніколи не чув від нього про пережиту на початку життя клінічну смерть, лише порівняно недавно з книжки довідався про той випадок. Уважний читач зрозуміє, що автор заговорив про це не від бажання похизуватися чи привернути увагу до власної персони. Як справжній вчений, він використав цей драматичний випадок як конкретний матеріал для філософського осмислення важливої, на його погляд, філософської категорії, віднайдення взаємозв'язків між окремими, не до кінця поясненими наукою явищами.
Ті роздуми цікаві, хоча водночас багатозначні й складні для повного осягнення розумом, який підходить консервативно до осмислення деяких природних явищ, котрі у тлумаченні автора невіддільні від суспільних процесів. Банківський фінансист Іван Сало прагне визначити роль і місце певної грошової суми у загальному обсязі обігових коштів, а філософ Іван Сало ставить собі за мету з'ясувати природу конкретного випадку чи явища й спрогнозувати його роль з проекцією на майбутнє.

Віктор ТАРАСЕНКО, Суми
також у паперовій версії читайте:

• НАУКОВИЙ ПОДВИГ ЛИЦАРЯ МЕДИЦИНИ ЄВГЕНА ГОНЧАРУКА

назад »»»