ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ПРЕЗИДЕНТ — ПРО «РІК ПЕРЕОЦІНКИ ПОГЛЯДІВ»
Президент України Віктор Ющенко у своєму Щорічному посланні, виголошеному вчора у Верховній Раді, назвав 2005 рік роком переоцінки поглядів і заявив, що цей процес триває.

Глава держави наголосив, що «Помаранчева революція дала переконливу відповідь на фундаментальне запитання: чи здатна українська нація побудувати сучасну самостійну демократичну державу? Вихід мільйонів людей на Майдан Незалежності, на вулиці й площі по всій країні, їхній патріотизм і толерантність, мирний і гідний характер протесту, повага до верховенства права довели — українська нація відбулася. У момент крайнього драматизму і напруження політичної боротьби дві частини суспільства з різними поглядами дійшли згоди заради цілісності й незалежності України».
Президент відзначив основні віхи соціального, політичного і економічного розвитку держави. Він сказав, що за минулі роки в Україні сформувався кланово-олігархічний політичний режим, який взяв курс на послідовне згортання демократії, а Помаранчева революція створила нові можливості для національної консолідації. Але виникли й нові загрози.
Віктор Ющенко констатує, що попередній владі не вдалося представити українську опозицію лише як виразників українського етнічного ядра або навіть як носіїв крайнього українського націоналізму. Він наголосив: 2004 рік засвідчив, що в країні розширилась зона злагоди між різними соціальними, мовними і етнічними групами, тому тактика розколу України на два табори і маніпулювання етнічним чинником могла призвести лише до обмежених результатів.
Наголошено також, що в Україні залишається значний простір для компромісу — нового суспільного договору. Усі чинники, що впливають на формування національного консенсусу, важко передбачити і проаналізувати. Ними можуть стати і вибори до Верховної Ради, і реалізація політичної реформи, і нові ціни на російський газ, і перемоги спортсменів чи успіхи артистів. Політичні, економічні, соціальні, гуманітарні стратегії держави мають спрямовуватись не лише на досягнення короткострокових цілей, а працювати на перспективу, зміцнення єдності держави і національну консолідацію. Державні інституції, політики та інтелектуальна еліта мають щонайменше виконати дві умови. По-перше, найактивніше творити історичні наративи, публічні ритуали тощо, які б позиціонували російськомовних громадян України як повноправну складову української нації. По-друге, активно виводити регіональні, мовні, конфесійні та етнічні особливості зі сфери політичних маніпуляцій і переводити їх у площину відкритого загальнонаціонального діалогу.
Президент закликав до консолідації суспільства на основі поступок задля загальнонаціональної консолідації, а не національної одноманітності.
Глава держави вважає, що важливою з точки зору єдності держави і нації є відмова від підтримки крайніх радикальних політичних сил. Ця тенденція є особливо знаковою для громадян Сходу і Півдня, де протягом останніх двох років прихильники поміркованих політичних сил переважали над симпатиками радикальних лівих. Продемонстрована на президентських виборах підтримка поміркованої політичної платформи в усіх регіонах дає змогу стверджувати: радикалізм не виступає дієздатним чинником у формуванні сучасної політичної культури в українському суспільстві. У системі цінностей українців на перше місце поступово виходить уміння жити у нових суспільних умовах, правові знання, здатність правовим шляхом захистити свої права та інтереси, а також самостійність у вирішенні життєвих проблем.
Проте фундамент наявного зараз соціального оптимізму залишається ще недостатньо міцним. Він не убезпечує від зміни соціальних очікувань — знову із помірно оптимістичного на помірно песимістичний. На думку Президента, така загроза залишатиметься, поки надії суспільства спиратимуться на віру в політичних лідерів, а не на стабільність і демократичну спрямованість базових соціальних інститутів.
Віктор Ющенко, звертаючись до парламентарів, сказав: «Досить сваритися, у кого більше влади. Роботи вистачить усім. Сьогодні, як ніколи, важливо продемонструвати вміння взаємодіяти та реалізовувати стратегічні завдання розвитку країни».
Утім, глава держави вважає за доцільне закріпити за ним право призначати тимчасовий уряд або ініціювати розпуск Верховної Ради у разі парламентсько-урядової кризи впродовж останніх шести місяців терміну повноважень парламенту або Президента, а також протягом першого року повноважень парламенту, обраного після дострокового припинення повноважень попереднього. Президент розуміє, що це потребує внесення змін до Конституції.
Він також вважає, що слід визнати неприйнятним шлях призначення прем’єр-міністра, коли голосування за його кандидатуру відбувається на підставі ситуативних домовленостей з різними парламентськими силами без утворення реальної правлячої коаліції, спроможної забезпечити реалізацію урядової програми на законодавчому рівні.
Ющенко наголосив на стратегічно важливому питанні утворення стійкої більшості у Верховній Раді п’ятого скликання, що вимагає підпорядкування цьому пріоритету інших політичних інтересів. Тому він висловлюється за підписання коаліційної угоди про утворення парламентської більшості, яка мусить мати прозорий і публічний характер.
також у паперовій версії читайте:

• НЕ РОЗПАЛЮВАТИ ВОРОЖНЕЧУ
• БЕЗ ДАХУ НАД ГОЛОВОЮ
• ЯНУКОВИЧ РОЗРАХОВУЄ НА ПЕРЕМОГУ
• КОМУ ДОВІРЯЮТЬ УКРАЇНЦІ?

назад »»»