Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
З УКРАЇНИ ЗНЯТО ГАНЕБНЕ «ТАВРО ПОРУШНИЦІ»
США ВІДНОВЛЮЄ ПЕРЕВАГИ ДЛЯ УКРАЇНИ
У січні цього року відбулася знакова подія для України: рішенням Офісу Торговельного представника США Україну переведено з категорії «Пріоритетної закордонної країни» за так званим «Списком-301» до «Пріоритетного списку спостереження».

Цьому передував інший, не менш важливий крок. У серпні 2005 року Сполучені Штати Америки скасували торговельні санкції щодо нашої держави, пов'язані із незаконним виготовленням та розповсюдженням продукції на оптичних носіях інформації.
Чому Україна потрапила до ганебного списку найзлісніших порушників, що, з огляду на це, втрачала наша держава і як вдалось подолати проблему, про це нашій позаштатній кореспондентці Ларисі Севостьяновій розповідає голова Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Микола Паладій.
— Скасування торговельних санкцій має не лише економічні наслідки у вигляді надходжень від поновлення пільг, а й сприятиме підписанню у найближчий час двосторонньої угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки про доступ на ринки товарів і послуг. Ця угода необхідна для вступу України до СОТ.
— Тепер Україні поновлено пільги стосовно безмитного експорту до США товарів по 120 позиціях Генералізованої системи преференцій. Чому цих пільг Україну було позбавлено?
— Ця проблема постала в 1999 році, коли представники індустрії США та пов'язаних з нею міжнародних організацій заявили, що Україна перетворюється на найзліснішу порушницю прав інтелектуальної власності. На їхню думку, неконтрольоване виробництво в Україні та експорт в інші країни неліцензійної продукції, зокрема аудіокомпактдисків, дисків для лазерних систем, що містять об'єкти авторського й суміжних прав, завдає збитків американській та міжнародній промисловості.
Зважаючи на положення торговельного законодавства США, а саме спеціального розділу 301 закону про торгівлю 1974 року, представники фонографічної індустрії почали вимагати захисту своїх прав у вигляді застосування до України торговельних санкцій. От нас і покарали. У червні 2001 року уряд США ухвалив рішення зняти з України пільги відповідно до Генералізованої системи преференцій.
Через це нашу державу було внесено до «Спеціального списку-301», який щороку складається Торговельним представником США. Вона у цьому списку посідала першу позицію, мала категорію «пріоритетної закордонної країни», тобто найзліснішої порушниці. Та я з цим ніколи не погоджувався. Бо щоразу, коли я намагався довідатись, за якими критеріями, фактами визначали порушення, мені конкретно ніхто не міг пояснити. Звинувачували та й усе.
Визнання ж України пріоритетною країною у списку 301 було перепоною у переговорному процесі щодо вступу України до Світової організації торгівлі.
— Як вдалось досягти скасування санкцій?
— Робота над цим була для Держдепартаменту пріоритетною. Одним із перших кроків (він виявився ефективним) було утворення у складі Держдепартаменту підрозділу державних інспекторів з питань інтелектуальної власності. Вони і дотепер контролюють за дотриманням норм законодавства у цій сфері господарюючими суб'єктами. Так, за три роки інспектори Держдепартаменту спільно з правоохоронними органами провели майже дві тисячі перевірок суб'єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності об'єкти права інтелектуальної власності. Серед них — виробники й розповсюджувачі лазерних дисків, комп'ютерні клуби, дискотеки, нічні клуби, ресторани, кав'ярні, бари, телерадіокомпанії. За цей період було вилучено контрафактної продукції на суму 11732168 гривень. Ще були сотні протоколів і приписів. У такий спосіб ми не лише зменшили кількість правопорушень, а й збільшили надходження до бюджету, бо легалізували діяльність «тіньовиків».
У цей час для України важливо було ухвалити Закон «Про внесення змін до деяких законів України» про впорядкування операцій, пов'язаних із виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, обладнання та сировини для їх виробництва. Ухвалення саме такого закону було головною вимогою американської сторони. Оскільки, на їхню думку, ці питання у нас були недостатньо врегульовані. Фахівці Держдепартаменту інтелектуальної власності розробили такий законопроект, але переконати народних депутатів у його важливості було не так просто. Це був складний шлях.
У період цього довготривалого законотворчого процесу я особисто неодноразово брав участь у зустрічах із представниками посольства США й вони щоразу стверджували: доки закон не буде ухвалений, доти не розглядатиметься питання про зняття санкцій.
Сім підходів, сім спроб було зроблено Верховною Радою перед тим, як законопроект, урешті-решт, прийняли. Це було у липні 2005 року.
Після ухвалення закону наші зустрічі з представниками посольства США в Україні, які супроводжували проблему санкцій і «Списку-301», не порідшали. Я б сказав, навпаки. Наша співпраця стала ще тіснішою. Бо їх цікавили конкретні заходи і механізми реалізації ухваленого закону. На той час ефективність роботи підрозділу інспекторів Держдепартаменту була очевидною, і ми щоразу інформували американську сторону про досягнуті результати. Було приємно, що зусилля наші не були марними.
На одній із зустрічей (це було напередодні Дня Незалежності України) ми підготували черговий транш документальної інформації про заходи щодо подолання піратства, а також про проведення та результати рейдів, інших перевірок підприємств, що займаються виробництвом і поширенням товарів, які знаходяться в особливому полі зору органів контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності. Представник посольства США пані Ніколь Вебер повідомила, що Сполучені Штати Америки розпочали позачерговий перегляд ситуації із захистом прав інтелектуальної власності у рамках процесу «Список-301». Незабаром Україна щиро вітала рішення уряду США про те, що 31 серпня (це був 2005 рік) торговельні санкції проти України скасовано. То була перша наша перемога.
— Та все-таки Україна продовжувала залишатися у «Списку-301» на першій позиції...
— Так, хоча вимоги спільної Українсько-Американської програми дій по боротьбі з піратством у сфері оптичних носіїв інформації були виконані. Спільна програма дій передбачала виконання Україною двох фаз: отримання контролю над проблемою, відновлення законного виробництва оптичних носіїв інформації. До ухваленого закону про виробництво, експорт, імпорт дисків входили усі позиції, а саме: ліцензування виробництва дисків; ліцензування імпорту, експорту дисків, обладнання і сировини для їх виробництва; порядок присвоєння та нанесення спеціальних ідентифікаційних кодів на диски, проведення позапланованих перевірок; порядок контролю за використанням виробниками дисків об'єктів авторського права і суміжних прав. І вкрай важлива деталь — відповідальність виробників за порушення цього закону.
Реалізація цього закону разом з іншими законодавчими актами дає можливість забезпечити захист прав інтелектуальної власності на рівні розвинутих держав і створює дієвий механізм боротьби з піратством в Україні. Щоб налагодити ефективний двосторонній українсько-американський механізм передавання уряду США достовірної інформації про зусилля України у забезпеченні виконання законодавства стосовно оптичних носіїв і забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, ми підтримали ініціативу посольства США в Україні й створили Групу співпраці з питань забезпечення виконання законодавства у сфері інтелектуальної власності. До складу цієї Групи увійшли представники Державного департаменту інтелектуальної власності, інших зацікавлених державних і недержавних організацій України, зокрема, промислових груп, включно з Міжнародною федерацією фонографічної промисловості (IFPI) й представники посольства США. Зустрічі Групи співпраці ми проводитимемо регулярно. В такий спосіб сприятимемо обміну інформацією та досвідом між урядовими органами України, представниками промисловості й громадськості з питань забезпечення виконання законодавства щодо захисту інтелектуальної власності.
— Завдяки таким спільним діям і активній роботі працівників Держдепартаменту інтелектуальної власності українці можуть сподіватися на те, що колись Сполучені Штати Америки взагалі вилучать Україну зі «Списку-301»?
— Варто зазначити, що на цій позиції «Списку-301», куди тепер змістили нашу державу, сотні таких, як ми. Україна вже не виділяється і не зазначається як головна порушниця, як це було раніше. Те, що ми все ж таки залишаємось у «Списку-301», то це означає лише те, що за Україною вестимуть спостереження, як і за сотнею інших держав. Тому й зазначено, що нас переведено з категорії «Пріоритетної закордонної країни», до «Пріоритетного списку спостереження». Вкрай важливо, що США визнало — в Україні інтелектуальна власність захищається. Підтвердженням цьому є важливі кроки, яких ми досягли за останній рік: скасування торговельних санкцій, відновлення переваг у рамках Генералізованої системи преференцій, вилучення нас із категорії злісного порушника прав інтелектуальної власності у рамках «Списку-301».
також у паперовій версії читайте:
  • А «ТІНЬОВИКИ» ДІЛЯТЬ РАЙОНИ...

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».