ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
ВІТЧИЗНЯНІ «РЕМБО»
Уперше вітчизняні «рембо» з підрозділу спецпризначення Головного управління розвідки (ГУРа) Міноборони України відзвітували у відкритому форматі — перед представниками засобів масової інформації. У результаті кожен «профі» отримав різнокольорові пояси, а широкий загал — упевненість у тому, що «ворог не пройде».

Зарплатня — не головне
У білосніжному кімоно, підперезаний чорним поясом, нас зустрічав заступник командира підрозділу спецпризначення підполковник Василь Рудой, який до цього командував розвідувальною ротою та батальйоном. На нинішній посаді — третій рік.
Того дня його підлеглі складали кваліфікаційний іспит з володіння технікою ударів руками (бокс), ногами (тейквондо), виконання спеціальних прийомів із арсеналу розвідувальних підрозділів (захоплення вартового), прийомів нападу та захисту від ножа, малої лопатки, пістолета і автомата). Окремий блок — уміння вести бій з кількома противниками. Іспити приймала атестаційна комісія Національної федерації рукопашного бою України на чолі з її першим віце-президентом Олександром Гартвичем. Серед «уболівальників» — командири та їхні заступники зі спецпідрозділів СБУ, МВС.
Підрозділ складається з добровольців. За словами підполковника Василя Рудого, не принципово, якою військовою професією його підлеглі володіли раніше. Адже такі хлопці потрібні не лише в десанті й морській піхоті. Добре, що для них зарплата — не головне під час вибору місця служби.
Присутність колег зі спецпідрозділів інших силових структур — це обмін досвідом і підтвердження відсутності конкуренції. До речі, бувають контакти із закордонними фахівцями. Так, нинішнього року за допомогою Національної федерації рукопашного бою України проводився семінар з інструкторами з «джіу-джітсу» VII— VIII дану. На запитання про те, чи беруть його підлеглі участь у спортивних змаганнях, підполковник відповів: «Якщо військовослужбовець бере участь у змаганнях, то не повинен займатися іншою роботою. Тому що необхідний інший, більший рівень тренувань. Але тоді його треба було б звільнити від навчального процесу. Тим більше, що військовий розвідник більше працює головою, а рукопашна — останній шанс».

І грянув іспит
Іспит тривав більш як дві години. Фізпідготовка — з віджиманням 50 разів на кулаках, пальцях, присідання з руками за головою — теж півсотні разів. Плюс вправа на прес 60 разів. Це така собі розминка, «квітки». До них можна віднести й проходження повз п'ятьох «озброєних» захисним приладдям колег. Проти кожного слід відпрацювати відповідні способи нанесення ударів. П'ятому, що на татамі, дістається більше за інших. На ньому демонструють практику виконання кидків. Можна уявити, як бійці намагалися показати, на що вони здатні, перед суворими суддями з Федерації й ТВ-камерами. «Відпустити захват» — не переставав командувати підполковник Василь Рудой. «Ці люди проводять якнайменше десять діб на місяць у відрядженнях — у горах, полі, вміють керувати будь-якою технікою»,— коментує суддя, кавалер бойового ордену Олександр Осипов. А хлопці продовжують виконувати програму іспитів. Спочатку старанно наносять, а потім не менш професійно відбивають удари малою лопаткою, ножем, автоматом, пістолетом, «придушують вартового» мотузкою. Потім — бої «один проти одного». Та «ягідки» попереду.
— Звичайно, служити в ГУРі престижно. Хоча нам лише два роки, але й у нас теж є непогані фахівці,— розповів один із гостей, командир підрозділу «Штурм». Звичайно, він мав на увазі свого бойового зама, п'ятикратного чемпіона України з рукопашного бою старшого лейтенанта Геннадія Шапоренка.

«Битимуть обережно, але сильно»
Цей вислів відомого кіногероя Льоліка з комедійного фільму «Діамантова рука» якнайкраще підходить до кульмінації іспитів — навчальних поєдинків. Але з поправкою — без сміху. Кожному претендентові на пояс потрібно було певний час вистояти у бою без правил, відбиваючи напад і удари п'ятьох суперників з-поміж своїх товаришів. Вони вибігають на татамі один за одним. Кожен із них має лише 20 секунд для того, щоб перевірити претендента на стійкість і поступається місцем іншому колезі. «Навіть якщо його збили з ніг, він має кататися так, аби отримати менше»,— коментує Геннадій Шапоренко. І тут же попереджає: «Петровичу, біточки». Це один із хлопців забув надіти захисні рукавиці, які на слензі «спеців» ніжно називаються «біточками».
Що ж найважливіше у цих іспитах? За словами Олександра Гартвича,— швидкість процесів мислення бійців: «Ціна надто вагома. Для бійців цього підрозділу головне — виконання бойового завдання, а потім збереження життя. У когось іншого — спочатку збереження життя, а потім виконання завдання. Різниця суттєва. Тому навіть під час виконання прийому цей воїн має контролювати все, що відбувається навколо нього, аби не втратити можливість виконання завдання. Людина — не механізм. У кожного є свої схильності. Холерик працює першим номером, сангвінік — універсал, флегматик буде другим номером у групі і, зазвичай, гарним снайпером».
Фахівці Федерації опікуються ГУРовським спецпідрозідом третій рік. Голова атестаційної комісії Національної федерації рукопашного бою України Олександр Осипов — один із тих, хто відповідає за навчання бійців ведення рукопашного бою. На його думку, хлопці добре засвоїли цю науку. Та й до іспитів підготувалися відмінно. Один із них навіть продемонстрував рівень підготовки, вищий від того, на який претендував.
Бійцям спецпідрозділу поталанило з друзями і наставниками. Врешті-решт, так має бути. Адже справжній патріотизм не має нічого спільного з показним.
...Нині вони служать у підрозділі спецпризначення, тобто «приречені» працювати так, аби бути кращими, мати більшу силу волі. «Романтики у нас немає. Робота як робота. Я — 20 років у військах. Романтика закінчилась на першому курсі військового училища»,— збив із пантелику пресу підполковник Василь Рудой. Це після всього, що ми побачили. Втім, він не заперечує того, що ніщо не заважає його підлеглим разом відзначати свята. Адже традиції мають силу тоді, коли їх дотримуються. Проте де б хлопці не були і як не розслаблялись, якщо надійде наказ, вони обов'язково прибудуть на місце збору у визначений час і в чудовій фізичній формі. Така вже особливість їхньої служби.

Володимир КНИШ
також у паперовій версії читайте:

• «БЕКФАЙЄРА» ПУСТИЛИ ПІД «НІЖ»
• КРОК У МАЙБУТНЄ

назад »»»