ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
«ЗЕЛЕНА» ПРОМОВА ДЖОРДЖА БУША
У щорічному зверненні до нації президент Джордж Буш найбільшу увагу звернув на необхідності зменшити залежність США від близькосхідної нафти. Особливо він наголосив на потребі створення нового покоління біопалива та атомній енергії.

Звернення — це, так би мовити, щорічний спектакль. Президент влаштовує його для обох палат Конгресу в найкращий телевізійний час. Коли глава держави входить до зали, прихильники вітають його гучними оплесками і схвальними вигуками. Під час промови майже після кожного речення теж вибухають оплески. Опозиція також інколи ввічливо встає на знак поваги, але найчастіше, коли лунають оплески, сидить мовчки. У цьому році, коли республіканці аплодували, демократи сиділи тихо, але вони вдалися до оплесків, коли Буш говорив про болісні для себе справи прослуховування громадян без судового дозволу, або про неуспішну пенсійну реформу.
У частині промови, яку коментатори визнали найважливішою, Буш закликав до заміни нафти, яка десятиліттями була основою процвітання американської економіки, на інші джерела енергії. Він переконував, що «Америка занадто залежить від нафти, яку отримує переважно з нестабільних частин світу. Найкращим способом вирішення проблеми є технологічний розвиток».
Найбільше президент здивував слухачів обіцянкою скоротити на 75% залежності Америки від нафти з Близького Сходу до 2025 року. Щоб досягти цього, Буш запропонував значне збільшення урядових фондів на дослідження «революційних» джерел альтернативної енергії — сонячної і вітрової, а також «чистої» енергії з кам'яного вугілля й атому. Президент вказав на необхідність конструювання автомобілів на водні, а насамперед на виробництві «біопалива нової генерації»— етанолу, який вироблятиметься не тільки з кукурудзи, а й з відходів деревини. До цього часу виробництво біопалива було нерентабельним, бо потребувало надто багато енергії. Буш поставив завдання протягом шести років зробити етанол рентабельним паливом.
Торік ціна нафти і, відповідно, бензину на заправках сягнула рекордного рівня й стала однією з найгарячіших політичних проблем в автомобільній Америці. Дедалі більша дестабілізація на Близькому Сході, війна в Іраку, криза навколо Ірану, а також нищівні урагани на нафтових родовищах півдня США призвели до того, що необхідність змін стала нагальною. «Розвиваючи нові технології, Америка різко покращить стан навколишнього середовища, і наша залежність від Близького Сходу відійде в історію»,— пообіцяв Джордж Буш.
Консервативний редактор Fox News Морт Кондрейк зауважив: «Це була повністю «зелена» промова. Досі Буш асоціювався із стратегією збільшення видобутку нафти. На цей раз він виклав список пропозицій, майже дослівно переписаних з виборчої програми Джона Керрі».
Проте не завжди прихильні до президента журналісти «Нью-Йорк Таймс» негайно нагадали, що зменшення залежності Америки від нафти з Близького Сходу в цілому не є аж такою високою метою, оскільки нині США імпортують звідти лише 20% потрібного палива. Найбільше нафти США отримують з Канади й Мексики.
Разом з тим Буш не наважився вступити в конфлікт з американськими автомобільними концернами, запровадивши, наприклад, вищий податок на автомобілі, які спалюють занадто багато бензину.
«Нью-Йорк Таймс» підкреслює, що в цьогорічному посланні бракувало нових ініціатив президента, тоді як у попередні п'ять років такі лунали.
У частині послання, присвяченого закордонній політиці, президент закликав палестинський ХАМАС відмовитись від тероризму й визнати Ізраїль. Буш з особливими словами звернувся до «громадян Ірану»: «Америка шанує вас, шанує вашу країну. Поважаємо ваше право обирати нове майбутнє й власну свободу. Наш народ має надію, що настане день, коли ми будемо в близькій дружбі з вільним і демократичним Іраном».
Таким чином Буш хотів послати сигнал іранцям, що боротьба його адміністрації з іранською ядерною програмою й загроза дипломатичних й економічних санкцій спрямовані проти вузького кола теократичної влади, а не всього суспільства. Експерти з проблем Ірану вважають, що тамтешня громада набагато ліберальніша й відкритіша на Захід, освіченіша й більш готова підтримати ідеї свободи й демократії, ніж ісламські фундаменталісти.
Уперше американський президент назвав загрозою дедалі більшу конкуренцію з боку азійських гігантів — Індії й Китаю. Буш запропонував збільшити фінансування наукової діяльності, додатково залучити в школи й вузи викладачів.
Як завжди в таких випадках, опозиція не погодилась з президентом. Лідер демократичної меншості в сенаті Гаррі Рід сказав: «Просто неймовірно, що президент говорить про гарантію безпеки Америки або зниження енергетичної залежності США... Ми так і не почули, чому протягом останніх п'яти років він робив все навпаки».

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• КИЇВ — БУХАРЕСТ: ПОШУКИ ВІДПОВІДЕЙ НА «ЧУТЛИВІ» ПИТАННЯ
• РУМУНСЬКИЙ ФАКТОР УКРАЇНИ
• КАРИКАТУРИ НА ПРОРОКА: СКАНДАЛ ТРИВАЄ

назад »»»