ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
«ЯКЩО НЕ Я, ТО ХТО Ж?»
88% УКРАЇНЦІВ ТАКИ ГОЛОСУВАТИМУТЬ
На рейтинги політичних сил перед виборами, як виявилось, впливає не тільки стан гаманця чи стан душі респондентів. Як засвідчили останні дослідження громадської думки «За два місяці до виборів», проведені Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Центром «Соціальний моніторинг», «градус» симпатій не останнім чином залежить від температури в оселях.

Тобто анекдот про «аргументи» регіоналів («Ви відчуваєте цей собачий холод?! Це все, на що здатна «помаранчева» влада! А бачите це блакитне небо і ясне сонце? Це зробили для вас професіонали від Партії регіонів!») таки не без зернини правди... Проведені під час неслабеньких хрещенських морозів дослідження зафіксували більшу, ніж завжди, кількість песимістів, які останнім часом відчували напруження, страх чи тугу. Соціологи пояснюють це «газовим питанням» і побоюваннями залишитися без тепла і світла. Втім, до 26 березня ще є час, аби ці песимісти трохи «відтанули».
Нещодавно хтось із українських політологів висловив мудру думку, що в Помаранчевій революції розчарувалися лише ті, хто завжди і в усьому розчаровується. Восени розкол «помаранчевої» команди як особисте розчарування схильні були переживати чимало її симпатиків. Та «ранок від вечора мудріший» — кілька місяців діяльності нової влади позитивно вплинули на душевний стан песимістів. Кількість розчарованих зменшилась з 39% у грудні до 33% — у січні. І, навпаки, кількість тих, хто мав мужність не розчаруватися у своєму виборі, збільшилася з 11 до 16%.
Цифри динаміки електоральних уподобань свідчать також, що рекламні заклики регіоналів (на зразок «ми можемо залишитися голодними») можуть дати зворотний ефект. Адже чимало слухачів мимоволі уявляють «голодну» верхівку списку ПРУ. Втім, 28% опитаних виборців Сходу, Півдня та Криму близькі гасла регіоналів.
Надзвичайно персоніфікована політична реклама змушує нині визначатися тих, хто вагався,— нині їх залишається все менше. З твердженням «зрадиш Майдан — зрадиш себе» погоджуються переважно ті, що мають намір голосувати за блок «Наша Україна» (19,8%) чи за блок Юлії Тимошенко (13,8). (А разом, до речі, це становило б 34%!)
Із січня нинішнього року спостерігається підвищення рівня довіри до Віктора Ющенка як до Президента України: у грудні він становив 37%, а в січні 2006 р.— 41%. Цікаво, що Ющенкові-політику довіряють на 1% більше, тобто 42%.
Як зазначив директор Центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук, найбільш нестабільний рейтинг у Народного блоку Володимира Литвина. Наприкінці літа йому симпатизували 2,6% опитаних, у жовтні — уже 5,2, у грудні — знову 2,9 і в січні — 5,1%. Якщо ці коливання триватимуть, то кількість депутатських мандатів залежатиме від того, в якій точці — злету чи падіння перебуватиме 26 березня «гойдалка» блоку. До речі, соціологи констатують: кожен другий українець не підтримує відставку уряду Єханурова (значить, голосування за відставку шкодить іміджу політиків), але Володимир Литвин у цьому питанні зумів-таки пройти «між крапельками»— йому вдалося уникнути асоціювання його прізвища з процесом відставки.
Ще одна «сподівана несподіванка» дослідження — реакція виборців на довжину політичного списку. Як свідчать соціологи, респонденти були шоковані розмірами «простирадл» з прізвищами. Наявність повного списку (це, нагадаємо, 46 партій чи блоків) дала цікавий результат: за короткими списками, котрими, для зручності, користувалися під час попередніх опитувань, до парламенту теоретично потрапляли вісім–десять партій, а за довгим — лише шість. Це регіонали, нашоукраїнці, блок Юлії Тимошенко, соціалісти, комуністи і Народний блок Володимира Литвина. Тобто ні Наталія Вітренко, ні соціал-демократичний «НЕ ТАК!» не мають, за цим опитуванням, шансів.
Підперезані чемпіонським поясом Віталія Кличка «ПОРА» і ПРП теж навряд чи вийдуть на парламентський «ринг».
На думку Ольги Балакірєвої, голови правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, все це наштовхує на думку про невипадковість такої великої кількості учасників виборчих перегонів. Можливо, припускає пані Ольга, це був спеціальний проект, покликаний «відсіяти» дрібні партії? Адже саме завдяки «штовханині» у списках до Верховної Ради мають шанси пройти лише політичні «важковаговики».
Як і кілька місяців тому, найвищий рівень довіри населення мають ЗМІ (цей рейтинг продовжує зростати!), релігійні організації та Збройні сили.
І останнє — чим ближче до виборів, тим більше людей усвідомлюють важливість своєї участі в голосуванні. Ще кілька місяців тому соціологи фіксували 72% небайдужих, а нині «якщо не я, то хто ж?» запитують себе уже 88% респондентів. Це означає, що у нашої, схильної до самоіронії і здорового скепсису, нації однієї вади все ж таки немає — байдужості.

Світлана ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• УГОДУ ПІДПИСАНО. ЧИ ЗМІНЮВАТИМЕТЬСЯ ЦІНА НА ГАЗ?
• ХТО АКОМПАНУВАТИМЕ «ПЕРШІЙ СКРИПЦІ» — ЯНУКОВИЧУ?
• УРЯД: ПОЛІПШИМО ДОБРОБУТ — СТАНЕМО ЄВРОПЕЙЦЯМИ
• НАРОДНИЙ БЛОК ЛИТВИНА: «КРАЇНА — НА ПОРОЗІ ХАОСУ»
• ОМЕЛЬЧЕНКО ОБ'ЄДНАВ «НАШУ УКРАЇНУ» І НАРОДНУ ПАРТІЮ
• АДВОКАТИ СУДЯТЬСЯ З ПАРЛАМЕНТОМ

назад »»»