ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
БЕЗ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ НЕ ОБІЙТИСЬ
Нещодавно на засіданні Консультативного комітету за участі представників Мінпраці, Секретаріату Президента України, Кабміну, об'єднань профспілок і роботодавців, депутатів, учених були підбиті підсумки роботи, проведеної в рамках Проекту технічного співробітництва Міжнародної організації праці (МОП) «Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у світі праці».
Проект було започатковано у жовтні 2001 року, його мета — підтримка зусиль уряду та соціальних партнерів щодо забезпечення прав людини у сфері праці.

Реалізували його у чотирьох напрямах: реформування законодавства про працю та приведення його у відповідність до положень конвенцій МОП; реформування системи інспекції праці; сприяння реалізації принципу свободи асоціацій та визнання прав на колективні переговори; сприяння недискримінації у сфері праці.
За час реалізації Проекту вагомий внесок зроблено у процес реформування державної інспекції праці, в розбудову її кадрового потенціалу — професійну підготовку пройшли близько 600 інспекторів, упроваджено автоматизовану систему моніторингу порушень трудового законодавства. Активізувалась тристороння діяльність з колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на національному і регіональному рівнях.
Успішні результати Проекту сприяли тому, що Міжнародне бюро праці (МБП) ухвалило рішення про започаткування в нашій країні з 1 січня 2006 року за фінансової підтримки Міністерства економіки та праці Німеччини нового проекту технічного співробітництва МОП «Консолідація правових та інституційних засад соціального діалогу в Україні».
Як наголосив міністр праці та соціальної політики Іван Сахань, особливу підтримку з боку МОП уряд і його соціальні партнери відчували у процесі реформування трудового законодавства, приведення його у відповідність до міжнародних трудових норм, удосконалення колективно-договірних механізмів. Те, що Верховна Рада прийняла до розгляду проект Трудового кодексу, і він пройшов перше читання, підтвердило — документ підготовлений на високому рівні.

Баланс інтересів
Як зазначив виконавчий директор МБП Карі Тапіола, новий Проект ґрунтуватиметься на міжнародному досвіді, стандартах МОП. Але програми, напрацьовані в його рамках, не будуть імпортованим товаром, а враховуватимуть нагальні потреби українського суспільства. Важливо, щоб соціальний діалог створював достатньо простору для співпраці соціальних партнерів, аби організації роботодавців і профспілок знаходили ефективні шляхи для результативних переговорів.
Необхідно, аби роботодавці зрозуміли — робітники мають право на об'єднання і захист своїх прав. Профспілки ж мають активніше опікуватись інформаційно-роз'яснювальною роботою у трудових колективах щодо прав найманих працівників, більше уваги приділяти переговорам із роботодавцями, шукати баланс інтересів. Якщо профспілки лише боротимуться з роботодавцями, це не принесе користі людям праці. Якщо роботодавці відмовляться від співпраці з профспілками — це шлях у безвихідь. Соціальний діалог і співпраця найперше мають ґрунтуватись на взаємній довірі. Успіх же соціального діалогу сприятиме досягненню соціальної справедливості.

Нові трудові відносини
На переконання голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Василя Хари, перехід України до ринкової економіки визначив необхідність змін у трудових відносинах, які вимагають адекватного правового регулювання. Нинішнє трудове законодавство, яке ґрунтується на радянському Кодексі законів про працю, не завжди здатне забезпечити необхідний рівень регулювання трудових відносин. Це негативно впливає на рівень трудових гарантій найманих працівників.
У країні й раніше проходив процес формування нормативно-правової бази для регулювання трудових відносин в умовах ринкової економіки. Та некомплексне реформування законодавства шляхом ухвалення законів з деяких специфічних напрямів, скажімо, про колективні договори, оплату та охорону праці, відпустки, породило дублювання — одні й ті самі норми зафіксовані у КЗпП і в спеціальних законах. Це суттєво ускладнює і заплутує застосування законодавства.
В умовах переходу від єдиної форми власності до різних її форм виникає безліч проблем, які потребують негайного врегулювання. Приміром, про момент виникнення трудових відносин (особливо у малому бізнесі), про чітке визначення роботи, її обсягів і гідної оплати. Затримка із реформуванням трудового законодавства, на думку народного депутата, призводить до звуження сфери його дії за рахунок використання для регулювання відносин між роботодавцем і працівником цивільно-правових інструментів, особливо в сфері малого підприємництва. В результаті відбувається «тінізація» трудових відносин.
Проект Трудового кодексу ставить за мету визначення основ і механізмів реалізації передбачених Конституцією трудових правових гарантій найманих працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців за ринкової економіки. Норми проекту спрямовані на адаптацію вітчизняного трудового законодавства до Європейської соціальної Хартії, Декларації прав людини, конвенцій та рекомендацій МОП. Крім того, в законопроекті чимало новел, які пристосовують вітчизняне законодавство до сучасних трудових відносин.
Зокрема, проведене розмежування між трудовими відносинами і трудовим договором, як різними правовими явищами. Трудовому договору надається значення повноцінного нормативного акта, вихід за межі якого не допускається. Змодульовано положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що надійшли на рахунок роботодавця; встановлено норму мінімальної зарплати не нижче від прожиткового мінімуму для працездатних. Уперше сформульовано загальні правила про склад робочого часу, куди входять: виконання працівником його безпосередніх обов'язків і час отримання виробничого завдання, матеріалів, товарів, ознайомлення з документами, час підготовки й прибирання робочого місця.
Крім того, визначена пріоритетність Трудового кодексу й в регулюванні трудових відносин перед іншими законодавчими актами. Зазначено, що у разі неоднозначного трактування прав найманим працівником і роботодавцем, рішення приймається на користь працівника. Експертиза проекту Трудового кодексу проводилась у штаб-квартирі МОП.

Кращому немає меж
Як нагадав Василь Хара, проект Трудового кодексу був внесений Комітетом до Верховної Ради наприкінці серпня 2003 року, а у грудні прийнятий у першому читанні. Відразу ж у Комітеті було створено робочу групу за участю юристів, представників профспілок і роботодавців, учених. У серпні 2004 року Комітет підготував законопроект до другого читання, а на третє вирішили віднести 6 книгу. Таблиця поправок тоді була на 821 аркуш.
Нині узгоджено 112 спірних питань зі 127 статей. Серед неузгоджених, на яких наполягають профспілки, є й такі, які можна назвати революційними. Приміром, пропозиція щодо 39-годинного робочого тижня (нинішній 40-годинний передбачений 47 Конвенцією МОП). Пропонується, крім нічного робочого часу, встановити й вечірній з понаднормовою оплатою. А у випадках виконання понадурочних робіт (понад 60 годин протягом року) оплачувати цей час у потрійному розмірі. Є пропозиція закріпити за профспілками право вимагати розірвання трудового договору з керівником юрособи, якщо він грубо чи систематично порушує трудове законодавство.
Василь Хара висловив надію, що Трудовий кодекс згодом стане законом, щоправда, перехідного періоду. Коли його проект обговорювали у штаб-квартирі МОП, її експерти не зрозуміли чимало розділів, приміром, про оплату праці. Адже у розвинутих країнах це питання вирішується за столом переговорів між роботодавцем і працівником. Нам до цього ще далеко. Тож після прийняття Трудового кодексу робота над його вдосконаленням триватиме.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ПРОФІЛАКТОРІЙ ДЛЯ БАБУСЬ
• «ХВИЛЯ ПРОФЕСІОНАЛІВ»

назад »»»