Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА І СВІТ
ЧИ ПОТРІБНА НІМЕЧЧИНІ ЯДЕРНА ЗБРОЯ?
Рупперт Шольц, міністр оборони Німеччини в уряді часів Гельмута Коля, закликає,
щоб країна придбала ядерну зброю, оскільки, на його переконання, лише вона може
захистити німців від «бандитських держав».
Християнський демократ Шольц керував бундесвером під час завершення «холодної
війни» в 1988—1989 роках. Після того він залишався депутатом бундестагу до 2002
року. Донині Шольц є впливовим політиком ХДС, до його голосу прислухаються, особливо
під час дебатів стосовно конституції. Тим більшим було здивування німців, коли
колишній міністр у газеті «Більд» висловився за оснащення вітчизняної армії атомною
зброєю. «Ми вимагатимемо від наших партнерів і від НАТО твердих гарантій, що
вони захищатимуть Німеччину від атомної загрози з боку терористів або від ядерного
шантажу. Якщо таких гарантій не отримаємо, то мусимо влаштувати серйозну дискусію
щодо можливої відповіді на ядерну загрозу з боку держав, які підтримують тероризм,
в разі потреби застосовуючи власну ядерну зброю»,— переконаний Шольц. Він одразу
зауважив, що оволодіння німцями атомною зброєю — це табуйована тема, але «перед
небезпекою появи зброї масового ураження в руках терористів її потрібно серйозно
обговорювати».
Вірогідно, висловлювання Шольца є певною реакцією на заяви французького президента
Жака Ширака, який недавно оголосив, що Франція може застосувати ядерну зброю
у відповідь проти держав, які підтримують тероризм. Це було розцінено як безпосередню
погрозу Ірану, який попри міжнародний тиск розгортає власну програму ядерних
досліджень. Німецькі політики відреагували на цю заяву досить стримано, навіть
прохолодно, але канцлер Ангела Меркель під час візиту до Парижа на минулому тижні
не тільки не засудила Ширака, але й заявила, що критика на адресу Франції є безпідставною.
Проте Шольц на подібну оцінку не може сподіватися. Від нього відмежувались спочатку
партійні колеги — християнські демократи, а потім і речник з питань оборони СДПН
Райнер Арнольд опонував екс-міністрові: «Я не бачу в Німеччині партії, яка хотіла
б ядерного озброєння». А політики опозиційної Партії вільних демократів закидали
Шольцу, що він ллє воду на млин іранської ядерної програми.
Гостра реакція на висловлювання Шольца викликана тим, що німецька політична еліта
виросла в епоху «холодної війни» й постійної загрози ядерної катастрофи. Досвід
лівих політиків гартувався в демонстраціях проти атомних електростанцій і атомної
зброї на складах американських підрозділів, розміщених на території Німеччини.
Весь цей час над Німеччиною була розгорнута американсько-британсько-французька
«атомна парасолька».
Відомо, що на зламі 50-х і 60-х років після гострої політичної дискусії бундесвер
оснащено тактичною ядерною зброєю, у тому числі ядерними артилерійськими снарядами.
А ядерні міни, що були встановлені на кордоні з НДР, мали вибухати під час можливого
наступу Радянської армії.
Невідомо, чи тактична ядерна зброя залишається на озброєнні бундесвера. Кілька
десятків американських ядерних бомб В-61 зберігаються на базах на території країни
і в разі кризи можуть бути розміщені на німецьких винищувачах «Торнадо».
Але не таку зброю мав на увазі Шольц. Експерт з питань безпеки фонду «Наука і
політика» Маркус Кайм вважає, що він говорив про стратегічну зброю як засіб залякування
потенційних ворогів. Але для ухвалення позитивного рішення щодо неї нема ні потреби,
ні політичної волі, ні ресурсів. «Бундесвер ледве зводить кінці з кінцями, то
звідки можуть бути гроші на атомну зброю?» — запитує Кайм.
також у паперовій версії
читайте:
- ДЕМОКРАТІЯ І ПРАВА
ЛЮДИНИ
- ІСНУЄ «ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ІНСТИНКТ»?
- УЗБЕЦЬКА ЕЛЕКТРИКА ПОВЕРНУЛАСЯ
В АФГАНІСТАН
- У РИМІ КОЖЕН ДЕСЯТИЙ — ІНОЗЕМЕЦЬ
- ДЕПАРДЬЄ — ГІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТА
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».