ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
ФОНДОВИЙ РИНОК НАБИРАЄ ОБЕРТІВ
У майбутньому, за словами президента Першої Фондової Торговельної Системи (ПФТС) Ірини Зарі, наші співгромадяни за допомогою Інтернету зможуть долучитись до торгів на ПФТС і придбати акції, приміром, «Криворіжсталі», «Укртелекому», «Укрнафти»...

Для цього буде змодельовано спеціальну схему зі стовідсотковим преддепонуванням коштів і цінних паперів.
Для того, аби визначити розмір фондового ринку, треба обсяг його капіталізації поділити на обсяг ВВП. Обсяг капіталізації ПФТС торік становив 135,6 млрд грн. Світовий банк радить Україні зробити свій фондовий ринок більш глибоким. За оцінками його експертів, глибина ринку ПФТС сягає 22%, а в 2006–2007 роках може бути 30%. На Варшавській фондовій біржі у 2004 році вона становила 25%, у 2005-му — 30%. Тож підстав говорити про те, що наш фондовий ринок не розвивається, немає. Так, у 2004 році Україна випередила фондові ринки Росії, Туреччини, Польщі й Бразилії.

Торгувати є чим
Минулоріч, за словами Ірини Зарі, структура торгів у ПФТС була традиційною: корпоративні облігації — 45,83%, державні облігації — 28,33%, акції — 20,51%, муніципальні облігації — 4,92%, інвестиційні сертифікати — 0,41%. Обсяг торгів корпоративними облігаціями зріс у 1,4 раза — до 6,19 млрд грн (у 2004 р.— 4,34 млрд грн). Динамічний розвиток цього сегмента ринку пов'язаний зі зростанням активності інституційних інвесторів (недержавних пенсійних фондів, інститутів спільного інвестування) та збільшенням кількості та обсягів випуску цих цінних паперів вітчизняними емітентами.
За рахунок стабільного попиту вітчизняних та іноземних інвесторів на державні цінні папери обсяг торгів ними зріс у 5,9 раза — до 3,83 млрд грн (у 2004 р.— 0,65 млрд грн).
Збільшення обсягу торгів акціями у 2,6 раза — до 2,77 млрд грн було зумовлено великим попитом на акції «другого ешелону» («Алчевський металургійний комбінат», «Полтавський ГЗК», «Маріупольський завод важкого машинобудування», «Авдіївський коксохімічний завод», а також активізацією попиту на акції новостворених компаній (концерн «Галнафтогаз» і «Велика Кишеня».
Що стосується муніципальних цінних паперів, то їх продаж знизився на 25% — до 0,66 млрд грн через зниження кількості й параметрів зареєстрованих у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) емісій муніципальних облігацій. Торги інвестиційними сертифікатами зросли вдвічі — до 54,93 млн грн за рахунок активізації пайових інвестиційних фондів.

Індекси зростають
Індекс акцій ПФТС зріс торік на 29,9% (із 260,13 до 337,9 пунктів). Серед акцій-лідерів зростання, які включено до «індексного кошика» індексу ПФТС,— цінні папери «Нижньодніпровського трубопрокатного заводу», «Концерну «Стирол», «Укрнафти», «Київенерго», «Донбасенерго». Знизилась ціна попиту на акції «Центренерго», а ціна пропозиції зменшилась на акції «Укртелекому», «Запоріжсталі» та «Західенерго».
Як повідомила Ірина Заря, індекс акцій рейтингового агентства Standard & Poor's для України протягом 11 місяців 2005 року зріс на 46,38% — з 114,4 до 167,38 пунктів. Це другий показник після Румунії (+63,52) серед країн Центральної та Східної Європи. Це означає, що зросла вартість українських компаній. До найбільших за капіталізацією емітентів ПФТС належать ВАТ «Криворіжсталь» (15,05 млрд грн), «Укртелеком» (12,72 млрд грн), «Укрнафта» (10,88 млрд грн), «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (8,21 млрд грн), «Азовсталь» (7,3 млрд грн).
За словами Ірини Зарі, у першому кварталі 2006 року через збільшення попиту на акції «другого ешелону» планується розпочати розрахунок їхнього індексу. Підвищено вимоги до лістингу цінних паперів на ПФТС, у тому числі розмірів горизонтального спреду, мінімального і максимального лотів, мінімального середньомісячного обсягу угод, кількості укладених угод.
З метою стандартизації документообігу та підвищення ефективності процедури укладення і виконання угод у ПФТС проведено підготовку до використання електронного документообігу й електронного цифрового підпису для угод, укладених у ПФТС. Із другого півріччя 2005 р. розрахунки за всіма угодами, укладеними у ПФТС, у обов'язковому порядку провадяться через депозитарій «Міжрегіональний фондовий союз».
Ще одна цікава новина. Аби права членів ПФТС були надійно захищені, зареєстровано Постійно діючий Третейський суд ПФТС. Це — незалежний недержавний орган, створений для вирішення спорів, що виникають з цивільних і господарських правовідносин під час реалізації професійної діяльності на ринку цінних паперів України.
Із початку минулого року зросла й чисельність членів Асоціації ПФТС зі 149 до 187 інвестиційних компаній та банків (максимальний показник з 2001 року), новими членами стали 9 банків і 35 інвестиційних компаній. Приємно, що наприкінці минулого року ПФТС стала членом (єдиним від України) Світової Федерації Фондових Бірж. Це — найбільше міжнародне професійне об'єднання фондових бірж, до складу якого входять 115 учасників, у тому числі Лондонська та Нью-Йоркська фондові біржі.

Без проблем не обійтись
На жаль, як зазначає Ірина Заря, не обходять ПФТС і проблеми. ПФТС подала документи до ДКЦПФР на реєстрацію як фондової біржі. Проте отримала відмову. Тож свідоцтва фондової біржі ПФТС не має. А працює за ліцензією, що дозволяє організацію торгівлі цінними паперами, як і фондовій біржі. ПФТС не заспокоюватиметься на недосягнутому і знову подаватиме документи до ДКЦПФР у надії отримати статус фондової біржі.
Суттєвою ж проблемою для фондового ринку Ірина Заря вважає недосконалість валютного регулювання. Саме це призвело до зниження індексів й цін на українські цінні папери у вересні 2005-го.
Турбує і незмінність тактики та стратегії приватизації. Загальна сума пакетів акцій, проданих під час приватизації на ПФТС, становила лише 570 млн грн. Із них найбільший пакет у 470 млн грн було продано у січні 2005-го ще за старого керівництва Фонду держмайна. Решта — невелика кількість пакетів акцій. Серед помітних продаж — пакет акцій готелю «Київська Русь», який був проданий за високою ціною у першому півріччі минулого року.
На жаль, зазначає Ірина Заря, в Україні й досі немає чіткого формулювання завдання — в чому полягає інтерес держави на організованому фондовому ринку, що треба робити, аби наш фондовий ринок був конкурентоспроможним, аби торгівля вітчизняними цінними паперами не переміщалась за кордон.
На думку голови правління «Укрсоцбанку» (члена Асоціації ПФТС) Бориса Тимонькіна, торік бізнесовий підсумок вітчизняного фондового ринку був досить пристойним. Ринок вийшов із застою у другому півріччі й успішно, навіть бурхливо розвивався. Та прикро, що чітко виявилась тенденція до посилення бюрократичного контролю у всіх його секторах. Дивує Бориса Тимонькіна і відмова ПФТС у статусі фондової біржі. Важко уявити, щоб у якійсь галузі регулятор «топив» свого лідера, не давав йому розвиватися.
На жаль, після затвердження Основних напрямів розвитку фондового ринку на 2005–2010 роки його учасники побачили себе пасивними суб'єктами ринку. Держава ніби каже: я сама все організую. А ви потім приходьте в гості, користуйтесь нашим сервісом. Знаючи специфіку організації будь-якої бюрократичної структури, уявляючи закони, за якими ці структури житимуть, учасники ринку почуватимуться на ньому некомфортно. Ці ризики, на думку банкіра, чітко мають виявитися у 2006 році, коли наміри чиновників почнуть втілюватися у законодавчі акти.
Якщо держава вміє розумно регулювати ринок, наголошує Ірина Заря, то у ринку відразу підвищується ефективність, зростає ліквідність. Варшавська фондова біржа і нині практично повністю належить державі. Та це не означає, що держава регулює ринок лише адміністративними інструментами. Держава має пред'являти однакові вимоги до учасників ринку, і вони мають підвищуватись. Не мусить бути ні привілеїв, ні обмежень. Для всіх — однакові правила і поле відповідальності.
За словами Бориса Тимонькіна, нині на фондовому ринку йде не зовсім чесна боротьба. Підставивши конкуренту «підніжку», можна легко заробити величезні гроші. Адже, за законом, при приватизації 1% суми покупки покупець має сплатити біржі чи торговельній системі, де проводились торги. Аби долучитись до цього процесу, треба «дружити», тобто ділитися з чиновниками.
Що стосується обов'язкового рейтингування цінних паперів і емітентів, то банкір вважає його геніальним винаходом авторів. Адже рейтингування коштує в середньому 35 тис. грн. Нещодавно «Укрсоцбанк» замовив рейтингування у міжнародній агенції Moody's — іноземці взяли набагато менше. Тож це — чудовий бізнес.
Банкіри не проти рейтингування, а проти однієї «контори» на цьому ринку. Поки рейтингова агенція одна, рейтингування не може бути обов'язковим.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЖЕРТВИ М’ЯСО-МОЛОЧНОЇ БЛОКАДИ

назад »»»