ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЕНЕРГЕТИЧНЕ «НАТО»
Українсько-російська «газова війна» спричинила чимало дискусій у європейських державах щодо їхньої власної енергобезпеки.

У Польщі з ініціативи президента Леха Качинського триває робота над міжнародним договором у галузі енергетичної політики. Це підтвердили високопосадовці в уряді. Деталі не розголошуються, але, як стало відомо «Газеті виборчій», йдеться про спільну систему накопичення й зберігання газу, розбудову наявних газопроводів та прокладання нових.
Польща збирається оприлюднити проект на зустрічі керівників дипломатичних відомств країн Євросоюзу напередодні березневого економічного саміту ЄС. Напевно, її підтримають країни Вишеградської групи — Чехія, Словаччина, Угорщина, а також Литва й Австрія.
Перед цим уряд має вирішити, чи укладати окремий договір із залученням України й Молдови (як пропонує міністерство економіки), чи поглиблювати співпрацю тільки в межах ЄС (за це висловлюється МЗС країни). Представник цього міністерства заявив, що виникнуть правові проблеми в разі приєднання до угоди країн з-поза ЄС. А депутат європейського парламенту Конрад Шиманський, навпаки, наголошує на важливості поширення договору за межі ЄС — на Україну, Грузію й Молдову та укладання його на основі міжнародного права. Такий енергетичний союз мусить мати власні структури й керівництво.
Енергетична безпека завжди була в центрі уваги керівної в Польщі партії «Право і справедливість». Один з впливових політиків цієї партії сказав, що прем'єр Казимеж Марцинкевич сподівається: газовий конфлікт Росії з Україною допоможе Польщі реалізувати цей план. Енергетика має стати черговою галуззю після торгівлі, сільського господарства й конкуренції, де суверенність членів ЄС мусить бути обмежена задля загальної вигоди Євросоюзу.
Голова «Фонду Батори» Александер Смоляр вважає: «Добре, що Польща ініціює таку концепцію. Партія, яка дуже неохоче віддає частину суверенітету країни в рамках ЄС, тепер очікує, що інші держави віддадуть значну частину свого суверенітету на її пропозицію. Шкода, що «ПіС» не хоче поширювати такий підхід на інші сфери». Смоляр переконаний, що нинішнє польське керівництво має зрозуміти, що не можна будувати спільної енергетичної політики без згоди на спільну закордонну політику ЄС. Проблема забезпечення енергією виходить далеко за межі економіки.
Поза пошуками моделі спільної енергетичної політики не залишились і французи. Вони підготували проект, який розглядає рада міністрів фінансів країн ЄС. У Брюсселі його представив французький міністр Тьєрі Бретон. Держави ЄС мусять здійснити кілька конкретних заходів, щоб зміцнити свою енергетичну безпеку, одночасно зменшуючи залежність від постачання газу й нафти з Росії. Французи пропонують збільшити інвестиції в ядерну енергетику, йдеться, зокрема, про дослідження над ядерними реакторами нового покоління (перший з них має почати працювати у 2025 році); розбудувати мережі газогонів у ЄС і збільшити обсяг газових сховищ (щоб окремі аварії не призвели до нестачі палива на значній території країни); уніфікувати правила регулювання використання стратегічних резервів газу; спрямувати частину структурних фондів Євросоюзу на інвестиції у відновлювальні джерела енергії (наприклад, вітрові енергоустановки); повернутися до наукового дослідження технологій використання кам'яного й бурого вугілля (приміром, виробництва палива, у тому числі газу, з вугілля).
Бретон пропонує, щоб ці дослідження фінансувались коштом ЄС з фонду під назвою «VІІ рамкова програма».
Французький проект буде важко втілити, бо він досить дорогий. Проте в Європейській комісії стверджують, що ці пропозиції є «цінним внеском у дебати про енергетичну політику». До восьмого березня комісія з різних пропозицій має виробити єдиний документ, так звану «Зелену книгу», перший ескіз енергетичної політики Євросоюзу.
Публікація французької програми збіглася з оприлюдненням результатів — останнього опитування «Євробарометра». З них випливає: аж 47% європейців хочуть, щоб ключові рішення, що стосуються енергетичної безпеки, ухвалювалися на загальноєвропейському рівні. Тільки 37% респондентів вважає, що їх треба ухвалювати на національному рівні.
Отже, громадська думка в Європі все більше схиляється до необхідності об'єднувати зусилля для вирішення енергетичних проблем.

Підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЗИМОВА СЕСІЯ ПАРЄ: ПРО ПРОБЛЕМИ «СТАРИХ» І «НОВИХ» ДЕМОКРАТІЙ
• У МОСКВІ ШУКАЮТЬ ШПИГУНІВ

назад »»»