ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РОЗМАЇТТЯ
НЕ ВАРТО ПОСПІШАТИ

Люди панічно метушаться по квартирі, намагаючись встигнути усе й відразу: поснідати, прийняти душ, одягнутися, скласти сумку... Однак ніхто з них не замислюється над тим, що подібна поведінка згубно впливає на їхнє здоров'я і самопочуття протягом усього дня, передає Укрінформ із посиланням на Ytro.ru.
Лікарі університету Колорадо в результаті тривалих досліджень дійшли висновку про те, що стан, у якому ми перебуваємо від трьох до десяти хвилин відразу після пробудження і який характеризується своєрідним розслабленням, незібраністю й фізичною слабкістю, перебуває у прямому зв'язку з нашими розумовими здібностями. Якщо в цьому стані, який ще називається інерцією сну, ви починаєте робити активні дії, то потім, під час робочого дня, з вас буде поганий працівник, що особливо небезпечно для медиків, водіїв і представників інших професій, від чиєї зібраності та кваліфікованості часто залежить життя людей.
Цей ефект був відомий і раніше. Зокрема, неодноразово говорилося про те, як важливо висипатися лікарям, які традиційно потерпають від недосипання. Однак саме зараз ученим вдалось точно оцінити ефект, що справляють на людей ранній підйом і поспіх. Проблема тут навіть не стільки в сонливості, яка дошкуляє нам увесь робочий день, а в тому, що недосипання значною мірою погіршує пам'ять, стає причиною неуважності й впливає на обчислювальні здібності.
Учені також заявили, що стан, у якому людина перебуває після надмірно активної поведінки в перші хвилини після пробудження, можна прирівняти до сп'яніння. Якщо пригадати, що ще раніше науковці стверджували, що загалом людина, котра не виспалась, нагадує п'яницю, то картина вимальовується більше, ніж неприємна: більшість із нас щодня виступають у ролі «алкоголіків», загальмованих і наче зомбованих.


ЗНАЙДЕНО КУРГАН Х–ХІ СТОЛІТЬ
Археологи Чернігівсько-Сіверської археологічної експедиції Інституту археології Національної Академії наук України завершили сезон цікавою знахідкою. Вони розкопали в Чернігові давньоруський курган Х–ХI століть, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами начальника експедиції Андрія Казакова, розміри кургану свідчать про високий соціальний статус людини, яка була в ньому похована. На жаль, дослідити курган археологам не вдалось, оскільки його напівзруйновані підмурки є спорудами ХІІ століття. Датувати залишки дев'яти відкопаних будівель допомогли знайдені там речі — частина хреста-енколпіона (складного хреста), три наконечники стріл, чимало ножів, фрагменти скляних браслетів, багато кераміки. Всі ці знахідки, за словами Андрія Казакова, передадуть до Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.
Чернігів славиться своїми курганами, багато з яких на цей час є археологічними пам'ятками. Кургани свідчать про могутність давнього Чернігівського князівства. У багатьох з них поховано князів і їхніх дружинників.
Серед розкопаних у 70-х роках минулого століття чернігівських курганів, світову славу мають Чорна Могила (X століття), Гульбище і Безіменний (кінець IX — початок Х ст.).
Легенда свідчить, що в кургані Чорна Могила поховано першого чернігівського князя Чорного.

також у паперовій версії читайте:

• ЗІ СВІТУ ТВАРИН
• ЩО Б ПРИГОТУВАТИ?
• СВІТСЬКА ХРОНІКА
• МАНДРИ
• ФАКТ

назад »»»