ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
КВАРТЕТ?
ПРЕЗИДЕНТ ПРАЦЮЄ НАД СТВОРЕННЯМ МАЙБУТНЬОЇ БІЛЬШОСТІ
Несміливі спроби колишніх майданних побратимів «склеїти глек» поки закінчуються лише взаємними звинуваченнями. За великим рахунком, ніхто особливо й не вірив, що пропозиції із урегулювання політичної ситуації, висловлені Президентом Віктором Ющенком 23 січня, приведуть до загального порозуміння. Надто близько майбутні вибори, і надто великі амбіції у тих, хто бачить себе їхніми потенційними переможцями.

Отже, позавчора заступник керівника Секретаріату Президента Іван Васюник фактично підхопив тональність, задану Віктором Ющенком. За його словами, Президент сподівається, що лідери СПУ Олександр Мороз і БЮТу Юлія Тимошенко, а також Голова Верховної Ради Володимир Литвин підтримають план глави держави щодо стабілізації політичної ситуації в Україні. Заява, поза всякі сумніви, показова. Інше питання — чи погодяться на неї усі фігуранти, про яких згадав пан Васюник. Спробуємо розібратися.
Почнемо зі спікера, адже останнім часом саме він почав відігравати одну з провідних ролей не тільки у стінах Верховної Ради, а й у державі загалом. Після того, як 10 січня парламент не без активної участі Володимира Литвина відправив у відставку Кабінет Міністрів, пролунало чимало цікавих прогнозів щодо подальшого розвитку ситуації в нашій країні. Однак чомусь практично ніхто не звернув уваги на те, що Володимир Литвин якраз і не голосував за це рішення. Звісно, він дав усі козирі двом підконтрольним йому фракціям, які долучилися до «напівповалення» уряду. Та своєю формальною неучастю у цьому процесі Володимир Михайлович ніби залишив Президентові та Кабінету Міністрів «соломинку». Суть її зводиться до того, що Литвин дав зрозуміти: час починати активніший діалог саме з ним.
Тут цікаво було б пригадати, що досі пропрезидентські сили взагалі й сам Ющенко зокрема не надто контактували з Литвином. Навіть попри те, що під час Помаранчевої революції спікер, швидше, був на боці Ющенка, ніж його опонента. Невдовзі після інавгурації Віктора Ющенка, під час формування нового складу Кабінету Міністрів, однодумці Литвина отримали дві губернаторські посади. Віталій Олуйко очолив Хмельниччину, а Сергій Касьянов — Дніпропетровщину. Втім, обидва стали рекордсменами щодо нетривалості перебування на своїх посадах. Показово, що Касьянова змінив не хто-небудь, а нинішній Прем'єр-міністр Юрій Єхануров.
Упродовж року свого президентства Віктор Ющенко почергово співпрацював (чи то змушений був співпрацювати) з різними політичними силами. Якщо не рахувати «Нашої України» (не в її нинішньому складі, а тієї, з «шинелі» якої пізніше виокремилися у самостійні фракції Народний рух, ПРП і Українська народна партія), то найпослідовнішими союзниками Віктора Андрійовича лишаються соціалісти. У цій співпраці є чимало запитань, про які ми поговоримо дещо пізніше. Поки ж варто зазначити: альянс ні з революційно близьким БЮТом, ні з ідеологічно неприйнятною Партією регіонів поки, що називається, не зрісся. Юлія Тимошенко побула керівником Кабміну лише сім місяців. А так званого меморандуму про співпрацю між владою та опозицією, підписаного між Ющенком і Януковичем, вистачило тільки для того, щоб здобути голоси «регіоналів» під час затвердження Прем'єр-міністром Юрія Єханурова.
Схоже, Володимир Литвин вважає: настав його зірковий час. Узагалі, він уміє домовлятися, а коли стежиш за ним із висоти парламентської ложі преси, він подекуди видається справжнісіньким миротворцем. Не даремно ж
і слогани його передвиборної агітації переважно зводяться до того, що Народна партія — сила, яка не розділяє чи руйнує, а творить і об'єднує. Вочевидь, у президентській канцелярії нині серйозно працюють над питанням залучення Володимира Литвина до потенційного альянсу. Якщо не в нинішньому парламенті, то в наступному. Наприклад, згадуваний Іван Васюник цими днями заявив буквально таке: «Після проведення низки консультацій Президент переконаний, що Голова Верховної Ради Володимир Литвин, як керівник парламенту, зацікавлений і є прихильником конструктивного діалогу і реалізації кроків, які б стабілізували подальшу ситуацію. І це — вже крок до можливої реалізації плану глави держави».
Що ж, як мовиться, поживемо — побачимо. Тим паче, що до початку наступної сесії Верховної Ради залишається не так-то й багато часу. Втім, гіпотетичній «ідилії» Президента та спікера може завадити інший фігурант можливих домовленостей — Олександр Мороз. Як було сказано, Соцпартія підтримувала і підтримує главу держави досить послідовно. Звісно, бували й нюанси. Скажімо, у питанні ухвалення СОТових законопроектів. Тоді соціалісти активно протидіяли деяким із них, попри те, що Віктор Ющенко визначив приєднання нашої держави до Світової організації торгівлі одним зі своїх пріоритетів. Але, з іншого боку, час засвідчив: у деяких питаннях СПУ таки мала рацію. І документи, що їх подавав уряд Юрія Єханурова, мають низку відмінностей з тими, що розробляли у Кабміні його попередники.
Багато про що свідчить і те, що Віктор Ющенко публічно заявив: він, як Президент, визнає набрання чинності конституційної реформи саме після того, як це йому (публічно ж) порадив зробити Олександр Мороз. Хоча Ющенко і додав — він не вважає реформу досконалою, прямо про можливий референдум він більше не говорив. Можливо, це і є місток для подальшої співпраці із соціалістами, для яких конституційна реформа — справа честі. А от щодо необхідності ухвалення таких документів, як закони про Президента, про Кабінет Міністрів чи про референдум, так, пригадується, Мороз наполягає на цьому уже багато років.
Утім, найбільше проблем стосовно майбутньої співпраці (враховуючи запропоновані кандидатури) у Віктора Ющенка може виникнути саме із колись найбільшим союзником — Юлією Тимошенко. Навіть попри те, що упродовж останніх кількох тижнів її рейтинг дещо знизився. І причина цьому — голосування БЮТу за урядову відставку. Останні соціологічні дослідження, проведені Центром Олександра Разумкова, довели: Юлія Тимошенко та її активісти неабияк втратили після того, як 10 січня нинішнього року стали на бік Партії регіонів, СДПУ(о) і комуністів.
Так, рейтинг Блоку Тимошенко упродовж місяця знизився майже на 4 відсотки. З 15,9% у грудні до 12% — у січні. Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко вважає: зниження рейтингу БЮТу пов'язане саме з голосуванням блоку за відставку уряду. Водночас, за його словами, підтримка Народного союзу «Наша Україна» цього разу дещо зросла: з 13,4 до 15,4%.
Показово й те, що згідно із опитуваннями «разумковців», людей, котрі не підтримують відставку Кабінету Юрія Єханурова, значно більше, ніж їхніх опонентів. У цифрах це виглядає, як 46 відсотків проти 27 з половиною.
Юлія Тимошенко продовжує жорстко розмежовувати самого Віктора Ющенка та, як вона каже, його оточення. Причому складається таке враження, що «оточення Ющенка» — це увесь Кабмін разом із губернаторами та їхніми заступниками.
Не сприймає Юлія Володимирівна і угоду про консолідацію, що її запропонував один із фундаторів «Нашої України» Роман Безсмертний. Перебуваючи у Дніпропетровську, лідерка БЮТу сказала, що не вважає пана Безсмертного консолідуючою силою. Власне, цього від неї ніхто й не вимагав. А от про потенційне об'єднання сил Майдану в суспільстві говорять часто.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ПРЕМ'ЄР СУМНІВАЄТЬСЯ У ФАХОВОСТІ МАЙБУТНЬОГО УРЯДУ
• УТ-1 ВІДМОВИВ У ЕФІРІ КУШНАРЬОВУ?
• ЗА НАШИМИ ВИБОРАМИ ВЖЕ СПОСТЕРІГАЮТЬ
• ПАРТІЙНІ СУВЕНІРИ —НЕ ДОРОЖЧЕ 10 ГРИВЕНЬ

назад »»»