ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
РЯТУВАТИМЕМО ЖИВИХ. МЕРЦІ ПОЧЕКАЮТЬ...
Кілька останніх років жителів селища Вороніного, що на околиці Полтави, непокоять «зсувні процеси». Нині багатотонні язики ґрунту, що повільно зсовуються з однієї із гір, накрили частину сільського цвинтаря (на фото). В іншому місці селища вони упритул наблизилися до будинків на вулиці Вороніна.

Шукайте гроші
У кабінеті начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Полтави Володимира Кушнаренка висить карта — схема обласного центру. На ній, поміж інших позначень, червоним кольором забарвлено плями. То — зсуви ґрунту, що перетворилися з примарної на реальну небезпеку для полтавців. Підтвердження — недавнє руйнування будинків «нових» українців у мальовничому, але неспокійному місці обласного центру (на фото). Хазяїн кабінету не в доброму гуморі: на недавній сесії міської ради один із голів депутатських комісій, що опікується екологією, закликав скасувати управління. Мотив? Управління 2005 року не освоїло 500 тисяч гривень, які місто виділило на боротьбу зі зсувами. За умов, коли земля наповзає на будинки городян, це, м'яко кажучи, незрозуміло, вів своє депутат із трибуни...
Щоправда, сам В. Кушнаренко іншої думки, ніж депутати, щодо оцінки масштабу лиха й кількості грошей, що їх виділяє міська рада для приборкання зсувів. На його переконання, ті гроші — крихти у величезному проекті, який потрібно реалізувати у Полтаві, щоб опанувати ситуацію зі зсувами. Приміром, каже він, 2001 року з резервного фонду виділили 1 млн грн, 2002 року — 1 млн 988 тис., 2003 р.— жодної копійки, 2004 р.— 500 тис. грн із міського бюджету та 580 тис. грн із резервного фонду, торік — 500 тисяч... Проте цих грошей замало, адже лише для того, щоб ліквідувати підтоплення, які провокують зсуви ґрунту тільки на одній з вулиць — Кожевній, потрібно не менше, ніж 10 млн грн.
Торік, уточнює В. Кушнаренко, його управління взагалі не бачило виділених 500 тисяч гривень: їх використало управління житлово-комунального господарства міста. Отже, чи варто звинувачувати його у невикористанні коштів, які до управління взагалі не надходили? На 2006 рік у міському бюджеті управлінню на боротьбу з підступними зсувами «закладено» близько 600 тисяч гривень, ще понад п'ять мільйонів проситимуть з держбюджету.
Утім, В. Кушнаренко не певен, що ці розрахунки так і не залишаться на паперах. Принаймні, вже зараз є підстави так стверджувати. Наразі він просить у фінансистів міськвиконкому 48 тисяч гривень для оплати аварійно-рятувальному загону МНС, чиї спеціалісти виконували роботи на замовлення управління. У відповідь — тиша. Так само може бути й з грішми з держбюджету.

Природа помстилася людям?
Під загрозою зсувів наразі й селище Червоний Шлях, що поблизу гори, де стоїть Хрестовоздвиженський монастир. Гора потроху «повзе», як зафіксували спеціалісти. Автомобільна дорога, що серпантином опоясує її, уже «пішла». Потрібні негайні заходи, щоб не дати природі перемогти людей. Для перемоги над зсувами необхідні гроші, яких у міському бюджеті бракує. Без належного фінансування, переконаний В. Кушнаренко, розмови про приборкання зсувів, так і залишаться розмовами.
Нині на карті-схемі В. Кушнаренка понад два десятки червоних плям. Це — загрозливі ділянки, де зсуви ґрунту вже заявили про себе і де варто чекати від них подальших капостей. Начальник управління зізнається: ділянки, зафарбовані у червоний колір, з'являлися на карті не відразу. Зсуви на місто насуваються повільно, у міру... недбалого ставлення полтавців до природи.
— Так, у багатьох випадках винуватцями того, що природа помстилася місту, стають самі полтавці,— стверджує В. Кушнаренко.— За спостереженнями наших спеціалістів, зсуви найчастіше виявляють свій норов саме там, де люди бездумно втручалися у природні процеси.
Скажімо, у тих же селищах Червоний Шлях або Вороніному, їхні жителі роками скидали сміття у рівчаки, що слугують природними руслами не лише для маленьких річок і струмочків, а й дощових вод. Їх засмітили настільки, що води почали шукати інший шлях, почали насичувати землю, яка, врешті-решт, під власною вагою «поповзла». Завдали шкоди природі й спровокували зсуви ґрунту і ті полтавці, хто захопився розширенням городів або ділянок під власні подвір'я і почав вирубувати дерева на крутосхилах. Позбавлені дерев, які коренями укріплювали землю й через листя випаровували з неї зайву вологу, крутосхили з роками насичувалися водою і теж «поповзли». Крім того, каталізатором утворення загрозливих зсувів є і ґрунтові води, які у Полтаві стрімко підіймаються. У Київському районі обласного центру, говорить В. Кушнаренко, з'явилися житлові масиви, що навесні затоплюють ґрунтові води. А селища Герівка і Климівна, що в Ленінському районі, давно підтоплені ґрунтовими водами. На деяких подвір'ях там навіть гніздяться дикі качки, вважаючи води, що розлилися на дворах, озерами...
Разом зі спеціалістом управління з питань надзвичайних ситуацій ми роздивляємось те, що наробила природа за останні рік-два на сільському цвинтарі у селищі Вороніному. Картина — безрадісна. Язики землі, які невпинно посуваються крутосхилом, дісталися могил, насунулися на огорожі, подекуди поваляли пам'ятники тощо. Навесні, коли зараз скута морозом земля відтане, буде ще гірше, прогнозує попутник. Та цвинтар ще нічого, констатує він, два будинки на вулиці Вороніна вже у зоні лиха, і зсуви будь-якої миті можуть їх накрити.
— Мерці ще почекають, а живих потрібно рятувати негайно,— вважає чиновник.— Завтра до селища приїде комісія й вирішуватиме, як спинити язики землі, що підсунулися попід житлові будинки. Спеціалісти знають, що робити, але за які гроші?
...Природа вступила у двобій з людьми, котрі, нехтуючи природним станом речей і виконуючи заповіт брати від неї якомога більше, а не чекати милості, накликали на себе лихо. Хто вийде переможцем у тій битві — покаже час.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава
також у паперовій версії читайте:

• ХТО ГОСПОДАР У ПІД'ЇЗДІ?

назад »»»