ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ГОТУЙ САНИ ВЛІТКУ, А КОАЛІЦІЮ — ВЗИМКУ
Політичне життя, на превеликий жаль політтехнологів,— не суцільна кампанія з обрання Верховної Ради. Як після морозів неодмінно має бути відлига, так і після 26 березня політичні відносини в Україні мусять стати на «мирні» рейки. Проблема лише в тому, що «після» — поняття розтягнуте. Для того щоб воно настало якомога швидше, потрібно діяти вже сьогодні.

Як відомо, парламент наступного скликання, крім звичного обрання керівництва ВР і комітетів, зіштовхнеться з новою проблемою — необхідністю формування коаліції. А, чим гострішим буде перебіг передвиборної кампанії, тим важче, у визначені Конституцією терміни, оговтатись від протистоянь і забути взаємні звинувачення. Саме необхідність політичного діалогу після виборів змушує політичні сили віднаходити форми майбутньої співпраці.
Блок «Наша Україна» запропонував СПУ, БЮТу і блокам Костенка— Плюща й «Пора— ПРП» розпочати переговори про утворення коаліції в майбутньому парламенті. У вівторок керівник політради блоку «Наша Україна» Роман Безсмертний розіслав звернення, в яких пропонувалось до 2 лютого визначитись, які посади для цих сил є пріоритетними у виконавчій владі та у Верховній Раді. Крім того, можливим союзникам пропонується визначитись і з організаційною базою, на якій будуватиметься майбутня парламентська більшість. Сама ж «Наша Україна», згідно із заявою глави юридичного департаменту блоку Романа Зварича, сформувала свій основний пріоритет, і бачить на посаді прем'єра Юрія Єханурова. В цьому, звичайно, нічого дивного немає, оскільки будь-яка влада однією з головних складових свого іміджу завжди вважає стабільність. Нині можна припустити, що найменше проблем у майбутній коаліції виникне між представниками блоку «Наша Україна» та соціалістами. Попри розбіжності у баченні політичної реформи, тертя між пропрезидентським блоком і СПУ напередодні парламентських виборів значно менші, ніж ті, які відбувались у перші місяці після інавгурації. Все це говорить про те, що сьогодні соціалісти навряд чи мають намір залишити лави провладної коаліції.
Та є чимало запитань. Перше, що кидається в очі,— відсутність серед потенційних союзників «Нашої України» Народного блоку Литвина. Щоправда, після відставки уряду, вже стало зрозумілим, що Володимир Михайлович «дрейфує» до більш рейтингової Партії регіонів. Однак до цього моменту офіційно, тобто вголос, ніхто зі списку можливих союзників його не відкидав. Тим паче, що БЮТ, зайнявши аналогічну позицію під час так званої відставки уряду, в переліку потенційних союзників залишився.
Ігнорування блоку Литвина є ризикованим для влади. Згідно з опитуваннями, двоє з можливих союзників блоку «Наша Україна» поки не дотягують до прохідного бар'єру, що ставить під питання можливість формування коаліції у запропонованому форматі. З огляду на це, може виникнути ситуація, коли «Наша Україна» змушена буде віддати «золоту акцію» в руки значно меншої фракції Народної партії, й цілком залежати від її волі. Зрозуміло, в такій ситуації для Литвина продовжувати грати на «нейтральному» електоральному полі — неможливо. Угоди про коаліцію, по суті, перетворюють парламентські вибори на аналог президентських: або влада, або опозиція у різних варіаціях.
Та поки Володимир Литвин може обійтися заявами про те, що не виключає можливості співпраці з блоком «Наша Україна» після парламентських виборів, як він це зробив у вівторок. Бо для того, щоб вибори із багатопартійних перейшли в площину «влада — опозиція» потрібно, щоб угода про коаліцію була підтримана всіма силами, яким була надіслана пропозиція. Одну з головних ролей в цьому питанні відіграє БЮТ. Багатьом політикам із «Нашої України» мало імпонує можливість утворення коаліції з Юлією Тимошенко. Так, керівник фракції НУ в парламенті Микола Мартиненко зауважив, що лідер БЮТ грає «головну скрипку в спробах дестабілізувати політичну ситуацію в країні». Водночас, розуміючи, що самостійно блок «Наша Україна» не зможе сформувати більшість, Мартиненко не виключив можливості блокування з політичною силою Тимошенко. Та й для екс-прем'єра рішення щодо цієї коаліції є одним із нагальних. З одного боку, підписавши відповідну угоду, вона не зможе претендувати на опозиційний електорат. Однак, з іншого, як засвідчило соцопитування, проведене Центром Разумкова в січні та грудні, рейтинг БЮТ знизився на 3,9% — з 15,9% у грудні до 12% у січні. За словами директора соціологічної служби Центру Андрія Биченка, причина зниження рейтингу БЮТ пов'язана з тим, що фракція блоку голосувала 10 січня за відставку уряду. Це показує, що похід по «опозиційний» електорат вичерпався і, найвигіднішим кроком є зближення з пропрезидентською силою. Власне й представник її блоку Микола Томенко заявив, що готовий до публічного обговорення документа про майбутню співпрацю.
Сказавши «а», життя вимагає сказати й «б». Через два тижні — 2 лютого, коли закінчується термін відповіді на пропозиції, буде зрозуміло, як політичні сили дивляться на життя після виборів. Але, в будь-якому разі, початок — половина справи. Тому сподіватимемось, що цього року нас очікують лише одні парламентські вибори.

Богдан ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЮРІЙ ЛУЦЕНКО: «У КУЧМИ ДВА ШЛЯХИ...»
• КОАЛІЦІЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ СИЛ: ЩЕ ОДНА СПРОБА
• «ДЕТЕКТИВ» ІЗ СУДИМОСТЯМИ ЯНУКОВИЧА ТРИВАЄ

назад »»»