ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
СКЛО НА СИНТЕТИКУ ЗМІНИВШИ, ЧИ ПРО ЗДОРОВ'Я ДУМАЛИ?
Екологи б'ють на сполох: за кілька років ми «втопимось» у пластиковому смітті. Лікарі застерігають: продукти в упаковках із синтетичних полімерів здоров'я нам не додають.
Літрові, півлітрові та 250-грамові скляні пляшки багаторазового використання з-під молока, кефіру, вершків, ряжанки, а також олії, лимонаду, мінералки, соків, майонезу добре знайомі громадянам СРСР, а молодим поколінням незалежної держави зовсім не відомі.

Давно їх викинули з ужитку, замінивши іноземним винаходом — пластиковою тарою. Навіть приватні молочниці перейшли на пластмасову тару з-під мінеральної води — зручно, бо не б'ється, і на руки легше, коли доставляєш на базар. Та й соління (квашена капуста, огірки, гриби тощо), для яких колись використовувались дубові бочки й кадки, або хоча б емальований чи скляний посуд, нині господині роблять у пластмасових бочечках чи відрах, на яких далеко не завжди є позначка «Для харчових продуктів». Одна така продавщиця з базару на моє зауваження, що не варто було їй квасити капусту у тарі з-під... іноземної синтетичної штукатурки чи шпатлівки, рішуче заперечила: «Та я ж це відро помила й окропом ошпарила! А що, хіба я одна така? Всі це роблять!» Так і хочеться повторити відомий вислів: «О свята простота!»
Нині, як відомо, понад 40 відсотків побутового сміття становлять синтетично-полімерні упаковки, які й утилізувати проблемно, і для нашого здоров'я шкідливо. Адже сучасну тару виробляють із базового полімеру з такими згубними додатками, як стабілізатори, пластифікатори, наповнювачі навіть сполучення важких металів. Як зазначають фахівці, якщо продукти харчування протягом тривалого часу містяться в цьому синтетичному посуді, тоді багато згубних для людини компонентів «мігрують» у продукти, а відтак після їх вживання спокійнісінько лишаються у наших шлунках. Це небезпечно для здоров'я споживачів, хоча МОЗ і Держстандарт надають дозвіл лише після одержання гігієнічного затвердження про надання права щодо використання такої тари у харчовому виробництві.
Справді, безпечна скляна (натуральна) тара потребувала обережного поводження з нею (пригадаймо молочні струмки біля машин, що привозили молочні продукти до крамниці), та й з її миттям були проблеми. Полімери, як мовиться, миле діло — жодних втрат. Якщо тільки не замислюватися, що полімери є практично вічними — протягом кількох століть такі відходи не розкладаються! Захоронення ж їх на сміттєзвалищах є для нашої планети бомбою сповільненої дії, наслідки якої ляжуть страшним тягарем на плечі майбутніх поколінь.
Боляче говорити про це, але нині в усіх країнах світу понад 50% пластиків використовують для упаковок саме харчових продуктів. Що говорять про це вчені-медики, гігієністи, екологи? Варто прислухатись до застережень Тамари Іванової, кандидата медичних наук, головного наукового співробітника Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. Медведя:
— Багато різних видів упаковок призначено для короткотермінового зберігання — від кількох днів і до двох тижнів (не більше!). Після закінчення цих термінів у продукти можуть перейти шкідливі речовини з упаковок. Отже, під час купівлі продуктів харчування завжди потрібно звертати увагу на дату виготовлення. Найкращою (цілком безпечною) для упаковки продуктів, особливо молочних, була і є скляна тара. Не варто купувати молоко «з рук» на базарі, яке хазяйки наливають у використані до цього пластикові пляшки — це шкідливо для здоров'я.
У пластик пакують не лише розливні продукти, а й м'ясні: ковбаси, копченості, сироморожену м'ясну продукцію. Ковбаси у натуральних оболонках зберігаються протягом 4–6 діб, а в поліамідних — 12–16 діб. Вітчизняні вчені після багаторазових досліджень дійшли висновку: закордонні сіточки із гумової тканини, в які пакують м'ясні та ковбасні вироби, виділяють шкідливу речовину — цинк, що перевищує допустиму норму у 20–30 разів. Тамара Іванова застерігає також від споживання гарячих напоїв (чаю, кави, бульйону, супів) із пластикових стаканчиків. Це — отрута. Не варто наливати у такий одноразовий посуд горілку чи коньяк.
Усе сказане так само стосується і тари, яку використовують для розливу пива. Про це мені розповів начальник відділу постачання АТ «Оболонь» Костянтин Величков:
— У скляних пляшках пиво зберігається найкраще. Кілька днів воно може зберігатись також і в літровому та поліетиленовому посуді, але в холодильниках. Щодо алюмінієвої тари, яка призначена для розливу пива, то спочатку її стінки всередині ми покриваємо шаром спеціального лаку і лише після цього наповнюємо пивом.
Фахівці ж Інституту екогігієни попереджають: зберігаючи пиво без холодильника протягом двох тижнів, воно може вступити в хімічну реакцію з пластиком! Бо із поліетиленових упаковок виділяються не лише фарбувальні, а й чимало інших сполук, шкідливих для здоров'я.
Отож, не забуваймо золоте правило споживача: «Наше здоров'я — в наших руках».

Галина ЛИТВИН
також у паперовій версії читайте:

• НОВА ВЕРСІЯ СМЕРТІ БЕТХОВЕНА
• ЛЮБИТЬ ПЕЧІНКА І КАВУ, І ЧАЙ
• ПАНІКОВСЬКИЙ ЗНАВ: КЕФІР — НАЙКРАЩИЙ ЗАСІБ ВІД ГІПЕРТОНІЇ
• ДОПОМОЖУТЬ ЖУРАВЛИНА Й МАТЕРИНКА
• ПОСТІЙНА РАДІСТЬ ШКОДИТЬ ЗДОРОВ'Ю
• БІЛОРУСЬКИЙ ТЮТЮН — ЛІКУЄ

назад »»»