Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
ТРИБУНА
АНАТОЛІЙ КІНАХ: НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ —
ВИЩІ ЗА ПОЛІТИЧНУ КОН'ЮНКТУРУ
Голова Партії промисловців і підприємців, Секретар РНБОУ Анатолій Кінах упевнений,
що найважливішим завданням виборчого блоку «Наша Україна» є ефективне виконання
програми Президента країни Віктора Ющенка.
Докласти максимум зусиль, щоб не допустити розколу суспільства і його поляризації,
створити умови, аби на виборах змагалися позиції й позитивні програми кандидатів,
а не брудні технології та «чорний» піар — такою, на його думку, є передвиборна
стратегія блоку. Нині Анатолій Кінах відповідає на запитання нашого кореспондента.
— Уже рік команда Президента Віктора Ющенка тримає кермо влади. Що за цей час
вдалося і що ні?
— Вважаю, що три речі владі вдалось зробити: працювати відкрито, налагодити з
громадянським суспільством прозорий і чесний діалог (інша проблема, щоб він був
ефективнішим), відмовитися від пожежних методів роботи і перейти до системного,
виваженого вирішення накопичених проблем. Наприклад, коли напередодні нового
року РНБОУ розглянула необхідність відпрацювання стратегії енергетичної безпеки
держави, а указ про це підписав Президент.
Попри певні труднощі, влада формує нову якість відносин із партнерами. «Безкраватна»
дипломатія минула, їй на зміну прийшов державний прагматизм і раціоналізм, сучасний,
цивілізований захист національних економічних і державних інтересів. Вважаю,
що безсумнівний позитив — уміння влади визнавати свої помилки. Лише та влада,
яка не боїться говорити про свої недоліки, вміє їх публічно аналізувати і знаходити
вирішення проблеми, є справді мудрою, впевненою та міцною.
Вважаю величезним надбанням цього року зміну громадської свідомості. Вона насамперед
полягає в тому, що народ став відповідальнішим, розсудливішим. Навіть певне розчарування
(а воно є, оскільки реалії ще не відповідають очікуваному) несе в собі значний
позитив: люди навчилися глибоко, всебічно, мудро оцінювати ситуацію, бачити за
подіями справжні причини, за популістською риторикою — правдиве обличчя кожного
політика. Такий народ не вдасться задурити, і я переконаний: абсолютна більшість
українців на виборах голосуватиме відповідально й свідомо.
Що стосується здобутків України як держави, нагадаю про набуття статусу країни
з ринковою економікою. Не допущено розгулу інфляції, забезпечено високі темпи
реальних доходів і пенсій громадян, підвищено соціальні стандарти населення.
Певний резерв у цьому сенсі сформований на майбутнє.
Якщо говорити про втрати... Не всі учасники помаранчевої команди витримали іспит
владою. Було б легше говорити про це, якби проблема стосувалася лише деяких персоналій.
Та її зворотний бік виявився в недостатній консолідації суспільства, певному
розчаруванні людей, поглибленні політичних ризиків, які й без того з'являються
перед кожними виборами.
Потребують значного якісного вдосконалення державний менеджмент, кадрова політика.
У сфері управління не може бути випадкових людей — лише професіонали з високою
моральною планкою, налаштовані на відкрите та чесне спілкування з людьми, ефективний
зворотний зв'язок.
Наразі гострими залишаються системні проблеми економіки, підприємництва. Більшість
з них потребує не еволюційних, а проривних стратегій вирішення. Але з цього приводу
має бути окрема розмова.
— Зараз точиться чимало розмов про нібито політичну кризу в Україні. Як Ви вважаєте,
вона справді має місце? Як із неї виходити?
— Я не став би вживати термін «криза», але політична ситуація справді складна,
і, на жаль, деякі політичні сили свідомо грають на її загострення.
Відставка Кабінету Міністрів України є не відстоюванням національних інтересів
у газовому питанні. Це — наочна спроба певних політичних сил використати повноваження
найвищого законодавчого органу влади країни, які вступили в силу з набранням
чинності конституційної реформи, задля розбалансування виконавчої влади.
Ще рік тому я застерігав, що за відсутності необхідної структуризації політичної
системи країни і механізмів відповідальності влади перед народом конституційна
реформа в Україні може мати дестабілізуючий характер. Прикро, що мої застереження
справдилися.
Подивіться, що відбувається нині. Уряду треба негайно завершити низку «газових»
переговорів — того вимагають навіть нинішні арктичні холоди. Невідкладного вирішення
потребують проблеми посилення енергетичної безпеки, інтеграції України до світового
співтовариства та вступу до СОТ, підвищення соціальних стандартів життя громадян
України і створення комплексних стимулів для розвитку вітчизняної економіки тощо.
Парламент натомість «грається» з повноваженнями відповідальних посадовців, незважаючи
на те, що рівень довіри міжнародного співтовариства до рангу виконуючого обов'язки
уряду незрівнянно нижчий, ніж до чинно діючого. Як назвати таку поведінку? Хіба
вона в інтересах держави?
Хочу ще раз нагадати деяким політикам і народним депутатам, які захопилися виборами,
що наближаються, і вдалися до спекуляцій на проблемах національної стратегії:
єдиною метою влади та її представників є гарантії безпеки і добробуту власного
народу, і цей закон діє за будь-яких політичних обставин.
Чи є варіант виходу з цього протистояння? Його запропонував глава держави Віктор
Ющенко: слід негайно поновити роботу Конституційного Суду і винести на його розгляд
питання про конституційність відставки уряду, а також запровадити мораторій на
взаємні звинувачення на період розгляду цього питання в КС.
Крім того, зміни до Конституції мають вноситися, я переконаний, прозоро і на
всенародному референдумі. Такий референдум може відбутися після парламентських
виборів — у другій половині 2006 року. Реформа передбачає комплексну роботу —
ухвалення законів про Кабінет Міністрів України, про опозицію, про Фонд державного
майна, про всенародний референдум тощо. Вважаю, що лише паралельно з такими законами
можна вносити зміни до Конституції.
— Напевно, найскладнішою для України була газова проблема...
— Як на мене, то Україна з гідністю вийшла з цієї непростої ситуації, й це, до
речі, розуміють наші опоненти.
Україна продемонструвала, що вона є незалежною державою і більше не ухвалюватиме
рішень під політичним чи економічним тиском. І Президент України, й уряд виявили
справжню політичну волю, захистили національні інтереси нашої держави.
Україна довела свою дієздатність як стабільний партнер, що посідає важливе місце
в гарантуванні енергетичної безпеки європейського континенту. Для нас це має
принципове значення, бо дає підстави для подальшого залучення інвестицій у розвиток
нашого унікального надбання — національної газо- і нафтотранспортної системи.
Хоча зрозуміло, що проблеми, які ми нині вирішуємо, з'явилися не вчора і не позавчора
— вони нагромаджувалися роками. 50 доларів, котрі Україна протягом тривалого
часу платила за тисячу кубометрів російського газу,— це не тільки високий рівень
політичної та економічної залежності. Це — своєрідний економічний наркотик, який
послабив систему влади в Україні. Угода, підписана на порозі 2006 року,— перший
етап як захисту українських інтересів, так і формування прозорих, ефективних
ринкових умов співпраці з паливно-енергетичним комплексом і Росії, і ЄС. Надалі
вона має знайти своє місце в міжурядових протоколах з відповідною деталізацією,
доповненнями у міждержавних, міжурядових угодах. Складне врегулювання газової
проблеми відбувається у рамках українського законодавства та в контексті захисту
наших національних інтересів. Переконаний, у Президента і Кабміну вистачить волі
саме таким чином довести цю справу до завершення.
— Ви нагадали про болючість проблем стабілізації енергетичної безпеки. Що робити,
аби на початку 2007 року енергетика знову не стала заручницею певних політичних
інтересів?
— Я маю надію, що «газовий шок» буде повчальним уроком для України. Будь-яка
держава не може не мати своєї енергетичної стратегії, тим більше така, що за
рівнем енергоємності ВВП перевищує розвинуті держави у три-п'ять разів. Ми споживаємо
з імпорту 80 відсотків нафти, 75 відсотків газу споживаємо з одного регіону!
Це — неприпустимо високий рівень зовнішньої енергетичної залежності.
Нині кожному громадянинові держави — від урядовця до школяра — треба зрозуміти:
прийшов час жорсткої економії енергоносіїв, загальнонаціонального переходу на
сучасні енергозберігаючі технології.
Завдання негайно відпрацювати стратегію енергозбереження поставлене в Указі Президента
«Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у
сфері її забезпечення». Складений на основі відповідного рішення РНБОУ, Указ
містить вимоги кардинальних змін у підходах до енергозбереження, посиленої роботи
щодо модернізації економіки, технічного й технологічного оновлення. Збільшити
видобування власних паливно-енергетичних ресурсів, запровадити енергоефективні
інвестиційні проекти, диверсифікувати джерела постачання та шляхи транспортування
енергоносіїв, створити вітчизняний ядерно-паливний цикл і сучасне виробництво
з глибокою переробкою нафти — такі пріоритетні завдання державної політики у
сфері забезпечення енергетичної стабільності нашої країни.
Президент країни Віктор Ющенко підписав Указ і про створення Національного агентства
з енергозбереження України. Це агентство формуватиме всі складові енергетичної
безпеки держави.
— Чи не здається Вам, що останні події та їх одіозний політичний супровід спричинили
тріщину в українсько-російських відносинах?
— Не може бути такого, щоб на догоду амбіціям деяких політичних груп два братні
народи поставили під сумнів свої дружні відносини, які ґрунтуються на спільній
історії, братських могилах, спорідненні сімей. Переконаний, що час, велика мудрість
та моральність двох народів розставлять усе по місцях.
Однак треба розуміти: є дві незалежні країни, і реалії незалежності, прагнення
реалізувати власні національні економічні, соціальні, політичні інтереси мають
суміщатися із законами партнерства та добросусідства. У нинішній складній ситуації
для мене є показовим той факт, що у газовому протистоянні обійшлося без зовнішніх
арбітрів, без небажаних тріщин у взаємній симпатії й довірі між двома народами-сусідами.
Зрештою, так і мають діяти стратегічні партнери у кризовій ситуації.
Партнерські відносини з Росією продовжують розвиватися й надалі у позитивному
сенсі. Так, на початку лютого в Києві з ініціативи президентів України та Росії
та за активної участі представників бізнесу буде створено Інвестиційну Раду УСПП
і РСПП. Вона сприятиме налагодженню ефективної роботи серед ділових кіл України
та Російської Федерації на державному рівні. Така спільна Інвестиційна Рада допомагатиме
залучати інвестиційні та кредитні ресурси в економіку країн, поглиблюючи довіру
між бізнесовими партнерами.
— Партія промисловців і підприємців увійшла до блоку «Наша Україна»....
— Ми прозоро працювали з нашими партнерами, щоб створити максимально ефективний
політичний блок, і працюватимемо так і надалі. ПППУ усвідомлює, наскільки високою
є ціна результату цих виборів для українського народу. І розуміє, наскільки важливо
відновити той високий моральний політичний дух, який ми мали наприкінці минулого
року, коли в складних обставинах перемогли на президентських виборах. У жодному
разі не можна допустити реваншу політичних сил, які нав'язували народу фальсифікації
і подвійні стандарти. Бо це буде не лише втрата динаміки розвитку, а й, що, напевно,
гірше — глибоке розчарування суспільства. Саме тому Партія промисловців і підприємців
працює на спільний блок, а відтак — на консолідацію українського суспільства.
Надто високу ціну поставлено на кін.
Не варто забувати: Україна отримала унікальний, омріяний століттями шанс, отримала
Президента, який піднімає високу моральну планку для себе особисто і для держави,
суспільства. І наше завдання — рівнятися на цю планку. Я сподіваюсь, що в ході
цієї виборчої кампанії ми зробимо крок до формування в Україні політичної структури
влади, яка спроможна буде ставити загальнонаціональні інтереси вище від поточних
кон'юнктур.
також у паперовій версії
читайте:
- ПРЕЗИДЕНТ ПІДВИЩИВ ВПЛИВ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ ДЕРЖАВИ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».