ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
УКРАЇНА — КИТАЙ: НОВІ ОРБІТИ КОСМІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА
21 січня в Києві завершилися дводенні переговори між делегаціями Національного космічного агентства України і Китайської національної космічної адміністрації. За підсумками зустрічі перший заступник генерального директора НКАУ Валерій Комаров та віце-адміністратор КНКА Ло Ге скріпили своїми підписами протокол про узгодження проекту Програми співпраці України й КНР у космічній галузі на 2006-2010 роки та підготовку до чергового — п’ятого засідання українсько-китайської підкомісії із співробітництва в сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях. Свідком завершальної стадії переговорів та церемонії підписання документа став журналіст «Демократичної України».

Нагадаємо, що тільки-що завершився термін (з 2001-го до 2005-го), на який була складена попередня Програма співробітництва між Україною і Китайською Народною Республікою у дослідженнях космосу та його мирному використанні, затверджена наприкінці 2000 року. Тоді ж, у 2001-му, почала функціонувати підкомісія з питань співпраці в космічній сфері, що діє в рамках міжурядової українсько-китайської комісії з торгово-економічної та науково-технічної співпраці. За час, що минув відтоді, згадана підкомісія провела чотири засідання, щорічно затверджуючи спільні плани і контролюючи їхнє виконання. Загалом відповідно до програми 2001–2005 років були заплановані 35 науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт. В основному їхня тематика стосувалася ракет-носіїв космічного призначення, космічних апаратів, ракетних двигунів, різноманітних систем, вузлів, пристроїв тощо, розробки й удосконалення супутникових технологій та апаратури для наукових досліджень у космосі.
З нашого боку у виконанні програми українсько-китайської співпраці в космічній сфері беруть участь державне конструкторське бюро «Південне» (Дніпропетровськ), акціонерні товариства «Хартрон» та «Науково-дослідний інститут радіовимірювань» (обидва з Харкова), центральне конструкторське бюро «Арсенал» (Київ), Національний центр аерокосмічної освіти молоді, що діє у Дніпропетровську. А з боку КНР виконавцями робіт за спільними планами є підприємства та інститути, що підпорядковані Китайській космічній корпорації з науки й техніки, Китайській корпорації з машинобудування та електроніки, міністерству зв’язку й телекомунікацій цієї країни.
Нині під час перебування в Києві делегація Китайської національної космічної адміністрації на чолі з віце-адміністратором КНКА Ло Ге відвідала ЦКБ «Арсенал», де ознайомилася з науково-виробничою базою і розробками цього конструкторського бюро, яке спеціалізується на створенні систем і приладів, що забезпечують високоточну орієнтацію запусків ракет-носіїв.
...У перерві між завершенням переговорів і підписанням протоколу автор цих рядків взяв інтерв’ю в першого заступника генерального директора НКАУ Валерія Комарова.
— Наших китайських колег,— розповідає Валерій Георгійович,— як і раніше, цікавлять певні аспекти створення й модернізації космічних апаратів та вдосконалення космічних ракет-носіїв — напрями, у яких українські КБ і підприємства мають великий досвід і чималі здобутки. Але якщо раніше в програмі співробітництва між Україною та КНР у дослідженнях космічного простору та його використання в мирних цілях містилося багато різноманітних тем, то тепер і керівництво НКАУ, і наші партнери — представники КНКА дійшли згоди, що доцільно визначити кілька пріоритетних проектів, над реалізацією яких слід разом працювати.
Зокрема, велика увага приділяється такому напряму, як дистанційне зондування Землі, здійснюване за допомогою приладів, встановлюваних на борту космічних апаратів, для практичного вирішення проблем у геології, екології, кліматології, сільському господарстві тощо.
Дуже актуальним напрямом спільних робіт є сейсмічні та інші дослідження й спостереження, які мають дати змогу отримати інформацію, необхідну для своєчасного прогнозування землетрусів та створення систем попередження про ці загрозливі стихійні явища, а також для одержання оперативної інформації про катастрофи техногенного походження.
— Ще одна тема можливої співпраці підприємств й організацій космічних галузей України та КНР,— веде далі Комаров,— пов’язана з перспективами довгострокової космічної програми Китаю щодо досягнення Місяця. Нагадаю, що ще за часів СРСР, коли із залученням багатьох наукових, конструкторських і виробничих колективів опрацьовувалася програма, метою якої була висадка радянських космонавтів на Місяць, і випробовувалася створювана для цього потужна ракета-носій Н-1. Дніпропетровським конструкторам КБ «Південне» доручили розробити місячний модуль — «блок Є», призначений для посадки на поверхню Місяця та старту з неї на зворотному шляху до з’єднання з основним космічним кораблем, який мав обертатися на навколомісячній орбіті. Дніпропетровці зі своїм завданням впоралися, створивши і випробувавши той самий «блок Є». І не їхня вина, що після кількох невдалих стартів розроблюваної московськими колегами ракети-носія Н-1 та першої висадки американських астронавтів на Місяці керівництво СРСР вирішило відмовитися від місячного проекту. Проте цікаві розробки щодо «блока Є», здійснені тоді в КБ «Південне», і чималий досвід, набутий дніпропетровськими фахівцями під час створення місячного модуля, залишилися — і нині їх можна буде (ясна річ, на більш високому сучасному рівні, взявши до уваги новітні наукові, технічні й технологічні досягнення) використати в потенційній співпраці України й КНР для реалізації китайського місячного проекту,— сказав Валерій Комаров.
Делегації фахівців НКАУ та КНКА погодили проект Програми українсько-китайського співробітництва в космічній сфері на 2006-2010 роки. Цей проект має бути розглянутий й остаточно затверджений під час наступного засідання двосторонньої підкомісії, яке, за попередньою домовленістю, має відбутися у квітні-травні нинішнього року в Пекіні.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

• ГРОМАДЯНИН І МИРОТВОРЕЦЬ
• ДРУЖБА — ТАК. АЛЕ ГРОШІ ОКРЕМО

назад »»»