ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
500 РОКІВ ПОРУЧ З ПАПОЮ
Вони є майже на всіх фотографіях і телезйомках з Ватикану. Завдяки яскравим ренесансним мундирам, гвардійці залишаються символом цього унікального міста-держави. Їх всього сто.

500 років тому, 22 січня 1506 року капітан Каспар фон Сіленен з швейцарського кантону Урі пройшов разом зі своїм підрозділом чисельністю 150–200 піхотинців крізь римську Браму народу — Порта дель Пополо. У Римі тоді панував Папа Юліан ІІ.
Один із його попередників, Сикст ІV, узяв на своє утримання 79 найманців з Базеля. Солдатів з бідної альпійської країни вважали бойовими, дисциплінованими й відданими господарям, які їх винаймали. Представники Юліана ІІ вели переговори з швейцарцями про їхню службу Папі майже три роки.
Коли на початку 1506 року швейцарці стали на постійну службу, якраз розпочалась перебудова Базиліки Святого Петра. Творцем головного проекту був Мікеланджело. Легенда приписує йому також авторство красивих мундирів гвардійців. Інші джерела стверджують, що їх спроектував Рафаель, однак доказів цього нема. Сумніву не викликає одне: з огляду на винятково красиву гамму кольорів, костюми репрезентують найкращі традиції італійського відродження. Їхній візерунок — це мініатюра, яка представляє вступ Юліана ІІ до Рима після переможного походу на Болонью.

Вірність на крові
Через двадцять років швейцарці отримали нагоду підтвердити свою вірність Папі, наклавши життям, захищаючи його.
Це було під час так званої Сакко ді Рома, коли Рим плюндрували війська імператора Карла V на покарання Папи Клеменса VІІ за вступ до профранцузької Ліги з Коньяка. Підрозділи німецьких ландскнехтів й іспанських піхотинців вдерлись до Вічного Міста шостого травня 1527 року. Швейцарці тоді захистили Ватикан.
42 гвардійці, які тої ночі несли службу в Апостольському палаці, врятували Папу, провівши його таємним переходом верхівкою миру (він зберігся донині) до добре захищеної фортеці Кастель Сан Анжело — Замку Святого Ангела. Решта підрозділу чисельністю 189 чоловік зібралась під єгипетським обеліском на німецькому цвинтарі неподалік базиліки.
Героїчною обороною керував капітан Руст з Цюриха. Усі загинули, дехто в базиліці, перед головним вівтарем. Серед них була дружина командира, якій розлючені переможці спочатку обрубали руки, а потім вбили на тілі її мертвого чоловіка.
Коли через місяць після початку облоги Кастель Сан Анджело капітулювала, однією з умов імператора була заміна швейцарців підрозділом з 200 німецьких ландскнехтів. За кілька років Папа зміг повернутись до пограбованого безперервними нападами Рима. Жителі міста попросили його, щоб він насамперед повернув швейцарську гвардію.
Когорта піших швейцарців для святої війни Папи (Cohors pedestris Helvettiorum a sacra custodia Pontificis), була відновлена лише в 1548 році за понтифікату Павла ІІІ. Вона постійно перебувала в центрі уваги всіх Пап також у ХVІІ, ХVІІІ і ХІХ століттях.

Не лише представництво
У 1914 році Пій Х встановив кількість гвардійців — 100, у тому числі шість офіцерів разом з командиром. До корпусу можуть вступити швейцарці-католики, які вже пройшли у своїй країні військову службу і є неодруженими. Лише тоді, коли вони вже вступлять на службу до Ватикану, їм дозволяють женитись. Вони повинні також чекати, поки не звільниться один з сімейних апартаментів у казармі. Служба швейцарців Святому Отцю полягає не тільки в представницьких функціях, а й в охороні Папи. У своїх барвистих на свята й гранатових у будні мундирах швейцарці також допомагають формуванням ватиканської поліції.
Сім років тому світовою сенсацією стала смерть командира гвардії Алоїза Естерманна. Четвертого травня 1998 року молодий, судячи з усього, психічно не врівноважений капрал Цедрік Торней застрелив Естерманна і його дружину Гладіс Меза Ромеро, яка походила з Південної Америки, а потім наклав на себе руки.
Подібний випадок стався в 1959 році, але тоді револьвер убивці заклинило і колега поранив його службовою галябардою.
Ватикан завжди відзначався стриманістю у висвітленні складних тем, й одночасно був місцем, де народжуються журналістські сенсації. Так само і після смерті Естерманна написали багато всілякого. Зокрема, що вбивця і його жертва були гомосексуальною парою і навіть що командир швейцарців був агентом таємної служби НДР «штазі». Професійні знавці Ватикану на такі «сенсації» уваги не звертають.
Бо не скандали є головною рисою гвардійців, а почуття обов'язку. У зв'язку з 500 річчям нові гвардійці вперше складатимуть присягу не на території казарм, а на площі Святого Петра.

Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:

• ІСПИТ ПАЛЕСТИНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ
• «ПРЕДАТОР» ПОЛЮЄ НА БОЙОВИКІВ

назад »»»