ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
«ПОВЕРНЕННЯ «БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО»
У Донецькому театрі імені Анатолія Солов'яненка поставили оперу Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький», приурочивши до 410-ї річниці знаменитого Гетьмана України та 100-ліття від дня народження композитора.
Монументальне героїко-епічне полотно Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький» вважалося одним із кращих музично-сценічних творів часів СРСР. Оперу за лібрето Олександра Корнійчука і Ванди Василевської ставили в багатьох містах колишнього Союзу. Лише в Києві відбулося понад сто спектаклів. Опера вирізнялася яскравими постатями національної історії.

Серед них — Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун, колоритні характери і психологічні портрети, насамперед, жіночі — Варвара, Соломія, Гелена. Мабуть, у жодному музичному творі середини ХХ ст. слово «Україна» не звучало так часто і так пасіонарно, як у «Богдані Хмельницькому».
Історія опери — непроста, подекуди навіть драматична. Після успішної прем'єри в Києві її показали в 1951 р. в Москві. Та вже через кілька тижнів у газеті «Правда» з'явилася редакційна стаття: різка, тенденційна критика транслювала враження від опери Сталіна, який перед тим відвідав спектакль. Адже це були часи, коли головнокомандувачем у мистецтві був Йосиф Віссаріонович, який особливо полюбляв цей жанр. Авторам довелося робити другу редакцію твору. Напередодні пишного святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією постановку відредагованого «Богдана Хмельницького» здійснили в Москві. Кульмінацією опери стала сцена Переяславської Ради, коли під передзвони й гарматні постріли московський посол читає грамоту про довічне братерство українського і російського народів (до слова, був використаний текст історичного документа). Пізніше, вже в середині 70-х «Богдан Хмельницький» зазнав ще однієї редакції. Саме за цю постановку вистава удостоїлася Державної премії імені Тараса Шевченка. Дивно, та після цього оперу не ставили майже 30 років.
І ось у день 100-літнього ювілею Костянтина Данькевича та на честь 410-ї річниці народження гетьмана на сцені Донецького театру опера прозвучала у четвертій редакції. «Оживили» її митці Донецька, Києва, Львова та Кіровограда: заслужені діячі мистецтв України Василь Василенко (диригент-постановник), Василь Туркевич (літературна редакція лібрето), Василь Вовкун (режисер), народні артисти України Людмила Стрельцова (хормейстер), Віктор Похиленко (балетмейстер). Оригінально оформили спектакль народні художники України Тадей і Михайло Риндзаки: дія відбувається на тлі велетенської карти України, обрамленої гетьманськими хоругвами. Історично вмотивовані костюми художниці Оксани Зінченко: вперше на театральній сцені козаки одягнені у вишукане вбрання, виготовлене за тодішніми зразками. Героїко-романтичну музику Костянтина Данькевича озвучив оркестр під натхненною орудою В. Василенка.
Не одне покоління співаків виявляло свою майстерність в опері «Богдан Хмельницький». Серед блискучих виконавців головних персонажів — Борис Гмиря, Михайло Гришко, Лариса Руденко, Марія Литвиненко-Вольгемут... На нинішню постановку запросили соліста Вашингтон-Опера заслуженого артиста України Стефана П'ятничка (Богдан Хмельницький), провідних солістів Донецького театру. Особливо виразний виявився образ відданої соратниці гетьмана Варвари (заслужена артистка Росії Людмила Шемчук). По-новому зазвучали теми влади і боротьби за неї, відповідальність найвищих посадовців перед своїм народом, а також роздуми Богдана про майбутнє Батьківщини («Чи будем жити у своїй державі, як колись за Ярослава жили?»)
У новій редакції опера має не чотири акти і фінальну сцену, а три дії та епілог. Радикальної зміни зазнало власне її завершення. Основою для нього став знайдений в архівах Київського театру імені Тараса Шевченка сценарний план, за яким Переяславську Раду замінено на раду в Чигирині. Замість апофеозу возз'єднання в епілозі звучать роздуми гетьмана та його побратимів про долю України. Прийнявши вірчі грамоти від послів Речі Посполитої, Молдови, Угорщини, царства Московського, Богдан присягає своєму народові берегти омріяну свободу, аби через віки «святилось ім'я України». Музична версія епілогу, майстерно створена на матеріалі авторського тексту відомим композитором Євгеном Станковичем, органічно і природно вплітається в партитуру «Богдана Хмельницького».

Леся ОЛІЙНИК

Від редакції.
22 січня кияни та гості столиці матимуть змогу побачити й почути «Богдана Хмельницького» в Національній опері. Цю виставу донеччани присвятили Дню Соборності України.
також у паперовій версії читайте:

• ЗОЛОТІ СЛОВА
• У НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ КІНОПРОСТОРІ ВІКТОРА ОЛЕНДЕРА

назад »»»