ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ЗРОБЛЕНО «ДЕСЯТЬ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ ЛЮДЯМ»
Минув рік амбітного півня. Невдовзі вступить у свої права рік вогняної собаки. Причому астрологи вважають, що протягом цього року зберігатиметься негармонійний космічний кут між Юпітером і Сатурном, що вплине не кращим чином на наше життя (поліпшення слід чекати в 2007–2008 рр.).

З огляду на це хотілося б поговорити, що треба зробити, щоб зменшити кусючість собаки, що корисного зроблено в соціальній політиці і що треба ще зробити, як виконується передвиборна програма «Десять кроків назустріч людям», аби, всупереч не дуже веселим прогнозам астрологів, домогтися успіхів.

Свого часу Президент України сказав, що 2005 рік має стати роком подолання бідності або роком розв'язання соціальних проблем. Чи домоглися ми цього? Дехто з урядовців переконаний: виконано всю програму Віктора Андрійовича. Насамперед ідеться про багаторазове збільшення допомоги на народження, про створення близько одного мільйона нових робочих місць.
Так, допомога збільшилася. І вона відіграє позитивну роль в суспільстві. Однак практика показує, що, по-перше, характер допомоги, її структура мають бути вдосконалені, аби унеможливити народження дітей під гроші, щоб допомога не викликала збільшення дітей вулиці. По-друге, допомога протягом першого року життя дитини — це добре. А як бути потім, враховуючи як наші низькі зарплати, так ще нижчі мінімальні соціальні стандарти? Зокрема рівень мінімальної допомоги у зв'язку з безробіттям становить лише 108 гривень.
До речі, про безробіття. Так, ми декларуємо створення близько мільйона нових робочих місць. Але тут не все просто. Справді, кількість робочих місць ніби й додалася. Але яких і за рахунок кого? Насамперед роботодавці передали до служби зайнятості інформацію про наявні в них вакансії, про які державні структури не знали. По-друге, були зареєстровані наймані фізичні особи суб'єктів підприємницької діяльності (це, власне, перші кроки легалізації зайнятості), по-третє, мова про самозайнятість.
Все це добре. Але, очевидно, це дуже мало. Адже держава, власне, не відкрила нових виробництв, нових підприємств, а відтак не створила нових високотехнологічних робочих місць.
Програма «Десять кроків назустріч людям» вимагала підвищення мінімальної пенсії до рівня прожиткового мінімуму. Ця обіцянка виконана. Хоча дається взнаки недосконалість пенсійної системи, коли, з одного боку, щодо пенсій рядових пенсіонерів, до кінця не подолано зрівнялівку, так що пенсія багатьох або мінімальна, або на кілька червінців більша від мінімальної, а з другого боку, жирують 10 категорій «білих» пенсіонерів, а серед них — «найбіліші»: високі чиновники, депутати. Час переглянути пенсійне законодавство, призначати пенсії не за двома десятками законів, як тепер, а за одним, де критеріями мають бути зарплата і стаж. При цьому слід взяти на озброєння міжнародну практику: найвища пенсія може перевищувати мінімальну в 7–10 разів, а не в десятки і навіть сотні разів, як у нас, що, до речі, й призвело до розбалансування бюджету пенсійного фонду, дефіцит якого становить 20 млрд грн. Передбачається, що на збалансування його потрібно два роки, а потім запрацює накопичувальна система пенсійного забезпечення і справи підуть краще. Хоча зауважу: це стосуватиметься майбутніх поколінь пенсіонерів. До речі, пенсії, попри дефіцит бюджету ПФ справно виплачуватимуться: необхідне дотування 20 млрд гривень з державного бюджету передбачено.
Серед інших заходів програми — збільшення мінімальної зарплати. Її збільшено. Вона коригуватиметься протягом року. Але, на жаль, ніяк не може наздогнати прожитковий мінімум, визначений для працездатних осіб. А їм же треба ще й сім'ї утримувати. Програма передбачала збільшення допомоги сім'ям з дітьми, одиноким матерям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, дітям-сиротам. Уже протягом 2005 р. 450 тисяч малозабезпечених сімей одержали допомогу. Збільшено пенсії ліквідаторам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи протягом 1986–1990 років. З 1 січня 2006 р. вводиться в дію перший етап Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зросте до половини прожиткового мінімуму допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Можна сказати, що відповідні кроки назустріч людям зроблені. І це вселяє надію. Але чи можна твердити, що ми повністю виконали Стратегію подолання бідності в Україні, що бідність, як така, перестала існувати? Гадаю, таке твердження було б передчасним. Адже 30% найманих працівників одержують зарплату нижчу мінімальної, а десь 10% — на межі бідності.
Наші керманичі твердять, що таких людей скоро стане менше. Цьому сприятиме інформаційна кампанія уряду, нашого прем'єра, який мало не щодня закликає платити не менше мінімальної зарплати, причому — легально, що, до речі, сприятиме й наповненню бюджету пенсійного фонду. Мені б дуже хотілося в це повірити в ефективність інформаційної кампанії уряду... Але ж економіка не виводиться з тіні, зарплата не підвищується в результаті закликів. Тут потрібні серйозні економічні важелі.
Я вже говорила про наші низькі зарплати (а ще ж має місце їх невиплата). На часі, отже, реформа заробітної плати, причому масштабна, при якій враховувалися б і закладалися в зарплату всі основні потреби людини, як це робиться в цивілізованих країнах (утримання дітей, купівля чи оренда житла тощо).
Отже, що зроблено, те зроблено. Але, як на мене, цього не досить як для повного виконання програми «Десять кроків назустріч людям», так і для подолання бідності в Україні. Ці десять кроків — тільки початок. А попереду — ще десятки, а може й сотні кроків, які треба зробити, щоб Україна, її народ стали заможними й щасливими.
також у паперовій версії читайте:

• РЕЄСТРАЦІЯ І... КОМУНАЛЬНІ БОРГИ
• КОЛИ ЗАПРАЦЮЄ ДРУГИЙ РІВЕНЬ?

назад »»»