Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА І СВІТ
КАМБОДЖА ПРЯМУЄ
ДО ДИКТАТУРИ
Офіційна влада Камбоджі розправилася з опозицією і тепер узялася до захисників
прав людини. Аналітики вважають, що прем'єр Хун Сен торує шлях, яким уже пройшла
бірманська хунта.
До директора Центру прав людини Камбоджі сенатора Ком Сокхому поліція прибула
останнього дня минулого року. Поліцейські загородили вулицю, щоб не допустити
до приміщення послів Великої Британії, США і представника ООН.
У чому провина Сокха
Сенатор — один із найпомітніших захисників прав людини у Камбоджі. Хун Сен має
з ним непрості стосунки ще відтоді, коли Сокха був головою парламентської комісії
з прав людини. Прем'єру надокучило також засноване Сокхом незалежне радіо «Голос
Камбоджі».
Разом із Сокхом поліція затримала іншого правозахисника — Єнга Вірака. Обидва
мають відповідати за образу прем'єра. Йдеться про напис на транспаранті, вивішеному
на стадіоні у Пномпені: «Мій голос — це моє життя. Не голосуй за партії, які
погрожують людям і утискують народ». Охочі могли підписатися під цим гаслом.
Тепер затриманим «світить» до п'яти років в'язниці. На процеси за подібним обвинуваченням
очікують також два журналісти і лідер професійної спілки вчителів.
На думку експертів, Хун Сен ліквідовує рештки демократії, запровадженої у Камбоджі
під контролем ООН на початку 90-х років минулого століття. Після розправи з опозицією,
профспілками і обмеження монархії прем'єр ударив по організаціях захисту прав
людини.
У країні діє кілька великих правозахисних інституцій, які фінансуються американцями.
Вони донедавна виконували роль опозиції, бо справжню влада ліквідувала. Бред
Адамс із «Х'юмен Райтс Уотч» вважає, що Хун Сен вибрав бірманську модель. Жорстоку
хунту в цій країні засуджує міжнародне співтовариство. Камбоджа може бути наступною,
хоч і збереже таку зовнішню ознаку демократії, як вибори.
Сильна людина Камбоджі
Дуже молодим Хун Сен вступив до лав «червоних кхмерів», і під час злочинного
режиму Пол Пота був командиром дивізії. Проте згодом він зв'язався із в'єтнамцями.
Хун Сен мусив ділитися владою до 1997 року, коли вигнав із країни лідера монархістів
принца Нородома Ранаріддха. Відтоді прем'єр править Камбоджею одноосібно.
Рік тому контрольований ним парламент позбавив недоторканності лідера опозиції
Сама Райнсі й двох інших депутатів із його партії. Райнсі звинуватив прем'єра
у причетності до терористичного замаху 1997 року, коли загинуло 16 осіб. Не чекаючи
на арешт, опозиціонер утік до Франції, а місяць тому камбоджійський суд заочно
засудив його на 18 місяців ув'язнення. Інший політик із партії Райнсі, який не
встиг виїхати, отримав сім років ув'язнення.
У 1998 році Хун помирився з «червоними кхмерами», яким гарантував безпеку за
вихід із джунглів. Таким чином він поклав край затяжній громадянській війні,
але винуватці смерті 1,7 мільйона камбоджійців залишилися непокараними.
Під тиском ООН і США Хун Сен із часом погодився на засудження «червоних кхмерів».
Але ООН мусила прийняти його умови: суд над ними мав чинити трибунал у складі
камбоджійських (тобто підвладних Хун Сену) суддів і у країні. Незважаючи на прийняття
цих умов, трибунал у справах злочинів «червоних кхмерів» досі не діє. А тим часом
майстер інтриг зміцнює владу, хоч Камбоджа, яка дістає щорічно від міжнародних
організацій 640 мільйонів доларів допомоги, занепадає. На думку Світового банку,
допомога геть розкрадається, у країні панує корупція, дороги не будуються, зростає
смертність новонароджених.
Світовий банк попередив Пномпень, що арешти опозиціонерів відштовхують потенційних
інвесторів.
Євген ПЕТРЕНКО
Фото з сайту news.yahoo.com
також у паперовій версії
читайте:
- ШВЕДИ ЗГАДАЛИ
ПРО ПОЛТАВУ
- БУШ ВТРАТИВ ПРИЯТЕЛЯ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».