Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
УКРАЇНА І СВІТ
ХАЛТУРА І В ЯПОНІЇ ХАЛТУРА...
У Японії викрито гігантську будівельну аферу. Кілька десятків нових будинків
у Токіо та інших великих містах виявились зовсім не підготовленими до землетрусів.
Державні експерти застерігають, що 13 новітніх житлових комплексів і готелів
у столиці заваляться навіть у разі незначних сейсмічних коливань, сім інших
впаде за трохи сильніших підземних поштовхів. Усі ці будинки проектував один
архітектор — 48-річний Хідецугу Анега.
Напередодні Нового року він втратив ліцензію архітектора й право проектувати.
Японські телестанції в прямому ефірі транслюють допити Анеги парламентською
комісією.
Японські будинки викликають суперечливі почуття: їх важко назвати красивими
й архітектурно досконалими. Зосереджені на невеликій поверхні, із сходами темного
кольору та зовнішніми сходовими майданчиками вони часто нагадують гігантські
бункери. В особливо небезпечній, з огляду на землетруси, країні головна увага
принципово зосереджена не на естетиці, а на безпеці й максимальному використанні
поверхні.
Стійкість будинків перед стихією є для японців головною проблемою. Після трагедії
в Кобе, де внаслідок землетрусу в 1995 році загинуло понад шість тисяч осіб,
японці додатково підвищили будівельні вимоги, а хмарочоси, які встояли перед
стихією, стали національною гордістю.
Японські архітектори та інспектори з нагляду користуються 106 урядовими програмами
розрахунків і контролю. Але під час перевірки документації будинків Анеги виявилось,
що параметри програми можуть змінюватись за допомогою звичайного коректора.
Таким чином халтурник збільшував індекси міцності матеріалу, одночасно занижуючи
у своїх проектах використання конструкційної сталі.
В окремих випадках стійкість будинків Анеги перед струсами знизилась на 80%.
Архітектор, захищаючись, твердить, що його змусили до махінацій. Перед парламентською
комісією він заявив, що перебував під тиском будівельних фірм. Початок одного
з найбільших скандалів сягає 1998 року. Криза на ринку будівництва призвела
до того, що архітектори отримували все менше замовлень. Керівництво будівельного
концерну «Кімура конструкшен» і «Гусер менеджмент» вимагали від Анеги, аби
він зробив проекти дешевшими.
Перші зміни були зроблені на межі встановлених норм й не стали порушенням норм.
Але щоразу бажання інвесторів все більше розходилися з вимогами закону. Анега
твердить, що інформував замовників про загрозу, але боявся втратити роботу.
Архітектор свідчить, що фальшування будівельних проектів стало для багатьох
японських фірм звичайним явищем. Дивно, що інспектори, які перевіряли документацію,
не знайшли жодних порушень. Лише слідство довело, що Анега на 40% занизив кількість
сталі, необхідної для будови. Нині уряд проводить перевірку понад 50 фірм,
які здійснювали інспекторський нагляд за будівництвом.
Афера не обійшлася без жертв. Біля морського молу неподалік Токіо перехожі
недавно знайшли тіло одного з директорів архітектурної фірми, яка співпрацює
з Анегою. Незадовго до смерті Нобухіда Моріта сказав слідчій комісії: «Я нічого
не знав про фальшування. Я вибрав фірму Анеги субпідрядником, оскільки вірив
у її престиж. Тепер звинувачую тільки себе, бо проекти будинків робились від
імені моєї фірми».
Нема сумніву, що слідство матиме серйозні наслідки. На сьогодні влада вже закрила
21 готель у різних частинах Японії, а сотні мешканців хмарочосів отримали наказ
евакуюватися. Понад 300 хмарочосів, збудованих за проектами Анеги, нині перевіряються,
71 вже визнано небезпечними.
Напевно, краще пізно, ніж ніколи. Але що говорити нам, українцям? Добре, що
в нас нема таких землетрусів, як у Японії.
Данило ДАНИЛЕНКО
також у паперовій версії
читайте:
- КИТАЙ:
ЗНОВУ УТИСК ЖУРНАЛІСТІВ
- РОСІЯНИ: БЕЗ МАНДАРИНІВ
Й «РЕВОЛЮЦІЙНИХ» ТРОЯНД
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».